Ніхто з учасників АТО не буде забутий...

Президент України Петро Порошенко у вівторок підписав закон, згідно з яким родини українських бійців, що загинули в антитерористичній операції, зможуть користуватися низкою пільг. Називається цей документ так: Закон України № 1538-VII «Про внесення змін до статті 10 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту». Таким чином на родини осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що загинули або померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту». Родини загиблих правоохоронців безкоштовно зможуть отримувати ліки, путівки на санаторно-курортне лікування, знижку на оплату житлово-комунальних послуг.

Захід, безумовно, важливий. Питання тільки в тому, чи своєчасно було видано цей документ і чи на всі категорії українських воїнів, задіяних в АТО, він поширюється. Наприклад, в ньому не згадуються бійці добровольчих батальйонів, що створюються начебто під егідою МВС, але офіційно не числяться в органах і частинах цього відомства.

Схоже, «пробоїни» в системі соціального забезпечення можна реєструвати і стосовно інших військових формувань.  «Ми, мобілізовані резервісти, вже впродовж місяця знаходимося на бойовому виїзді, зокрема більше трьох тижнів у Донецькій області. Стоїмо на блокпостах, виконуємо свої функції й покладені на нас бойові завдання. Коли ми прибули до Донецької області нам сказали, що наша бригада і, зокрема, наш батальйон бере участь в АТО. Ми, як мінімум, захищаємо незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, і нас, по суті, мають визнати учасниками бойових дій. Однак зараз командування нам говорить, що ми наче знаходимося на тактичних заняттях, і нас такими ніхто не визнає», — пишуть військовики другого  батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади на одному з українських сайтів.

ПІД КУЛЯМИ І БЕЗ ДОКУМЕНТІВ

«Обіцяли одне, а на виході вийшло зовсім інше, — відзначають десантники. —  Хто ж визнаватиметься учасниками бойових дій? Солдати або генерали визнають себе такими? Адже ми реально стоїмо під кулями на захисті своєї країни. Одну з найпотужніших десантних військових частин намагаються обдурити», — наголошують українські воїни.

Цікаву відповідь на цей лист дав заступник командира бригади, в яку входить цей батальйон, підполковник Іван Савка:

— Відповідно до закону всі військовослужбовці, які беруть участь у проведенні Антитерористичної операції, отримають статус учасника бойових дій. Це стосується і військовиків 79-ї миколаївської ОАМБР, яка бере участь у проведенні АТО. Цю інформацію командування з’єднання постійно доносить до своїх підлеглих. Щодо формалізації цього статусу, то він сформується з часом, за встановленим порядком. Можу гарантувати, що ніхто з військовослужбовців, котрі беруть участь в АТО, не буде забутий, і на них поширюватимуться всі пільги, визначені законом для учасників бойових дій.

Підполковник вдає, що не розуміє своїх солдатів. А їх якраз найменше цікавлять його гарантії. Їм потрібна реальна формалізація відповідних прав і пільг, які обіцяні тим, хто захищає Батьківщину, та їхнім родинам. Солдати хотіли б знати, що означає «з часом» і «за встановленим порядком»? Адже насправді їм на разі відмовляють в елементарних довідках, підставою для яких є саме перебування людини в списках військової, міліційної або парамілітарної добровольчої частини, розташованої в зоні АТО.

Але ця відмова, безумовно, не на совісті командування. Мабуть, десь там наверху на разі не змогли підрахувати, а в що ж врешті-решт обійдуться країні пільги для її захисників. Якщо цифра вийде дуже велика, то, можливо, варто її заздалегідь урізувати? Як? Ми, звичайно, перебільшуємо, однак не можемо повністю виключити, що зрештою пільги власникам броніків будуть меншими, ніж, скажімо, тим, кому довелося обходитися без них, а тим, хто «ховався» за справжньою бронею, їх взагалі мінімізують.

Проте солдати побоюються й іншого. Ось повідомлення на ще одному сайті. Минулого тижня волонтери з благодійного фонду «Мир і порядок» доставили чергову партію гуманітарної допомоги на блокпост української армії під Слов’янськом. У «посилці життя» було 15 бронежилетів, 50 індивідуальних солдатських аптечок, укомплектованих життєво важливою протишоковою сироваткою, вода й продукти (чай, кава, цигарки, печиво). До речі, бронежилети, які передав бійцям фонд, мають клас захисту «4+» і призначені для участі в бойових діях. Вартість кожного — 5 тисяч гривень. Цікаво, що в цьому повідомленні також наголошується: «Про те, що проблема бронежилетів існує, знають всі, щоправда, самі бійці ділитися інформацією про реальні умови й стан справ не квапляться — бояться, що за скарги не потраплять до списків учасників бойових дій».

Про закони й інші правові підстави для отримання пільг учасниками АТО журналістам розповів юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Він поставив перед собою два завдання: роз’яснити, хто ж за українським законодавством є сьогодні учасником бойових дій, і на які пільги ці люди можуть розраховувати. Саме ці питання ставлять найчастіше учасники АТО або їхні родичі, які до нас звертаються, говорить юрист.

У ЗАКОНІ Й ПОЗА ЗАКОНОМ

Статус учасників і відповідні пільги визначають як мінімум три закони, відзначає Щербатюк. У них йдеться про учасників Великої вітчизняної війни, воїнів УПА, про людей, що воювали в Афганістані. Третя група — учасники бойових дій та миротворчих операцій на території інших країн (деякі пільги поширюються лише на них).

У травні цього року було запроваджено ще й категорію «учасник АТО». «Її запровадили не дуже вдало, — відзначає правозахисник, — там були лише військовослужбовці. Ми із цього приводу ставили багато запитань. Чому до неї не було включено ті підрозділи, які забезпечують виконання АТО, резервісти, яких призвали до армії. Також були питання і щодо міліції. Є безліч її співробітників, які не порушували присягу і спочатку були в зоні АТО, а тому також можуть претендувати на цей статус.

Тож у середині червня до парламенту було внесено і нещодавно ухвалено законопроект, котрий передбачає зміни до закону про статус учасника бойових дій (закон ще не підписаний, і вони на разі не набрали чинності). До учасників АТО вони зараховують передусім військовослужбовців та працівників Збройних сил, Нацгвардії, СБУ, МВС. Там перераховані й інші особи, офіційно зареєстровані у військових формуваннях. Важливою «категорійною» ознакою цих учасників є те, що вони брали участь в АТО або в її забезпеченні. Крім того, до учасників бойових дій належать й працівники підприємств та організацій, які були задіяні в АТО. Такі рішення істотно розширили коло учасників АТО, відзначає юрист.

Водночас, за його словами, в цих самих змінах вказується, що порядок зарахування й отримання статусу учасника бойових дій визначається Кабінетом міністрів України. Але він цього порядку до сьогоднішнього дня не затвердив, говорить Щербатюк. На сайті Міноборони зазначається, що планується створити відповідні комісії, які вивчатимуть певні документи (військові, медичні), котрі військовики або інші учасники АТО надаватимуть на підтвердження того, що людина перебувала на цій території. Отже рішення ухвалюватимуть такі комісії, проте поки що невідомий склад документів, які необхідно їм представити. Його не знають навіть у Міноборони.

«Таке законодавче регулювання, — наголошує правозахисник, — йде позаду реальної ситуації». Вже сьогодні є люди, яким необхідні ці пільги, наприклад, під час лікування, проте вони ще не мають відповідного статусу. «І такі пільги їм досить складно отримати», — констатує Щербатюк. При цьому він згадує й протилежний випадок, коли один високопосадовець прилетів на певну територію всього на декілька днів й отримав статус учасника бойових дій, хоча на жодну небезпеку під час цього візиту не наражався. Юристи припускають, що деякі люди і тепер безпідставно претендуватимуть на статус учасника бойових дій.

ЛЮДИНА СТІЛЬКИ НЕ ЖИВЕ

Далеко не кожен юрист може точно сказати, які пільги надає учасникам бойових дій той або інший закон.  Щербатюк ретельно досліджував чинне законодавство й тому з упевненістю розповідає про кожну з пільг. За його словами, найбільш затребувана пільга — це лікування. Зазвичай, воно вимагає чималих грошей. І безкоштовне отримання ліків та меддопомоги — це одна з найважливіших пільг. Є ще й безкоштовне санаторно-курортне лікування, щорічний медичний огляд, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних установах та аптеках, а також першочергова госпіталізація. Для тих, хто раніше був закріплений за певними медустановами, це закріплення зберігається і при зміні роботи або виході на пенсію.

Щербатюк аналізує поняття «першочерговість» і зазначає, що з цією пільгою можуть рахуватися, а можуть і не зважати на неї. Тим паче що в країні є ще й люди, які володіють правом на «позачерговість», — народні депутати, судді, прокурори. Експерт також відзначає, що фінансування медицини є сьогодні недостатнім, щоб повною мірою надавати відповідні послуги, а тим більше, пільги. Багато що робиться за рахунок спонсорів та волонтерів.

Друга група пільг для учасників бойових дій  — це житлові права. Це знижки на оплату житлово-комунальних послуг, на паливо, якщо родина живе у власному будинку. Щоравда, нещодавно до відповідних розділів законів були внесені кількісні обмеження. І це необхідно враховувати, радить юрист. Майже не виконуються зобов’язання держави щодо забезпечення учасників бойових дій житловою площею. Дослідження показують, що для того, щоб отримати квартиру, потрібно років сто, говорить Щербатюк і додає: «Людина стільки не живее». За його словами, звичайна черга і перша майже нічим не відрізняються.

Є ще пільга на отримання кредиту на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових приміщень. «Тут начебто є більше шансів, — наголошує Щербатюк, — оскільки держава нещодавно запровадила програму з іпотечного кредитування, в якій учасники мають якісь переваги, але на разі це виходить не зовсім доступне житло, тому що дуже багато виплат припадає на відсотки за кредитом». Практично нереальною є зараз пільга на першочерговий вступ до житлово-будівельного кооперативу. Адже їх зараз дуже мало, а тому цю пільгу нелегко реалізувати.

Пільги на оплату послуг транспорту і зв’язку реальні. Це безкоштовний проїзд транспортом загального користування, хоча і тут є нюанси щодо маршруток.  Для учасників бойових дій передбачено також безкоштовні поїздки (раз на два роки) залізничним, водним, повітряним транспортом, а також у міжміських автобусах. Раз на рік можна отримати 50% знижку на користування всіма цими видами транспорту. Пільги у сфері зв’язку, де зараз лідером є мобільний зв’язок, не настільки актуальні. Однак перелік пільг «Укрпошти» та «Укртелекому» є й ними можна і навіть слід користуватися, вважає експерт.

Кажучи про соціальний захист і соціальну допомогу учасникам бойових дій, Щербатюк виділяє виплати з тимчасової непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати. Пенсія, довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 25% порівняно з простою пенсією.  Раз на рік, до 9 травня, виплачується одноразова допомога. Є ще й щомісячна грошова допомога учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень. «Що вона є, що її немає, від цього мало що залежить», — відзначає Щербатюк.

Продовжуючи розмову про пенсії, юрист підкреслює, що проходження служби під час АТО зараховується до пільгового стажу, що дозволяє раніше, в 55 років, виходити на пенсію (за наявності страхового стажу не менше 30 років для чоловіків і не менше 25 років для жінок). Вислуга років за час участі в АТО йде у подвійному розмірі. Крім того, членам родин військовослужбовців гарантується виплата грошового забезпечення, коли сам військовослужбовець не може його отримати через участь у бойових операціях.  Учасникам бойових дій, в яких щомісячний  розмір пенсії не досягає 165% прожиткового мінімуму, передбаченого для таких осіб, держава доплачує до цього рівня.

Пільги щодо роботи. Щорічну відпустку можна отримувати в зручний час, але залежно від графіка. Можна отримувати раз на рік ще й двотижневу відпустку без утримання. І якщо дві попередні пільги не настільки значимі, то переважне право залишатися на робочому місці в разі скорочення в нинішніх умовах є досить відчутною, хоча, як відзначає Щербатюк, працедавці доволі своєрідно читають цей пункт у Кодексі законів про працю, і були випадки, коли таких людей все ж скорочували.

У законодавстві є пільги для учасників бойових дій і щодо сплати податків. Однак у Податковому кодексі знайти щось подібне досить складно. Передбачена лише податкова соціальна пільга. Однак лише для тих, хто воював за кордоном. Отже на учасників АТО вона на разі не поширюється. Єдиний нюанс, що стосується нинішніх учасників бойових дій, — це скорочення на 50% державного мита при оформленні закордонного паспорта. На всі інші види державного мита учасники бойових дій пільг не мають, хоча раніше така норма в Україні була й широко використовувалася при ввезенні автівок, зазначає експерт. Він також називає пільги в освіті. Учасникам бойових дій, які воювали за кордоном, за його словами, надається право вступу до вишів поза конкурсом і переважне право вступу до технікумів. Але на учасників АТО ця пільга не поширюється. Сподіватимемося, що держава закріпить це право й за іншими учасниками, говорить правозахисник.

«День» запитав у юриста, що робити тим людям, яким командування відмовляє з якихось причин або без причин у видачі довідок про участь в АТО? Або ж медики встановлюють неправдивий, взагалі побутовий діагноз у тому разі, коли було поранення або контузія? Відповідаючи, Щербатюк порадив звертатися до командування не усно, а з інформаційним запитом, отримувати в результаті якусь письмову інформацію й зберігати її. Він також додав, що ставлення до людини відразу ж сильно змінюється, щойно стає відомо, що у неї є юрист. І фальсифікувати діагноз буде набагато складніше. Тому правозахисник Української Гельсінської спілки на прохання журналістів повідомив свій телефон: 044-417-41-18. «Ми розуміємо, що у солдатів немає грошей. Однак в будь-якому разі спробуємо допомогти», — сказав Щербатюк.