«Вічний фестиваль контрабанди». Як зупинити?

«Ставлю чітке завдання перед СБУ, митницею, міліцією — припинити цей вічний фестиваль контрабанди на західному кордоні», — написав Петро Порошенко у своєму «Твіттері» ще 2 липня. Не минуло двох тижнів, як весь «Твіттер», «Фейсбук» і всі українські мас-медіа заполонили новини про сумнозвісний інцидент у Мукачевому. Це таким чином виконується завдання Президента? Очевидно, ні. Це лише черговий наслідок того, що влада продовжує закривати очі на хронічні захворювання держави.

Аналізуючи причини мукачівського конфлікту, експерти називають його результатом відсутності боротьби з корупцією. Тобто неправильно розглядати інцидент у Мукачевому як суто конфлікт між організацією «Правий сектор» і народним депутатом Михайлом Ланьо, акцентуючи увагу тільки на перерозподілі сфер впливу в контрабанді цигарками на Закарпатті. Так, проблему треба аналізувати значно глибше. Однак кожен конфлікт має глибинну причину та поверховий привід. У конкретному випадку привід підштовхує проаналізувати постійну проблему Західного регіону України, яку Президент охрестив «вічним фестивалем контрабанди».

Кримінальний кодекс говорить про контрабанду як про незаконну дію, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років із конфіскацією предметів, які переміщували через кордон із приховуванням від митного контролю. А от жителі районного центру Яворів, що у Львівській області, говорять про контрабанду як про спосіб вижити або принести в сім’ю зайву копійчину. Для Західного регіону це явище, на жаль, стало банальністю. І цю проблему треба вирішувати як у глобальних, так і локальних масштабах.

Розгляньмо ситуацію на прикладі українсько-польського кордону. Угода про малий прикордонний рух у межах 50 кілометрів, можливість оформити візу для закупівельного туризму... Жителі Західної України не з чуток знають про українсько-польську співпрацю в цьому питанні. Більше того, вони активно це використовують — достатньо на власні очі побачити масовий потік людей, які щодня перетинають, наприклад, пішохідний перехід «Шегині-Медика». Більше того, на просторах інтернет-мережі є багато відео з фарсом, який називається перетином кордону, під час якого натовп людей наввипередки біжить, щоб потрапити на польську територію. Йдеться і про звичайних туристів, і про дрібних контрабандистів. Щодня кордон по декілька разів перетинають так звані човники, які курсують з однієї держави в іншу з цигарками, горілкою тощо.

«Жителі областей, які межують з кордоном і час від часу їздять, наприклад, у Польщу на закуп чи на роботу, про особливості контрабандистських прийомів знають якщо не все, то майже все, — розповідає «Дню» з власних спостережень Юрій із Львівської області. — Наприклад, хто не знає, як і де ховають цигарки під одяг? Взимку в цьому плані своєрідні «жнива», адже сховати товар значно легше, ніж влітку. Якщо йдеться про автомобіль, то народ ховає речі під обшивку авто, під сидіннями, загалом у кожну щілину. На мотоциклах перевозять контрабанду в бензобаках. Дуже дивно буває, коли мотоцикліст влітку їде в повному спорядженні. Не знаю, як вони це витримують, але така вже їхня «робота». На продажу одного блока цигарок можна заробити орієнтовно 10 доларів. Якщо вони сховають по машинах десять блоків, то не просто окуплять бензин за дорогу, а й ще непогано підзароблять. Назад до України багато людей везуть побутову техніку. Надалі її часто перепродають. Однак тут треба взяти до уваги, що на одну людину має припадати 50 кг товару. Нехай є «бус», а в ньому — три людини. Отже, можна перевезти втричі більше. Але що таке 150 кг? Це практично нічого. Тут уже кожен викручується, як може: один хабарі дає, другий проскакує «по блату» тощо. Цікава ситуація подеколи складається з нерозмитненими автомобілями, на яких, за законом, можна перебувати на території України тільки п’ять днів. Непоодинокі випадки, коли людина приганяє з-за кордону авто, а машина потім по півроку до Польщі не виїжджає. Чому? Бо родичі, наприклад, чи то в прокуратурі, чи в міліції, чи в прикордонній службі. Як зупиняє ДАІ його на польських номерах, так відразу й відпускає. Автомобіль ніхто не конфісковує, адже він у певному списку «привілейованих».

«Човники»? А що вони? Якась бабця тим живе. Вона може туди щось завезти, звідти щось привезти. Так і живуть люди. Тим більше — із сіл, які недалеко від кордону, до якого можна маршруткою доїхати. Чому це не використовувати, щоб заробити кілька гривень? Значно серйозніші оборудки прокручують на кордоні», — щиро описує ситуацію наш співбесідник.

Очевидно, що в таких випадках митники та прикордонники знають про контрабанду, але на порушення просто закриваються очі через «проплачені» причини. Утім, не з найнижчої та найменш впливової ланки цієї проблеми слід починати її вирішення. Так вважає виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарина Каленюк: «Питання контрабанди вирішується не на локальному рівні. Йдеться про рівень міністра, у якого має бути політична воля реформувати всі свої відомства: і митницю, і податкову, які зараз перебувають під одним керівництвом. Звільнити старих людей — найняти нових. Треба відкрити кримінальні провадження щодо тих, хто «кришує» всю цю контрабанду. А для цього вже потрібна прокуратура».

«Конфлікт у Мукачевому тільки ще раз підтверджує, що жодної реформи митниць не було, — продовжує Дарина Каленюк. — На митниці є люди, які «кришують» контрабанду. Прокуратура повинна також стежити за тим, що відбувається на митниці. Чому ми вхопилися за прокуратору? Тому що вона має найбільше повноважень серед усіх правоохоронних органів. Прокуратура може стежити за тим, що роблять і митники, й податківці, й міліціонери. Маючи хорошу прокуратору, ми очищаємо всю іншу систему».

«Крім того, контрабанда для нас цікава тим, що ми можемо співпрацювати з європейськими правоохоронцями. Для прикладу приведу OLAF — європейську антифрод-організацію, серед повноважень якої є боротьба з контрабандою в Європейському Союзі. Якщо є реальне бажання прокуратури і митниці зупинити «контрабас», робляться спільні слідчі групи з ЄС, проводяться спеціальні операції, й, врешті-решт, усе це зупиняється. Вирішується це на рівні найвищого керівництва — необхідне благословення прем’єр-міністра та категоричне рішення Президента», — підсумовує виконавчий директор «Центру протидії корупції».

Повертаючись до вищезгаданого OLAF (Європейського офісу з боротьби із шахрайством), слід зауважити, що свого часу було анонсовано співпрацю з цією організацією. Ще в червні 2013 року тодішній міністр доходів і зборів України Олександр Клименко підписав із OLAF домовленість про співробітництво щодо протидії незаконному переміщенню тютюнової продукції. Результат? Його немає.

У свою чергу під час представлення тимчасово виконуючого обов’язки голови СБУ — Василя Грицака — Петро Порошенко використовував досить жорстку риторику щодо наболілої проблеми: «Питання боротьби з контрабандою є прямою відповідальністю СБУ, і тут нема чим похвалитися. Сказати, що я вкрай незадоволений, — значить, нічого не сказати. Дуже сподіваюся, що через кілька місяців із новим керівництвом Служби ми побачимо нову оцінку людей про відчутні успіхи СБУ. Завдання — до сьомого поту працювати над вирішенням цієї проблеми».

У цьому контексті дуже цікаво почути думку екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, яку він висловив під час зустрічі з Літньою школою журналістики в редакції «Дня»: «Почати слід з того, що саме ця Верховна Рада, ця коаліція позбавила СБУ статусу органу по боротьбі з корупцією, зокрема й у питаннях контрабанди. Звинувачувати — одне, а законодавство бажано відкрити й прочитати. Найголовніше щодо контрабанди та боротьби з нею — розуміти, що це не загальне слово і поняття. Хто займається незаконним переміщенням підакцизних товарів? Конкретний митник і його керівництво, яке здирає все, що він зібрав. Також відповідальні прикордонники, місцева та центральна влада, комітет Верховної Ради, який відповідає за Митний кодекс».

«Як приклад, наведу Фінляндію — країну найменш корумповану. Тут митнику не треба нічого вирішувати — в електронному вигляді всі митні платежі вже давно передбачено. Контейнер із Португалії тільки відходить, а платежі вже зроблено в електронному вигляді. Штрих-код цього контейнера відомий, і митник взагалі на кордоні не чекає на цей контейнер, який іде прямо до того, хто за нього заплатив, тобто до замовника», — звертається до іноземного досвіду колишній голова СБУ.

«А в нас у Верховній Раді ...надцять преференцій, уточнень і винятків, — стверджує Валентин Наливайченко. — Необхідно заплатити мито 100%, а якщо ви знаєте «правильного» митника, тобто дасте хабар, можна заплатити 30%. Мовляв, якщо не хочете 100% платити в бюджет, платіть 30%, але звертайтеся, наприклад, до Ланьо або Балоги. А винна в усьому СБУ? Звісно, найпростіше звинуватити спецслужбу. Це — те ж саме, якби спецслужба «кришувала» шпигунство. Кого мені тоді звинувачувати? Митник нехай «не кришує» контрабанду, а бореться з нею. Йому за це держава платить гроші. Тоді не потрібне ні МВС у нього за спиною, ні СБУ, ні інший контролер. Це — радянщина, й її треба зламати! На кордоні має бути мінімум людей — прикордонник і митник. А головне — має бути бажання вищого керівництва держави. Для того, щоб платили всі платежі, потрібно зробити аудит, як у вищезгаданої Фінляндії. Якщо ви ввозите товар, то платите відповідну суму. І її виплачують всі — не буває так, що один певний імпортер, тому що він має привілеї, платить вдвічі менше. Країни ЄС митне законодавство давно врегулювали, тому вони між собою кордони й забрали. У них — єдині тарифи та єдині підходи».

Питання в тому, чи борються з контрабандою та корупцією в нашій країні взагалі? Скільки мукачівських інцидентів потрібно для того, щоб проблему почали вирішувати? Систему не змінити постами в «Твіттері». Тут потрібні рішучі кроки та категоричні рішення.