Вранці — реформи, ввечері — «стільці»...

Україна продовжує торгуватися за євроінтеграцію. Вчора прем’єр-міністр України Микола Азаров озвучив нову цифру фінансової допомоги, яку очікує наша держава від Європейського Союзу — 20 мільярдів євро. Раніше перший віце-прем’єр Сергій Арбузов говорив про 10 мільярдів доларів для підтримки платіжного балансу.

Тим часом ЄС вустами європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле повідомив про поступки в цьому питанні. Він наголосив, що Європа готова допомогти й підтримати Україну в її модернізаційному процесі за допомогою кредитів МВФ і шляхом активізації програми ЄС з надання фінансової допомоги після імплементації угоди.

Допомогти Україні компенсувати економічні втрати у разі євроінтеграції обіцяють і США. «Багато товарів України мають право на безмитне ввезення у Сполучені Штати Америки в межах Загальної системи преференцій», — розповіла про плани підтримки представник Держдепартаменту США Джен Псакі. Щоправда, озвучена нею програма поки що лише на папері, і її повинен затвердити Конгрес. А до того США й Україна торгуватимуть за правилами Світової організації торгівлі.

Сигналізує про готовність до діалогу і головний кредитор — Міжнародний валютний фонд. Він готовий допомогти подолати фінансову кризу в Україні за умови реформ у «ціноутворенні на енергоносії та у валютній сфері», повідомила глава МВФ Крістін Лагард. Дати чи не дати черговий транш стенд-баю Україні? Це може бути вирішено 16 грудня на засіданні ради директорів Фонду.

«Якщо нам нададуть умови, які підходитимуть, то будемо йти цим шляхом. Але ми розраховуємо і завжди розраховували тільки на власні сили», — знов, немов мантру, повторив Янукович.

Утім, лише «замовляннями» вирішити питання економічної стабілізації в країні навряд чи вдасться. Українські фінансові негаразди видно вже далеко за межами країни.

Якщо Україна найближчим часом не вийде з політичної кризи і в економічній сфері не буде вжито термінових заходів, то країні через три-чотири тижні може загрожувати дефолт, заявив у ході візиту групи високого рівня європейських народників до України депутат Європейського парламенту, представник європейських народників Хосе Ігнасіо Салафранка.

Тож публічна готовність головних фінансових партнерів допомогти Україні є. Але відкритим залишається питання: чи трансформується вона в реальні фінансові вливання, коли і за яких умов? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

«ГРОШІ ВІД МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ ПРИЙДУТЬ З НОВИМ УРЯДОМ»

Володимир ЛАНОВИЙ, колишній міністр економіки, президент «Центру ринкових реформ»:

— Заяви з боку ЄС, США, МВФ — це сигнал про початок співпраці з Україною. Але це не означає, що завтра вночі нам почнуть переводити кошти. Цьому передуватиме обговорення плану дій, реформ та вироблення стратегії надання фінансової допомоги різного типу, в тому числі й пролонгування виданих раніше ресурсів і зменшення навантаження на державний бюджет за рахунок погашення державного боргу. Втім, у мене великий сумнів, що така фінансова співпраця відбудеться з режимом Януковича. Я не знаю, що думають європейці та американці, але можна зробити припущення, що спочатку вони дочекаються конкретного плану виходу з політичної кризи, відставки нинішнього уряду і нової стратегії економічного розвитку України. Без кадрового, інституційного та фінансового перезавантаження фінансова допомога Україні не надаватиметься. Гроші від міжнародної спільноти прийдуть в Україну з новим урядом. До того ж, позичальники, скоріше за все, ставитимуть вимоги щодо механізму розподілу та освоєння цих грошей, формування бюджету, стимулювання експорту, відмови від надмірного споживання російського газу. Тобто їх цікавитиме збалансування бюджетних фінансів, аби державні борги не зростали. Адже можна отримати й 20 мільярдів доларів, але при цьому наростити борги ще на 30 мільярдів. Якщо ж відбудеться консенсусний круглий стіл з участю європейців та представників різних міжнародних інституцій, то однією з договірних вимог може стати й зменшення повноважень Президента. Зараз він має право знімати окремих міністрів. Цього права треба його позбавити і зазначити це в спільній угоді. Адже після формування нового компромісного уряду глава держави спокійно зможе знімати окремих міністрів, які не виконуватимуть його волі.

Міжнародна спільнота не поспішає давати Україні рятівні мільярди, бо всі добре пам’ятають 2004 рік, коли на тлі очікування зміни влади величезні мільярдні суми переводилися за кордон. Тому ніхто не хоче давати мільярди доларів, аби завтра вони перекочували на якісь екзотичні острови.

Саме тому слід виробити спільний план дій, у якому має бути чітко розписано, на що саме просять кошти, які суми потрібні конкретно для кожного пункту, і тоді це буде розмова аргументів із Заходом, США та МВФ. Якщо ж прогресу не буде, тоді можливі різні форми економічного тиску та економічної блокади.

«МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАДУТЬ ГРОШІ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ХТО БУДЕ ГОЛОВОЮ КАБМІНУ»

Олег УСТЕНКО, виконавчий директор «Фонду Блейзера в Україні»:

— Я вірю в те, що Україна таки отримає допомогу. Міжнародна спільнота підставить фінансове плече Україні й допоможе втримати стабільність у країні. Але ніхто не дасть грошей наперед: ні США, ні МВФ, ні Європа. Гроші підуть після виконання Україною умов, які не допустять пустого проїдання їх у бюджеті. Зокрема, логічним буде зниження Україною цьогорічного дефіциту з 5,5% ВВП до 3,5% ВВП 2014 року, урегулювання ситуації в НАКу, Пенсійному фонді. Тобто головні маячки отримання Україною фінансової допомоги мають бути такими: розв’язання політичного конфлікту, реалістичний бюджет-2014, перехід до гнучкішого курсоутворення... Причому міжнародні організації виділять гроші незалежно від того, хто буде головою Кабміну. Адже всім зрозуміло, що на лаві запасних в усіх політичних силах взагалі немає гравців. Кредиторам, за великим рахунком, якось все одно хто, керує в Кабміні. Головне для них — побачити конкретні дії на поліпшення економічної ситуації. І тоді крига скресне, і міжнародна фінансова допомога надійде. Думаю, що до кінця року не реально отримати гроші. Найреальніше отримати, наприклад, кредит від МВФ — у березні 2014 року. Але те, що Фонд публічно заявив про поновлення діалогу про співпрацю — це теж позитивно. Адже повернення до співпраці знизить потребу у валюті всередині країни, а отже, буде послаблено й можливий тиск на гривню. І відкриває програму фінансування з ЄС.