Як зимувати будемо?
Кисіль, претензій на їх адресу щодо неякісної роботи від транспортників не надходило. З його слів, служба спрацювала оперативно навіть у ту ніч, коли випали перші незначні опади. Учора й сьогодні вночі, коли більшість жителів столиці ще перебувала в обіймах Морфея, на роботу вийшли 51 МАЗ та 77 піскорозкидувачів, залишивши на дорогах Києва за два дні 509 тонн солі та 1303 тонни піщано-соляної суміші.
Різке погіршення погоди цього тижня в Україні традиційно обертається прикрощами як для жителів (минулої зими, за даними медиків, травматизм через ожеледицю «наздогнав» 673 українці), так і додатковим головним болем для різних міністерств і відомств, зобов’язаних забезпечувати громадянам комфортну «зимівлю».
В той час, як серйозні люди з оптимізмом заявляють про практично повну готовність до зимового періоду, для певного відсотка наших співгромадян зима перетворюється ледве чи не в стихійне лихо. Так, не довелося порадуватися початку опалювального сезону жителям Бєлгород-Дністровського, досі не дочекалися тепла в батареях мешканці 70 багатоповерхових будинків у Львові. За словами депутата Жмеринського міськвиконкому Людмили Барак, тут також не включили опалення в жодному з будинків міста. Групам жмеринських депутатів доводиться проводити роз’яснювальну роботу серед «несвідомого» і населення, яке неабияк заборгувало. Найгірше, за її словами, те, що заложниками цієї ситуації виявилися діти, учні в школах міста: вчителі відмовилися викладати, поки батьки не погасять борги. Як вважає представник Мінпалива й енергетики, причина такого стану справ цілком очевидна і в якоюсь мірою справедлива — там, де жителі хоча б частково розплатилися з комунальниками, «все вже підключено».
Одними з перших відчули прихід зими жителі Севастополя, де комунальним службам вже довелося вступити в боротьбу з небаченою у цей час року кількістю снігу. Висота сніжного покриву в місті досягла 20 см. Для прибирання заметів на вулицях Севастополя працюють 14 снігоприбиральних і бортових машин. Але сил і засобів для боротьби зі снігом, що продовжує падати, в управлінні комунального та водного господарства міськадміністрації виявилося недостатньо, тому комунальники звернулися за допомогою до управління з питань надзвичайних ситуацій та громадського захисту населення, підприємств та військових частин, розташованих на території міста, — повідомляє агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на заступника начальника управління Геннадія Большакова.
Учора багато працівників нашої редакції спізнилися на роботу. Причиною цього послугувала незадовільна робота громадського транспорту внаслідок сильного випадання снігу. Хоч, як відзначив начальник відділу з утримання шляхів комунального об’єднання Київміськгідрошляхмосту (що забезпечує очищення вулиць столиці від сніжних заметів) Геннадій
Щоправда, до самих енергетиків у інших відомств також чимало претензій з приводу підготовки до зимового сезону. Так, зокрема, заступник держсекретаря МінНС Григорій Марченко відзначив, що Мінпаливенерго явно «не зробило ніяких висновків із сумного досвіду ліквідації наслідків зледенінь 2000 року і не розробило обсяги накопичення матеріальних резервів».
Також на даний момент міністерству не вдалося створити необхідні запаси палива — дефіцит вугілля становить 33%, рідкого палива в багатьох областях накопичено тільки 8% від необхідного. У житлово-комунальній сфері, за словами Г. Марченка, не повністю завершено ремонт систем опалювання житлових будинків, а також 4,8% теплових мереж і 3,3% котельних. Очевидно, що з наступним пониженням температури можна чекати НП.
Навряд чи буде вирішена нинішньої зими в містах України щорічна проблема з міським транспортом — запланований обсяг робіт виконано далеко не повністю, сказав Г. Марченко. При тому, що в цілому по країні вже приблизно третина рухомого складу, контактної мережі та трамвайних ліній не відповідають вимогам Правил експлуатації.
У січні — березні поточного року на дорогах України сталося 889 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинули 146 чоловік і травмовано 1028. Однак, за словами заступника начальника Головного управління ДАІ, пов’язувати їх виключно з погодними умовами не зовсім правильно, оскільки в зимовий час інтенсивність дорожнього руху набагато нижча, ніж в інші сезони року. Тобто імовірність аварій, пов’язаних із зледенінням доріг, сніговими заметами, зростає, однак це є супутньою, не завжди головною, причиною. Непокоїть працівників ДАІ перед наступним зимовим періодом те, що вже безпосередньо може збільшити «криву» ДТП, а саме — непідготовленість українських доріг. Незважаючи на те, що будівельний сезон вже закінчено, більше третини доріг загального і комунального користування не відповідають вимогам стандартів: на 27 тис. км трас і 18 тис. км міських вулиць деформоване асфальтне покриття, не вистачає 2 тис. км транспортних огорож на небезпечних ділянках, не вистачає більше ста тисяч дорожніх знаків. Також на 5 тис. ділянок не забезпечено водовідвід, внаслідок чого «при пониженні температури, — за словами Є. Кравченка, — дороги перетворюються на ідеальний каток для проведення конькобіжних змагань».
Однак не все так занедбано в рідній вітчизні. Мандрівник, який потрапив у біду на поганій трасі, зможе повідомити про те, що сталося, телефоном, відправити факс, зігрітися і навіть напитися чаю в найближчому «Посту ДАІ з надання допомоги учасникам дорожнього руху». Це нововведення, за словами Є. Кравченка, незабаром запрацює на всіх без винятку дорогах України. Працівники ДАІ навіть почали переобладнувати колишні стаціонарні пости (які свого часу стали недієвими через скорочення особистого складу на 30% і перехід на дорожнє патрулювання) під такі своєрідні і, без сумніву, корисні центри послуг для водіїв. Функціонувати пости будуть фактично цілий рік.
Втім, незважаючи на частку песимізму в даних ДАІ, за словами заступника голови корпорації «Укравтодор», «шляховики» практично повністю підготовлені до настання холодів і випадання великих опадів. До обов’язку корпорації, між іншим, входить контроль за станом доріг, забезпечення величезних просторів Батьківщини матеріалами проти ожеледиці і снігоприбиральною технікою. Так, незважаючи на те, що технічні характеристики і «сучасність» останньою залишають бажати кращого, на боротьбу зі сніговими заметами вийде весь парк роторних снігоочисників (135 одиниць) і піскорозкидувачів (1421 одиниця) і майже всі (775 із 769 планових) бульдозери. Буде і що «розкидати» — заготовано близько 80% від запланованого обсягу піску і солі. Цієї кількості, за словами Григорія Гнатенка, досить, оскільки витрата залежить від «суворості» кожної зими. Щоправда, може статися і так, що «попрацювати» частині «зимової» техніки не доведеться — її просто нічим буде заправляти. Згідно з Правилами ремонту і утримання доріг, для нормального функціонування транспортні підприємства повинні створити до зими непорушний десятиденний запас пально-мастильних матеріалів. Тоді як у багатьох областях України кількість наявного пального ледве дотягує до триденної норми.
Цікаво, до речі, що вітчизняну практику посипання доріг піщано-соляною сумішшю можна віднести до «дідівських» методів. Вищезазначена суміш, як сказали «Дню» фахівці, ефективно працює лише при температурі, яка не перевищує 10 градусів морозу і при великій інтенсивності руху (яка у нас, як вже говорилося, в зимовий період зменшується). Тільки в цьому разі вона не дає злежуватися снігу, легко збирається, залишаючи проїжджу частину сухою. В Європі з ожеледицею на дорогах борються куди більш продуктивними висококонцентрованими соляними розчинами, які до того ж безпечні з точки зору екології. Однак, щоб використати таку технологію, необхідно будувати спеціальні бази з виготовлення розчинів, а також мати машини-розпилювачі. На це «зайвих грошей» у державі немає. Хоч транспортники плекають надію, що необхідні кошти (мінімум 1,5 млрд. грн.) рано чи пізно знайдуться, оскільки нещодавно Президент підписав указ, згідно з яким необхідно корінним чином в найближчі 2 — 3 місяці реорганізувати транспортне господарство. Поки ж працівники цієї сфери виконують свої зобов’язання на «голому» ентузіазмі — із закладених до бюджету 490 млн. грн. (третина від необхідного!) вони недоотримали за 11 місяців поточного року 60 млн., хоч обсяги замовлених робіт повністю виконано.
Як видно, всі головні служби країни, згуртувавши ряди, серйозно підійшли до питань боротьби з негодою та її наслідками. Все-таки, 80 — 90-відсоткова підготовка вселяє оптимізм, що більшість громадян перезимує успішно. Щоправда, трохи шкода ті населені пункти, яким не пощастило опинитися серед вищезгаданих щасливчиків.
ДО РЕЧІ
За прогнозами Українського гідрометцентру, нинішньої зими слід чекати несприятливих погодних умов і надзвичайних ситуацій, пов’язаних із сильним вітром, випаданням значних опадів у вигляді снігу і дощу, різкими змінами температурного режиму і зледенінням.
