Європа на екрані

В Україні багато і часто говорять про потребу євроінтеграції, але мало – про конкретні приклади становлення країн-членів Євросоюзу. З одного боку – твердження про високий соціальний рівень життя, розвиток інфраструктури, високі заробітні плати, з іншого – розмови про мігрантів, загрози тероризму, «Україну як сировинний придаток». Не вийшовши за рамки своєї країни, не розширюючи свій світогляд важко судити про те, якою справді є Європа. Саме таким інтелектуальним телевізійним гідом для глядачів Першого Національного став проект «Зроблено в Європі».

Програма стартувала ще у кінці минулого року і познайомила українців з країнами, які порівняно нещодавно вступили до ЄС. За цей час в ефір вийшло 16 програм про 5 держав (Польща, Словаччина, Болгарія, Литва, Естонія). Ведучі проекту Ілона Довгань та Андрій Юхименко зустрічалися з представниками влади, провідними реформаторами і звичайними людьми, які живуть в ЄС, щоб показати життя за кордоном без прикрас, та розвінчати ті стереотипи, які існують в нашому суспільстві. До того ж, на прикладах цих держав Україна може побудувати свою успішну стратегію для вступу у ЄС. За словам Ілони Довгань, Польща задовго до вступу в Євросоюз вробила свої стратегічні план розвитку, а коли отримала членство – вміло їх презентувала та отримала підтримку і кошти.   

Ілона ДОВГАНЬ, ведуча програми «Зроблено в Європі» на Першому національному:

- Ідея такої програми виникла у мене кілька років тому. Це речі, які мають рухати нашу країну вперед, до євроінтеграції, закликати людей змінюватися і давати глядачам розуміння, що це можливо. Мені хотілося показати приклади інших країн, які попри кризу і власні проблеми змогли піднятися на якісно інший рівень. Для програми «Зроблено в Європі» я обрала Польщу і Литву. Це держави, що близькі нам за менталітетом, які були разом із нами в колишньому соцтаборі. Багато українців пам’ятають, якими були ці країни 10-20 років тому, коли ми разом переживали кризу 90-тих, і можуть порівняти, наскільки змінився їх рівень життя після вступу до Євросоюзу і НАТО.

Поступ видно у найрізноманітніших сферах. Ми намагалися розвінчати міфи, пов’язані з ЄС, і дати відповіді на ті питання, що постають в українців, і на яких спекулювали політики кілька років тому. Показували, як змінилося життя пересічних мешканців цих країн, тепер уже європейців. Варто зауважити, що Євросоюз не просто дає кошти і захищає. Навіть якщо надаються певні гранти, то це 50-75% від потрібної суми, а решту має докласти або власник, або конкретна держава, або місцевий бюджет. Іще на початку підготовки проекту Брюссель проводить антикорупційну перевірку, особливо ретельну – у транспортній сфері, адже на дорогах найбільше можна вкрасти. З часом люди привчилися до європейських стандартів ведення бізнесу. Самі мешканці говорять про те, що у них тепер змінилися цінності, менталітет. Також відкритість кордонів, безвізовий режим сприяють інтеграції, чим одразу ж скористалася молодь. До речі, більшість молоді говорить англійською, мало хто знає російську – вона їм не потрібна. Виняток становить лише старше покоління.

До таких історій у глядачів більше довіри, ніж до спічів чиновників про реформи. Звісно, у нашій країні повинна бути політична воля до цих змін, але ЗМІ також мають підтримувати ці рухи, щоб суспільство було готовим до реформ. Хотілося б, щоб таких програм на нашому телебаченні було більше. Потрібно спрямовувати увагу глядачів у потрібне русло, щоб люди розуміли, задля чого це все було минулої зими – і Революція Гідності, і той феномен, кий отримав назву Євромайдан. Ми не повинні знову втратити свій шанс, як це сталося 10 років тому…

Під час запису програми і поляки і литовці часто запитували нас: «Чому українці бояться вступати до ЄС? З вашою історією, вашими землями і працьовитими людьми у вас точно все вийде. Ви вже давно мали бути тут, разом із нами». Вони відчувають себе захищеними і на рівні з іншими країнами старої Європи. Позаминулого року Литва головувала в ЄС пів року, впливала на певні рішення, до неї прислухалися. А це дуже підтримує. І це також розвінчує певні міфи, які нав’язувалися Україні щодо статусу у ЄС. За кордоном розуміють, що якщо Україну зараз не підтримати – зло пошириться на всю Європу.