Українка – за переконанням та самопосвятою

Виставу, присвячену Марії Олександрівні Вілінській, відомій за псевдонімом «Марко Вовчок», показали на камерній сцені Національного театру ім. М. Заньковецької. Автор п’єси Роман Горак, режисер — Алла Бабенко, художник — Олександр Оверчук, а ролі зіграли актриси — Наталія Лань, Леся Бонковська та Христина Гузиль.

— Тарас Шевченко назвав Марко Вовчок донею. Врода й блискучий розум вражали та зачаровували найвидатніших талантів свого часу. Писарев, Добролюбов, Куліш, Жуль Верн, Герцен, Мопассан упродовж усього життя зберігали глибоку сердечну прихильність до Марії Олександрівни. Європейка — за вихованням, освітою і поглядами. Українка — за переконанням та самопосвятою. Твори Марка Вовчка нам відомі зі шкільної лави, проте незнайома і  загадкова жінка з тяжким хрестом таланту на плечах...» — наголосила завліт Театру ім. М. Заньковецької Мирослава ОВЕРЧУК.

Нагадаємо, творча спадщина письменниці налічує дві книги «Народних оповідань», романи й повісті: «Інститутка», «Кармелюк» (казка), «Три долі», «Маруся», «Гайдамаки», художні нариси «Листи з Парижа», твори російською мовою, переклади творів французької, німецької, англійської, польської літератур, критична стаття «Мрачные картины». За тематикою творчість Марка Вовчка різноманітна, але провідною темою є життя селян. Вплив письменниці на розвиток прози виявився і далеко за національними межами. Так, уже наприкінці 50-х — у 60-х pp. XIX ст. її твори стають відомими російському, польському, чеському, сербському, болгарському, хорватському, німецькому, французькому читачеві, а у 70-х pp. перекладаються майже всіма найвідомішими європейськими мовами. Серед перекладачів були видатні письменники. Твори Марка Вовчка перекладав російською І. Тургенев, болгарською — Л. Каравелов, французькою — П. Меріме, естонською — Л. Койдула. Її історична повість «Маруся» десятки разів перевидавалась у Франції і була нагороджена премією Академії Франції...

Варто зазначити, що  співпраця режисера Алли Бабенко з письменником Романом Гораком уже не перша. Прихильники театру добре знають їх спільні постановки. Варто згадати «Божевільну» (це хвилююча моноісторія про дружину Івана Франка Ольгу Хоружинську, образ якої  поліфонічно виконує актриса Олександра Люта). Що ж до історії саме  про Марко Вовчок, то, за словами Алли Бабенко, Горак пропонував поставити виставу ще років із п’ять тому. «І мені дуже хотілося поставити, але було дуже страшно», — говорить Алла Григорівна. І додає, що підготовчий період до постановки тривав довго, бо хотілося прочитати якомога більше книжок про М.О. Вілінську.

Бабенко зазначає, що працювалося із задоволенням — «з якимось фантастичним бажанням, позаяк ішлося про неймовірну фігуру у світовій літературі». Репетиції  перебігали дивовижно — актриси також працювали натхненно. Дуже задоволена режисер і роботою художника-постановника: «Він дуже сучасний і несподіваний».

На першій прем’єрній постановці глядацька зала була заповнена вщент. Попри те, що реклами вистави як такої не було. «У залі була дуже доросла й інтелігентна публіка, — говорить А.Бабенко. — Вразила й цілковита тиша, яка була наприкінці вистави. Мені навіть здалося, що публіка, захоплена дійством, не зрозуміла, що це — фінал»...

Найближчі вистави «Тої, котру любили» можна побачити  15 та 28 лютого.