Важлива модель, а не вiце-прем’ер
Учора прем’єр-міністр України Віктор Ющенко представив Президентові Леоніду Кучмі кандидатуру на пост віце-прем’єра із промислової політики, і того ж дня було підписано Указ Президента про призначення на цю посаду Олега Дубини.
За словами прем’єра, напередодні, у четвер, він «усно погодив» цю кандидатуру із главою держави. Прем’єр повідомив, що кандидат є «промисловцем, він із регіонів», а от його прізвище не став уточнювати. Однак методику своєї кадрової роботи В.Ющенко не приховував і розповів, що було проведено необхідні консультації, крім того, він «переглянув картотеку людей», яким, на його думку, властиві «професіоналізм та максимальна аполітичність, амбіційність та егоїстичність, а також у яких чисті руки», повідомляє Інтерфакс-Україна. Прем’єр сказав, що Президент підтримав його «логіку» в процесі вибору кандидатури. «Завтра (у п’ятницю) я веду цього претендента до Президента, і, я думаю, що завтра ж буде підписано відповідний указ», — сказав В.Ющенко. Щоправда, вельми обізнані джерела, близькі до адміністрації, твердять, що насправді кандидатом від В.Ющенка був запорізький губернатор Олексій Кучеренко.
Як другу приховану від очей публіки поразку прем’єра можна трактувати те, що він «вів» О.Дубину в адміністрацію як претендента на пост віце-прем’єра з ПЕК, а вивів його звідти керівником промислової політики країни. Аргументуючи необхідність збереження в уряді посади віце-прем’єра з ПЕК, В.Ющенко напередодні говорив про те, що «проблеми в цій сфері формувалися роками», і визнав, що в цій галузі нині «серйозні метастази». «Виведення ПЕК на ефективно працюючий ринок є надзвичайно складним завданням», — зазначив прем’єр. Однак потім, очевидно, відбувся обмін думками. У результаті посада О.Дубини за колом обов’язків значно виросла i стала мало чим відрізнятися від рівня першого віце-прем’єра колишніх часів.
Генерального директора металургійного комбінату «Криворіжсталь» Олега Дубину ще напередодні визнавали найвірогіднішою кандидатурою на пост віце-прем’єра із ПЕК. Причому мало хто сумнівався в тому, що молодий та перспективний менеджер-металург був майже безальтернативною кандидатурою Президента, і це В.Ющенку довелося з нею погоджуватися. За словами Л.Кучми, що запам’яталися, він власноручно викреслив «Криворіжсталь» зі списку підприємств, які підлягають приватизації, оскільки, за підсумками 10 місяців, прибуток комбінату становив 1 млрд. грн.
Напередодні специфічно обізнана в українських справах російська «Независимая газета» повідомляла, що В.Ющенко готовий погодитися з кандидатурою О.Дубини за умови, що міністром палива й енергетики стане керівник «Київенерго» Іван Плачков, який уже має досвід керівництва енергетикою у ранзі міністра, а також за умови, що цього разу міністр підпорядковуватиметься безпосередньо прем’єру. Варто зауважити, що небезперечна версія про використання І.Плачкова як «аргумент», якщо буде призначено О.Дубину, в разі підтвердження (прес-секретар Плачкова Наталя Іванова сказала «Дню», який шукав у неї відповіді на запитання про ймовірність чергового просування її шефа: «На це запитання вам ніхто ніколи не відповість», — не спростувавши таким чином імовірність цієї кадрової версії) може означати ніщо інше, як здійснення прем’єром «заповітів» екс-віце-прем’єра Юлії Тимошенко. Уже після своєї відставки Ю.Тимошенко звинуватила главу Мінпаливенерго України Сергія Єрмилова як головного винуватця кризи в ПЕК: «Більше, ніж він, мені мало хто заважав працювати. Це був цілковитий саботаж», — заявила вона. За словами Ю.Тимошенко, С.Єрмилов був призначений на пост міністра за представленням прем’єра Віктора Ющенка і за її підтримки. «На жаль, буквально через тиждень після призначення це була зовсім інша людина», — твердила вона.
Ю.Тимошенко вважає, що «коли біля керма Мінпаливенерго залишиться нинішня «команда», тоді реформи в енергетиці буде згорнуто. Тим часом, виступаючи на зборах членів оптового ринку електроенергії 17 січня, глава Мінпаливенерго С.Єрмилов відстоював перехід до ринкових принципів відносин у ПЕК. Він піддав критиці дiючу в Україні систему відносин в енергетиці, назвавши серед її основних недоліків, зокрема, те, що немає конкуренції на оптовому ринку електроенергії, і запропонував зменшити державне втручання в господарську діяльність суб’єктів паливно-енергетичного комплексу. Єрмилов планує підготувати до другого читання в парламенті прийнятий Верховною Радою восени 1999 року в першому читанні законопроект про оптовий ринок електроенергії в редакції депутата Михайла Павловського. Передбачається докорінне реформування дiючої моделі енергоринку шляхом переходу до прямих договорів між виробниками та постачальниками електроенергії і створення конкурентного середовища.
Загалом схвалюючи призначення О.Дубини віце-прем’єром, експерти «Дня», проте, зазначають, що для освоєння своїх нових обов’язків молодому технократові буде потрібний значний час. Неважко передбачити, що у зв’язку із цим прем’єр «підставить йому своє плече», особливо в питаннях енергетики, на яку вже «напрацював» власні погляди.
Колишній міністр палива й енергетики, заступник секретаря РНБОУ Сергій Тулуб сказав «Дню» про О.Дубину: «Розумний, тямущий, нормальний мужик. Але якщо він працював директором, то це не означає, що він знає все. Що таке сьогодні енергетика, «Нафтогаз», вугільна промисловість, атомна енергетика? Йому доведеться вирішувати безліч питань, аж до формування тарифів».
Один з народних депутатiв сказав «Дню», що добре знає новопризначеного віце-прем’єра. На його думку, це «дуже гідна кандидатура, яку можна підтримати обома руками». Молодий, енергійний, «визнає всі ринкові структури і в цьому плані прогресивна людина», на своєму підприємстві зумів забезпечити «тенденцію до поліпшення у всіх напрямах, перетворив збитковий меткомбінат на рентабельний». Якби впроваджену на комбінаті модель управління йому вдалося якоюсь мірою перенести на промислову політику країни, сказав спiврозмовник, то це «було б позитивно». На його думку, ефективно управляти промисловою політикою в Україні може тільки людина, незалежна від політичних структур. «У Дубини досить характеру, — сказав народний депутат, — щоб відстояти свою думку під натиском політичних структур, на жодну з яких він не зав’язаний. За підтримки Президента і прем’єра в нього має вистачити сили для цього».
ДОВIДКА «Дня»
Олег Вікторович Дубина народився 20 березня 1959 р. в Дніпродзержинську. Закінчив Дніпродзержинський індустріальний інститут, де отримав спеціальність металурга чавуну. Починав агломератником 5-го розряду на Дніпродзержинському металургійному комбінаті, працював заступником начальника планового відділу, першим заступником генерального директора з економіки. Дістав другу вищу освіту в Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю менеджмент в економіці. З березня 1998 р. — перший заступник генерального директора з економіки ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», із серпня 1998 року — генеральний директор цього комбінату. 29 листопада 1999 р. призначений генеральним директором металургійного комбінату «Криворіжсталь».
