Князь Володимир... був би проти

У парку «Хрещатий» зрубано 175 дерев і знесено частину схилу поряд зі сходами до пам’ятника Володимирові Великому. Натомість будується підпірна стіна для майбутнього мосту, який має сполучити два парки — «Хрещатий» і «Володимирську гірку» з аркою Дружби народів. Цікаво, яким чином давньоруський князь Володимир відреагував би на те, що в нього «під носом» зводять міст, який простягнеться на 210 метрів, сягатиме завширшки від шести до 14 метрів, а вгору підніметься до 32 метрів? І все це на схилах Дніпра, ще зелених і разом з тим зсувонебезпечних.

У Київській міській держадміністрації обіцяють здати міст «під ключ» до 26 травня, з нагоди Дня Києва. Але, як з’ясувалося нещодавно, крім мосту, заплановано також канатну дорогу до Поштової площі, кілька торговельно-офісних центрів і два готелі.

ПРОФЕСІОНАЛІВ НЕ ПОЧУЛИ

Минулого тижня об’єкт перевіряв Олександр СПАСИБКО, заступник київського міського голови. Він розповів громаді та журналістам, що на міст уже витрачено 160 мільйонів гривень, ще сотню мільйонів заплановано на укріплення схилів. Загалом уже готово 60% об’єкта. На запитання журналістів, чому на ескізах мосту з’явилися об’єкти торгівлі, готелі та канатна дорога, Спасибко розвів руками, що це — проектні рішення, а жодних комерційних споруд там не передбачено. Дивна відповідь. Щоправда, чиновник визнав появу фонтану, про що раніше теж не йшлося, і знову наголосив, що міст будується виключно для пішоходів та велосипедистів.

«Маніпуляція в тому, що проект мосту розбитий на кілька окремих об’єктів. Через це люди не розуміють, що ж будується насправді, — пояснює Віталій БІЛЕЦЬКИЙ, співзасновник громадської лабораторії «Час надбання». — Обґрунтування для цього мосту лише одне — потрібно прокласти канатну дорогу, просто «причепити» її до гори не вийшло б. Крім цього, хочуть збудувати ще шість поверхів торговельно-офісного центру біля Річкового вокзалу. Ми спілкувалися з Віталієм Кличком (мер Києва. — Ред.) на цю тему. Він, звісно, довіряє фахівцям зі свого оточення, але мав би почути й думку професійної спільноти».

«Я був присутній на засіданні науково-консультативної ради при департаменті культури КМДА, коли ще в його віданні були питання культурної спадщини (зараз цим займається окреме управління охорони культурної спадщини. — Ред.). Проти цього проекту були моя колега Ольга Рутковська та архітектор Георгій Духовичний. Він прямо запитав Кличка, що він збирається поставити під мостом — чи не статую Свободи? Навіщо висота понад 30 метрів? Але громаді заявили, що прийнято одноголосне рішення, не було жодних протестів. Хоча до кінця незрозуміло, як цей проект погоджувався і з ким», — додає Білецький.

БЕТОННІ ОПОРИ ЗАГРОЖУЮТЬ ЗСУВАМИ

Експерт нагадав, що 2013 року мерія обрала для будівництва мосту із Володимирської гірки до арки Дружби народів проект швейцарського архітекторського бюро Leuppi & Schafroth Architekten. Пропонувалось звести відносно невеликий міст, який ніби підносить набережну у повітря і повторює контури Дніпровських схилів.

«Інше питання — хто намагається протягнути нинішній проект? Бізнесмен Андрій Миргородський (автор проекту. — Ред.) взяв ідею швейцарських архітекторів і зробив з неї те, що захотів, — говорить Віталій Білецький. — Він відомий киянам за Гостинним двором, Поштовою площею, вертолітним майданчиком Януковича, також причетний до Музею Голодомору».

Будувати міст на Дніпровських кручах ще й небезпечно. Журналістка Ірина КАРМАНОВА оприлюднила на сайті dengi.informator.ua лист директора науково-технічного центру «Будівельна експертиза» Миколи Ярмоленка до Віталія Кличка. У ньому наголошується, що міст буде спиратися на лесові ґрунти, які легко просідають. Ландшафт круч тримається за рахунок дерев, які не дають землі сповзати. Тож величезні залізобетонні опори мосту сприятимуть виникненню зсувів, переконаний Ярмоленко.

СЛОВО ЦЕНТРУ ЮНЕСКО

Коли міст був уже наполовину готовий, з’ясувалося, що проти його спорудження виступив Центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «У рекомендації Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка є обов’язковою згідно із законодавством, зазначено, що роботи не можуть бути проведені до проведення консультацій з ЮНЕСКО та мінімізації можливого впливу», — сказала заступниця міністра культури Тамара МАЗУР.

Річ у тім, що Мінкультури свого часу погодило зведення мосту, пояснивши, що тоді територія будівництва не входила до буферної зони пам’ятки світового значення — Софії Київської. Але невдовзі земля, на якій споруджують міст, отримала відповідний статус (2017 року). Тож тепер необхідний дозвіл ЮНЕСКО.

Але отримувати його Київ не збирається. Віталій Кличко та Олександр Спасибко в унісон повторили громаді, що будівництво здійснюється за нормами законів і поза межами буферної зони Софії. Щоб довести це, КМДА звернулася до експертної ради Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ICOMOS) для надання експертних висновків щодо впливу проекту будівництва цього мосту.

За словами виконавчої директорки українського ІСОМОS Олени СЕРДЮК, експертна рада опрацювала містобудівну та пам’яткоохоронну документацію і надала висновок, що вплив пішохідного мосту на об’єкт всесвітньої спадщини фактично відсутній. У цьому контексті громаду цікавить, хто входить до експертної ради і на підставі чого готувався такий звіт. І чому висновки організації, асоційованої з ЮНЕСКО, суперечать позиції головного офісу Центру Всесвітньої спадщини?

«РУЙНУЄТЬСЯ УНІКАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТ»

Громадська лабораторія «Час надбання» звернулася до ІСОМОS з описом ситуації. Також сподіваються запросити представників ЮНЕСКО до Києва. А наразі радять місту зупинитися на етапі зведення мосту і не братися за торговельно-розважальні об’єкти.

«Руйнується унікальний історичний ландшафт, який був ідентифікатором Києва багато сотень років, — наголошує Віталій Білецький. — Сьогодні ми є свідками злочину проти історії, який погоджують ті, хто свого часу розробляв і погоджував історико-містобудівне обґрунтування, чому тут будувати не можна. Маю на увазі Олену Сердюк, яка раніше захищала пам’ятку ландшафту, розширювала зону дії ІМО».

В експерта виникає запитання, чим взагалі обґрунтована поява такого мосту. «Хіба є така необхідність, без якої Києву не можна рухатись далі? — розмірковує Білецький. — У нас є ціла низка оглядових майданчиків. А ще згадайте, як будувалася Поштова площа: був дозвіл на тунель, на транспортну розв’язку, потім міняється авторський нагляд і будують ТРЦ, якого не може бути в частині транспортної розв’язки без виділеної землі. Ситуація з мостом — подібна схема».