Процес над Корбаном – наслідок «справи Гонгадзе – Подольського»,

Суддя Дніпровського районного суду Києва Микола Чаус задовольнив клопотання прокуратури про взяття Геннадія Корбана під варту. Сам лідер «УКРОПу» одразу закликав присутніх зберігати спокій і не порушувати порядок, висловивши упевненість, що апеляційна інстанція скасує ухвалу.

Баталії в цій справі тривають кілька останніх днів. Замість того, щоб країна обговорювала, наприклад, бюджет, ситуацію на сході або готувалася до Новорічних свят, вся увага прикута до «справи Корбана». Щось подібне з елементами «маски-шоу» ми вже спостерігали під час місцевих виборів, коли затримували лідера «УКРОПу». Цього разу 24 грудня суддя Чаус виніс рішення – примусово доставити Корбана для проведення судово-медичної експертизи (перебував під домашнім арештом). Того ж дня Корбан переніс хірургічне втручання в Інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова. В суботу адвокати політика заявили про вчинення злочину лікарями, які дозволили хворому покинути лікувальний заклад.

Далі дві доби тривало протистояння в самому суді, за яким можна було спостерігати в режимі онлайн-трансляції. Тривожним моментом стала присутність на засіданнях так званих тітушок. Показати свої посвідчення вони не змогли. Спочатку невідомі просто займали місця у залі, але в інший момент, коли ситуація загострилася, вони вбігли до залу, де були також присутні народні депутати, журналісти... Відбулася бійка. І все це в присутності представників правоохоронних структур. «Тітушки» Порошенка в дії», – написав у «Фейсбуці» представник «УКРОПу» Денис Борисенко.

Сам Геннадій Корбан назвав цей процес судилищем. «Сьогодні є дві України: одна, яка бореться, хоче змін, реформ, чесного життя, і друга, – яку ми успадкували з минулого, яка живе по-старому, вершить нелегітимне правосуддя і здійснює корупційні дії. Але завдяки такому громадянському суспільству ми переможемо», – сказав політик.

Процес набув широкого розголосу і скандалів. У понеділок адвокат Олексій Шевчук заявив, що представники прокуратури намагалися сфальсифікувати докази у справі лідера «УКРОПу» Геннадія Корбана, підклавши замість кардіограми політика кардіограму іншої людини на прізвище Бутейкін, 1987 року народження. До того ж, судді всіляко намагалися домогтися відсутності на засіданні ЗМІ.

Державний адвокат Аліна Самарець, яку було призначено захищати права Корбана після того, як останній тимчасово відмовився від послуг попередніх захисників внаслідок їхньої втоми, стверджувала, що не готова була здійснювати захист Геннадія Корбана, адже вона не мала достатньо часу на ознайомлення з матеріалами справи. «Вона встигла прочитати лише 10 сторінок, однак суддя запросив її до зали суду», – повідомила прес-секретар «УКРОПу» Євгенія Кравчук. Захисник Аліна Самарець зареєструвала заяву про відвід судді Чауса, який, незважаючи на це, продовжив вести процес, і в результаті виніс рішення.

«Ганебний суд. Навіть не переписали заздалегідь заготовану ухвалу. Ганебне мовчання багатьох, хто не мав би мовчати. З такою «кардіограмою» суспільству не обійтися без «лікування». І все це на тлі війни...», – пише у «ФБ» головний редактор «Дня» Лариса Івшина.

«Справа Корбана» і всі пов’язані з нею події – це лише наслідок нереформованої судової системи. Показово, але буквально одночасно із рішенням щодо запобіжного заходу лідерові «УКРОПу» Апеляційний суд Києва повідомив, що оголошення судового рішення у кримінальній справі щодо засудженого Олексія Пукача  відбудеться 6 січня 2016 року об 11 год. Хоча першою ця новина з’явилася у ЗМІ від представника Мирослави Гонгадзе – Валентини Теличенко. «Це порушення, адже судове засідання було призначене на 30 грудня і рішення про його перенесення повинно теж бути оприлюднене в судовому засіданні, тобто 30 грудня. Сьогодні буквально за кілька годин до того, як рішення було змінено, мені телефонували із суду і запрошували на засідання саме 30 грудня, але через годину-дві Теличенко вже видала зовсім іншу інформацію, яку потім підтвердив суд. Це неприпустимо», – каже «Дню» потерпілий у справі Олексій Подольський.

«На мою думку, якби наші ЗМІ так само завзято висвітлювали суди у справах Подольського – Гонгадзе та Небесної Сотні, як справу Корбана, то може й розслідування у цих справах велися б значно інтенсивніше», – написала у «ФБ» Еліна Шишкіна, народний депутат України VI скликання, кандидат юридичних наук. Проблема саме в тому, що «справа Гонгадзе – Подольського» давно вже стала символом безкарності суддівсько-прокурорської системи, яка знаходиться на службі у різних політиків.

«Тітушки» як елемент нинішньої судової системи – не нове явище, коментує «Дню» народний депутат II та III скликань Олександр Єльяшкевич. – Не так давно ми все це проходили у «справі Гонгадзе – Подольського». Спочатку під час засідання 11 вересня цього року з Апеляційного суду Києва було знято всю міліцейську охорону. Не велась жодна реєстрація відвідувачів суду. Не доглядалися предмети, що проносили в будинок і в зали судових засідань. Були прибрані вогнегасники. Не було патрульних і в радіусі кількох кілометрів. А судова колегія на чолі із Степаном Гладієм за годину до початку засідання закрилася за броньовані двері дорадчої кімнати. Досі ми чекаємо відповіді від правоохоронних структур – чому так сталося? А далі з’явилися «тітушки». Вони були завезені на засідання Вищої ради юстиції, де розглядалося питання фальсифікатора справи – родинного судді Кучми – Андрія Мельника. Тільки після того, як ми підняли скандал, невідомі люди покинули приміщення». 

«Відсутність розслідування цих моментів розв’язало руки для використання подібних методів у подальшому, – продовжує Єльяшкевич. – Суспільство не повинно мовчати, бо справа не в Корбані, а в судовій системі України. Немає ніяких розслідувань, немає парламентської комісії – що це за «тітушки», навіщо вони з’являються в суді? Про яку реформу правосуддя сьогодні говорить влада – вона її провалила навіть не розпочавшись. Якщо всі мовчатимуть, ми матимемо дуже погані наслідки для країни. Народні депутати Семен Семенченко, Єгор Соболєв та інші прийшли на суд по Корбану, але я їх чомусь ніколи не бачив на засіданнях у «справі Гонгадзе – Подольського». Треба дивитися в корінь проблеми, інакше доведеться ходити ще по багатьох таких справах, як справа Корбана».

Порушення норм і процедур у судовому процесі щодо лідера «УКРОПу» демонструють всьому світу відсутність еволюції в кращу сторону в правовій сфері нашої країни. Чому реалізується така вибірковість? Адже цього року на свободу відпустили одного з провокаторів сепаратизму на сході Олександра Єфремова. Разом із тим на багатьох злочинців, які причетні до розстрілів на Майдані і до сепаратизму на Донбасі, навіть не було заведено справи або вони не доведені до логічного кінця. Безліч справ прогриміло цього року проти добровольців і навіть волонтерів, в той час як ми майже не чуємо про процеси над винними у трагедіях національного масштабу.

«Я не знаю – винен Корбан чи ні, – каже Олексій Подольський. – Це прерогатива справедливого суду, якого у нас в країні поки немає. Але мене обурює – як це все сьогодні відбувається. Складається враження, що у Президента істерика і паніка. Навіщо використовувати такі методи? Нинішня влада за деякими моментам «переплюнула» і Януковича. А перенесення оголошення вироку Пукачу в апеляційній інстанції на тиждень – знову під свято, означає: щоб ніхто не звернув уваги на те, що вони там понаписують. Бояться. Хоча, якби вони не ховалися, вирок цій системі давно вже винесено, лише – питання часу».

«ПРОЦЕС НАД КОРБАНОМ – ЦЕ ОСОБИСТА ПОМСТА І ЕМОЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА, ЯКІ ПРОЙДУТЬСЯ БУМЕРАНГОМ ПО УКРАЇНІ»

Геннадій ДРУЗЕНКО, громадський активіст, правник:

– Процес над Корбаном – це особиста помста і особисті емоції Президента, які пройдуться бумерангом по Україні. Все, що було зроблено за цей час для європеїзації, перекреслено одним махом. Було завдано удар по засадничих правах людини без жодного логічного обґрунтування. Я, як юрист, бачу тут щонайменше – порушення статті 3 Конвенції з прав людини – неприпустимість катувань, і порушення статті 5 – права на особисту недоторканність.

На цій стадії не йдеться про те, винний Корбан чи ні. Йдеться про зміну запобіжного заходу. Якщо б це робили у робочий час, не у вихідний день, то хіба б «Правий сектор» чи «Дніпро-1» взяв би штурмом лікарню Амосова і звільнив Корбана? Відповідь – ні. Залишається просте запитання – яке може бути обґрунтування такого судилища? Тут немає ні законодавчої, ні іншої логіки. Вважаю це тотальною помилкою Порошенка та тих, хто йому намагаються догодити. Якщо ми зібрались до Європи, то в Європі так точно не буває.

Окрім того, я вже наводив приклад, що навіть російських грушників ми спочатку відправляємо в шпиталь, лікуємо їх, а вже потім судимо. А Корбана, який попри всю свою суперечність, дуже допоміг нашій армії, судимо під крапельницею. При цьому, судимо в той час – як усі європейські дипломати перебувають у різдвяних відпустках. Судимо у вихідні – в той час, коли Рада роз’їхалась. Тобто бачимо, що найгірші традиції суду Януковича повернулись і відбились, як в дзеркалі. Тепер ні в кого не може бути сумнівів у тому, що Коломойський був правий, коли говорив; Порошенко не менш небезпечний, але більш освіченіший диктатор, ніж Янукович. Зрештою він може так і закінчити. Є в Україні така традиція, що кожен наступний Президент після Кучми на троні перебуває менше, ніж попередній. Боюсь, що Петро Олексійович цю традицію може продовжити.

«ПРОПОНУЮ ЗНАЙТИ 10 ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ СУЧАСНИМ УКРАЇНСЬКИМ І РОСІЙСЬКИМ «ПРАВОСУДДЯМ»

Валерія ІВАНЕНКО, генеральний директор телекомпанії «Міжнародний Слов'янський Канал»:

– Пропоную знайти 10 відмінностей між сучасним українським і сучасним російським «правосуддям»!

Євген Пронін: Ознаки українського правосуддя:

– забирають до суду вночі;

– суд обов'язково в іншому місті;

– судять у вихідні;

– судять три дні без перерви;

– твій стан здоров'я – неважливо;

– фальсифікують докази (не помітиш – зарахують, помітиш – ой, переплутали, зробимо інший);

– починають розглядати в одному районному суді, продовжують в іншому;

– «вершити правосуддя» буде суддя, який сам під слідством;

– охороняють процес спецслужби, які? – Незрозуміло, вони в масках без посвідчень;

– на твоєму боці можуть бути народні депутати і одні з кращих адвокатів країни, але це тобі може мало допомогти;

– висвітлюють суд усі топові ЗМІ країни, але це тобі може мало допомогти;

ти публічна, відома людина, але це тобі мало може допомогти;

Мораль? Яка мораль? Про неї теж не може бути й мови...