«Наше завдання було зберегти і захистити інтереси України»

Днями Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) під час засідання у Страсбурзі ухвалила резолюцію «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Судячи з повідомлень, у залі засідань ПАРЄ точилася справжня боротьба між проукраїнськими та проросійськими силами, які хотіли внести в текст резолюції поправки, неприйнятні для України.

Зокрема серед змін були норми, які  вимагали від української влади виконувати права політичної опозиції, «зберегти права нацменшин на використання своїх мов» (не посилювати закон щодо мов), скасувати заборону комуністичної партії та провести вибори на непідконтрольних українській владі територіях.

Проте всі «антиукраїнські» поправки були відхилені, а українській делегації вдалося об’єднатися та відстояти позиції України в ПАРЄ. Наприклад, народний депутат України та голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв написав у Facebook, що «делегація продемонструвала єдність коли відбивала атаки «друзів», які хотіли засунути в текст представництво окупованих територій у ВР та зміну декомунізації».

«День» звернувся до нещодавно призначеного віце-президента ПАРЄ Георгія ЛОГВИНСЬКОГО з проханням прокоментувати, що відбувалося в кулуарах ПАРЄ під час ухвалення резолюції по Україні. Він також поділився своїм баченням, як Україна може використати цей майданчик для просування своїх інтересів і розповів, що має робити українська влада, щоб створити позитивний імідж нашої країни в європейському інформаційному полі:

 ФОТО З САЙТА DAILY.RBC.UA

«Я ВВАЖАЮ, ЩО РЕЗОЛЮЦІЯ ЗБАЛАНСОВАНА, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО В ПАРЄ ЗАРАЗ ПРАЦЮЮТЬ БАГАТО ПРОРОСІЙСЬКИХ ДЕПУТАТІВ»

- Комітет, під наглядом якого перебуває Україна - це орган який відслідковує все погане і добре, що відбувається в Україні, і після цього робить звіт. Це девіз, за яким будь-яка країна завжди повинна оборонятися, бо це відкриває можливості для того, щоб показати, що не все гаразд.

По-перше, наше завдання було зберегти і захистити інтереси України. Думаю, що це ми зробили. По-друге, з приводу вже відомих «нападок». Була поправка, яка давала можливість зміни словосполучення «російська агресія» на «внутрішній конфлікт». Ми знайшли підтримку та змогли відхилити її. Також була пропозиція про засудження декомунізації, і ми теж змогли донести нашим партнерам, що це робити не можна. Так само була пропозиція про проведення виборів у Верховну Раду України на тимчасово непідконтрольних територіях і ми теж змогли, використовуючи важелі, зняти цю усну поправку з розгляду.

Основні проблеми ми відхилили. Я вважаю, що резолюція збалансована, незважаючи на те, що в ПАРЄ зараз працюють дуже багато проросійських депутатів, вони підтримують Росію і ми змогли захистити наші інтереси в цій резолюції.

«ТІЛЬКИ В ЄДНОСТІ МИ ЗМОЖЕМО ПЕРЕМОГТИ»

- Яким чином вдалося відстояти українські інтереси в ПАРЄ і відхилити «антиукраїнські» поправки? Часто доводиться чути, що серед української делегації в ПАРЄ немає єдності.

- Єдність є завжди. Вона завжди була і лишається, бо тільки в єдності ми зможемо перемогти. Якщо ми будемо представляти тут різні фракції і кожен буде керуватися власними інтересами, ми будемо програвати спільному ворогу. Тому єдність у нас є.

Є питання, що в цій резолюції були різні рішення щодо голосування. Хтось вважав, що є пункти, які заважають Україні, хтось утримався, бо вважав, що це має, як погані, так і позитивні сторони. Але більшість присутніх у залі проголосувала «за» резолюцію.

«МОЄ ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ ЗАРАЗ РОБИТИ ВСЕ ДЛЯ ДЕОКУПАЦІЇ НАШИХ ТЕРИТОРІЙ»

- Які ваші плани на посаді віце-президента ПАРЄ. Як ви вважаєте, яким чином можна просувати українські інтереси в ПАРЄ?

- Завдання делегації, щоб Україна лунала в ПАРЄ кожного дня або кожної години. Бо поки ми боремося за Крим, він залишається українським, коли ми боремося за Україну, вона може розбудовуватися та розвиватися.

 Тому моє основне завдання зараз робити все для деокупації наших територій: встановлення контролю над Кримом і виведенням військ з територій Донбасу. Це буде виявлятися в різноманітних правових документах, які існують в ПАРЄ і вони безумовно будуть на стіл президента і прем’єра Парламенту 47 країн світу. Тому наше завдання просувати ці доклади, щоб їх розглядали.

Наприклад на цьому тижні було декілька «side events» (подій на полях Асамблеї): дві по Криму, дві по Донбасу. Було багато наших колег, які почули та побачили на  власні очі, що саме відбувається на окупованих територіях. Ми зробили декілька письмових декларацій. Одна з них мого авторства, вона стосувалася російської терористичної діяльності на території України. Як приклад були наведені події, які сталися з паном Антоном Геращенко. Важливо підкреслити, що наші колеги з Грузії сказали, що в їхній країні російські спецслужби таким же чином відпрацювали: брали найманців з окупованих територій і потім ті робили теракти на  підконтрольних Грузії територіях.

Тому ця письмова декларація теж є важливим документом ПАРЄ. ЇЇ підтримали практично всі, крім об’єднаних лівих політичних груп. Думаю, що цей документ також буде основою для діяльності по реагуванню.

Так само ми реагували на питання, що стосуються арешту пана Полозова - адвоката лідерів кримськотатарського народу Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза. Після цього затримали ще двох адвокатів. Тому наша позиція була дуже чітка: ми також одразу зробили документи по реагуванню.

Наше завдання – реагувати, захищати інтереси України. Більш того, вже після обрання мене віце-президентом, наша делегація підтримала мене на посаду голови підкомітету по боротьбі зі злочинністю та тероризмом. Безумовно, це теж відкриває наші можливості, бо ми можемо надати відповідь про те, хто такі «ДНР» і «ЛНР» - це терористичні угруповання чи ні. Також можемо надати оцінку діяльності Російської Федерації щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу в якості екстремістського угруповання. Ми можемо розбудовувати систему захисту, щоб такі події не відбувалися на українській території і ми на них відповідно реагували.

- Що може зробити ПАРЄ, щоб повернути Росію до міжнародного правового поля?

- Тут є представники всіх 47 країн світу пропорційно населенню та політичному представництву в парламенті. Будь-який документ, що приймається тут, залучається до державної політики цих країн. Наприклад, якщо є чітка резолюція, що означає, що це російська агресія на території України, інші країни ставляться до Росії не як до економічного партнера, з яким можна розбудовувати зв’язки, а як до агресора. Це важливо. Будь-який документ у нормальних країнах дуже чітко впливає на державну політику країни.

«ПОРАДИ ПАРЄ ДЛЯ НАС ВАЖЛИВІ»

- Зараз Україна перебуває під моніторингом ПАРЄ? Які є в цьому переваги чи недоліки?

- Це реальність. З одного боку, моніторинг - це погана річ, яка каже про те, що за нами ще потрібно наглядати. І зрозуміло чому: 25 років нашу державу знищували, голова служби безпеки, міністрами оборони були громадяни РФ. У нас не було армії.

Але з іншого боку, ПАРЄ йде нам на допомогу, може дати пораду, як нам розвиватися. Адже це не нове. Подивіться на Польщу 20 років тому чи Ізраїль, де не було жодних приватних компаній. Тому поради ПАРЄ для нас важливі і ми можемо використовувати їх, щоб якнайшвидше розбудовувати власну державу.

«УКРАЇНА МАЄ БУТИ СУБ’ЄКТОМ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ»

- Що має робити українська влада, щоб Україна звучала і була присутня на міжнародній арені?

- Україна має бути суб’єктом прийняття рішення, а не країною, яка тільки спостерігає за тим, що відбувається. Ми повинні мати ключову роль у будь-яких питаннях, у тому числі тих, що стосуються Сирії, європейської спільноти, того, як розвиваються права громадян. Тому коли ми турбуватимемося проблемами інших країн, вони думатимуть і про наші проблеми.

Діалог вкрай важливий, коли він базується на розумінні, що ми одне одного чуємо. РФ нас ніколи не чула і не хоче чути і немає людей, крім президента РФ, які мають право приймати концептуальні рішення щодо України. Але освічена країна, безумовно, повинна розбудовувати систему спільного захисту, спільних інтересів. Це важливо. І саме тому, коли ми станемо суб’єктами, нас поважатимуть і ми матимемо більше важелів для захисту наших інтересів.