Силовий метод співпраці

Нещодавно в Херсоні обговорювали інцидент перешкоджання журналістській діяльності, коли редактора місцевого сайта не пустили на засідання комісії міськради, просто виштовхнувши його за двері. Про це «День» писав у матеріалі «(Не)солідарність» http://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/nesolidarnist.

Тоді ми намагалися закцентувати увагу на нібито простій для сучасного суспільства аксіомі: будь-якому журналісту не можна перешкоджати збирати, зберігати, опрацьовувати інформацію. Все це прописано в українських законах. Однак тоді серед інших місцевих журналістів знайшлося чимало людей, які захищали голову комісії, а не колегу. Поняття солідарності для них не існує.

Два тижні тому в Новій Каховці стався ще більш кричущий випадок. До редакції газети «Нова Каховка» прийшов Дмитро Васильєв, чоловік депутатки міської ради від «Нашого краю» Людмили Васильєвої, котра є також помічником нардепа від БПП Івана Вінника. Васильєв вимагав від головного редактора Євгена Кавуна опублікувати матеріал своєї дружини, в якому остання дискутує щодо роботи депутатів в округах з іншим депутатом. Після відмови Євгена Кавуна поставити матеріал у найближчий номер через те, що газета була уже зверстана, стався конфлікт, під час якого Дмитро Васильєв затиснув руку Євгенові Кавуну між дверима редакційного кабінету. В результаті головред отримав перелом променевої кістки і написав заяву до поліції. За фактом заподіяння тілесних ушкоджень поліцією відкрито кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста).

Євген Кавун зараз на лікарняному, а Дмитро Васильєв 12 квітня зібрав прес-конференцію, де розповів свою версію інциденту. На його думку, заява Кавуна — брехлива, відтак він поскаржиться в НСЖУ. «Чому цей гіпс з’явився аж через день, хоч там були свідки, нас було четверо людей, і з його боку теж був журналіст? Чому негайно не викликали правоохоронні органи? Гіпс з’явився, коли мене не було в місті, так що ці звинувачення безпідставні й вигадані», — заявив Васильєв.

Цікаво, що матеріал, який хотів опублікувати Васильєв, використаний у номері «Нової Каховки» за 13 квітня. «Якби ви його побачили, то ніколи б його не надрукували, — коментує «Дню» Євген Кавун. — Написаний невдало і без підпису. Але ми взяли частину, аби подати думку депутата в цій дискусії, щоб читач побачив усі сторони. Взагалі, за чотири роки я не відмовив жодному депутату в публікації. Та й не маю права, адже міська рада є співзасновником газети. Ми публікуємо звіти про їхню роботу, але ми не зобов’язані подавати всі матеріали. І закон тут — на нашому боці». Щодо доказів, Євген Кавун каже, що передав до поліції фотографії, які на місці інциденту встиг зняти його колега. Він же є і свідком, який підтвердив слова редактора правоохоронцям.

У цій ситуації не можна мовчати про деякі проблеми. По-перше, місцеві журналісти здебільшого «відсиділися», не помітили інциденту, під час якого колезі (!) зламали руку. Відреагували лише декілька всеукраїнських видань. Знов-таки, можна по-різному ставитися до видання і редактора, але де ж професійна солідарність? Більш того, деякі навіть опублікували версію Васильєва без коментарів постраждалого. Де ж стандарти? По-друге, як можна вимагати (!) від газети щось надрукувати і довести свої аргументи до зламаної руки?