Табу на телепродукцію Росії
Які саме фільми і серіали насправді заборонила Верховна Рада України
Верховна Рада нарешті прийняла у другому читанні та в цілому законопроект № 1317 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», який в народі називають законом про заборону російських серіалів. «За» проголосували 259 народних депутатів. Та чи все так ідеально насправді? У матеріалі «Про захист медіа-простору та спротив у парламенті» від 16 січня «День» уже аналізував першу редакцію законопроекту. Тож як змінився документ до другого читання, які правки депутатів внесли, а які відхили та на які саме фільми на практиці поширюється заборона розповсюдження та демонстрування?
КІЛЬКА СЛІВ ПЕРЕДІСТОРІЇ
Микола Княжицький і Вадим Денисенко подали законопроект № 1317 ще на початку грудня минулого року, якраз на піку громадського обурення засиллям російських серіалів на українських телеканалах. Одразу через два дні активісти організації «Відсіч» провели акцію протесту біля головного офісу «Інтера», заклеївши вхідні двері світлинами українських військових, що загинули на Донбасі. Тоді ж набули популярності протестні акції так званих «телезомбі», коли активісти і всі охочі театрально демонстрували, до чого може призвести споживання російського телепродукту. Одну з таких акцій навіть планували провести під Адміністрацією Президента, проте охоронці зупинили цей «перфоманс» ще на початку вулиці Банкової. Весь цей час парламент не реагував на суспільні настрої і лише 13 січня цього року прийняв законопроект Княжицького-Денисенка у першому читанні. Тоді Микола Княжицький заявляв, що на Верховну Раду тиснуть лобісти російського телепродукту, що утруднює прийняття закону. «Відчуваю чималий спротив. Наші власники телеканалів із тих чи інших причин купують російські серіали замість того, щоб знімати українські. Витрачають на це великі гроші. Повірте, якби цього спротиву не було, законопроект відразу ж прийняли в цілому», - прокоментував у січні «Дню» депутат, і додав: «Я буду робити все залежне від мене для того, щоб закон було прийнято в другому читанні та в цілому і щоб він максимально швидко почав діяти». Тож уже 2 лютого Комітет з питань культури і духовності, в якому головує пан Княжицький, рекомендував Верховній Раді підтримати законопроект.
ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ КРАЇНОЮ-АГРЕСОРОМ І РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ?
Нагадаємо, що законопроект Княжицького-Денисенка забороняв транслювати лише фільми, в яких міститься популяризація деяких органів держави-агресора та популяризуються цінності кримінальної субкультури, із відповідними визначеннями держави-агресора, органів держави-агресора та визначав детальні критерії для визначення таких фільмів. Саме в такій редакції закон і прийняли у другому читанні та в цілому з поправкою Вікторії Сюмар про заборону «трансляції інформаційних, музичних, розважальних, спортивних, навчальних, рекламних та будь-яких інших програм та передач, вироблених починаючи з 1 січня 2014 року фізичними та юридичними особами Російської Федерації». Іншими словами, тепер канали не можуть демонструвати усі російські (адже саме РФ в Україні визнали державою-агресором) фільми та серіали про їх «хороших» спецслужбістів чи армію, телепродукцію, що ставить під сумнів територіальну цілісність України, а також узагалі всю телепродукцію РФ, вироблену починаючи з січня минулого року. Під час обговорення у сесійному залі виникла плутанина із тим, за яку саме поправку проголосували. Спікер переплутав поправки Сюмар і Ляшка і зрештою депутати таки віддали свої голоси за заборону усіх російських серіалів починаючи з січня 2014 року, а не заборону взагалі усіх російських фільмів і серіалів, як пропонувала «Радикальна Партія». Навіть депутати одразу не зрозуміли, за що проголосували (на жаль, уже не вперше). У підсумку це дає можливість для маневрування українським телеканалам.
У чому різниці між державою-агресором і Росією? Зараз – ні в чому. Але якщо РФ поверне Україні Крим та виведе усі свої війська і техніку з Донбасу і більше жодним чином не буде розпалювати конфлікти у цьому чи інших регіонах України, і якщо після цього юридично скасують формулювання про те, що Росія є державою-агресором – тоді російські фільми та серіали вироблені з 1 серпня 1991 року до 1 січня 2014 року знову зможуть повернутися на телеекрани. Проте зараз це видається утопією.
Є ще одна поправка до цього законопроекту, за яку народні депутати не проголосували у сесійній залі. Це критерії до визначення переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Сама поправка звучить так: «…публічний перелік, до якого включені особи, які своїми діями, у тому числі публічними висловлюваннями, створюють наявну або потенційну небезпеку життєво важливим національним інтересам України, загрожують охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України». Простіше кажучи, ця поправка унеможливлювала б такі скандали, як із новорічним «блакитним вогником» «Інтера», і тоді вже канал не мав би змоги казати, що він не порушив жодного закону, адже тоді увесь список «підписантів політики Кремля» став би переліком персон нон-грата на українському телебаченні. Проте Микола Княжицький оптимістично налаштований, щодо цього. «Все одно ми зможемо убезпечити український телерадіопростір від цих людей, адже закон передбачає, що цей перелік має публікуватися на сайті Міністерства культури за поданням СБУ та інших органів. Тож телеканали все одно не зможуть їх транслювати», - прокоментував «Дню» депутат.
Що ж до Мінкульту, то його позиція однозначна. Міністр культури В’ячеслав Кириленко одразу ж після голосування написав у своєму «Твіттері»: «Yes! Заборона на російські міліарні серіали прийнята у ВР! Має бути і наступний крок – закон про підтримку українського кіно. Треба знімати про наших Героїв!»
У ПІДСУМКУ
Тепер останнє слово – за президентом. Зараз закон перебуває на стадії підготовки на підпис гаранту. Микола Княжицький упевнений, що Петро Порошенко підпише цей законопроект, адже «президент точно не є найбільшим шанувальником російських військових серіалів в Україні». Тож у телеканалів є два місяці, щоб очистити свій ефір від російських фільмів і серіалів про доблесних «ментів» і «ГРУ-шників» та від свіжого російського мила. Зворотній відлік пішов.
Author
Анна СвентахРубрика
Медіа