Доволі часто від активістів доводилося чути, що коли Київ отримає скандальний Генеральний план розвитку міста до 2025 року, то практично в кожному дворі почнеться будівництво. Та й без Генплану-2025 у столиці вистачає «гарячих» точок. Наші двори ще ніхто не чіпає, та забудовники зазіхають на інші ділянки. Приміром, де розташовані археологічні чи історичні пам’ятки. Так, колись стежками Китаївського городища ходили Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Микола Лисенко, а тепер тут можуть постати чотири мікрорайони з багатоповерхівками.

ОВОЧІ ПРОТИ ПАМ’ЯТКИ

Нещодавно у Китаєве навідалися експерти Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. На власні очі оцінили стан справ, адже місцеві активісти повідомляли, що сюди вже завозяться бурові установки, працює будівельна техніка. Це означає, що повномасштабне будівництво може розпочатися хоч сьогодні. Після огляду пам’ятки фахівці УТОПІК підготували заяву до міського голови Віталія Кличка та міністра культури Євгена Нищука, що загрози для комплексу справді існують. Реагувати на них треба негайно.

КЕЛІЯ В ПЕЧЕРАХ КИТАЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ

«Південному форпосту Київської Русі загрожує знищення. Це не перший забудовник, який зазіхає на нього, але зараз починаються підготовчі роботи до забудови. Важливо об’єднатися зараз, а не тоді, коли стоятимуть будинки, — зауважує Марія БУР’ЯНОВА, голова УТОПІК. — Відбулася виїзна колегія УТОПІК на курганних могилах, ми пройшлися доріжками, де археологічні пам’ятки «лежать» буквально на поверхні, і цей шар можуть знищити».

Видається очевидним, що будівництво на території пам’ятки національного значення неприпустиме. Проте 2007 року Київрада передала в оренду підприємству «Київська овочева фабрика» земельну ділянку для будівництва та обслуговування об’єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об’єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Китаїв у Голосіївському районі столиці. У цьому договорі йшлося про зміну цільового призначення 21,55 гектара землі з сільськогосподарського на таке, що підлягає житловій та громадській забудові.

ПРИХОВАНІ АПЕТИТИ

Уже двічі, у 2014 і 2017 роках, Міністерство культури розглядало «Історико-містобудівне обґрунтування розміщення комплексу житлової забудови в історичному районі «Китаєве». Як додають в УТОПІК, 2016 року на засіданнях дорадчих органів при Київській міській держадміністрації та в Міністерстві культури також розглядалось питання щодо стану пам’яток у цій місцевості. Проте жодних рішень і конкретних дій з охорони культурної спадщини урочища Китаєве не було.

ТЕРИТОРІЯ УРОЧИЩА, ДЕ ЗБЕРЕЖЕНО ВЕЛИКИЙ МАСИВ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ТА ЦІЛЮЩІ ДЖЕРЕЛА, СТАЛА ОДНИМ ІЗ УЛЮБЛЕНИХ МІСЦЬ ВІДПОЧИНКУ ДЛЯ КИЯН

«Ця територія має статус Південного історичного ареалу, вона охороняється Європейською ландшафтною конвенцією та Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини. Крім того, на цю територію поширюються три українських закони про охорону пам’яток. Разом з тим на ці землі 2007 року всупереч волі громади розробили детальний план території, прихований від киян, а з 2016 року є намагання розпочати там забудову, — пояснює Олена СЕРДЮК, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ICOMOS). — Хоча Мінкультури відхилило історико-містобудівне обґрунтування, ми не знаємо реального стану справ. Ми знаємо, що масову забудову сплановано уздовж озер Китаївської пустині, що фактично знищить урочище та три пам’ятки археології національного значення, знищить весь монастирський комплекс там».

«КОРЯВА» ПІДТРИМКА

Зараз цінну територію захищають місцеві активісти. Вони об’єдналися в ініціативу групу «Громада Китаєва». На їхню думку, договір про оренду землі, укладений між Київрадою та «Київською овочевою фабрикою», незаконний, тому його потрібно розірвати. Адже раніше, у жовтні 2005 року, київські депутати ухвалили рішення про заборону освоювати забудовниками території, які мають бути передані Національному природному парку «Голосіївський». Серед цих ділянок зазначена також територія археологічного комплексу. Тоді парк ще не мав статусу національного, тривала підготовча робота. Та як пояснює директор «Голосіївського» Борис ДРОБОТ, навіть якщо ці землі не увійшли до парку, вони вважаються його охоронною зоною, де так само заборонено будувати.

«Ми ініціювали петицію, щоб включити ці землі до охоронних зон. Уже готовий проект рішення Київради, але депутати ставляться до цієї справи нікчемно. Рішення прописано доволі «коряво», забудовник зможе легко скасувати це в суді», — додає Борис Дробот.

Іншим «ременем безпеки» для Китаєва мала стати урядова постанова від 2009 року про створення переліку пам’яток археології. Чомусь до цього списку потрапила лише одна адреса — вулиця Китаївська, 15, де розташований відомий Китаївський монастир. Тоді як територія археологічного комплексу значно ширша.

ІСТОРИЧНИЙ СКАРБ

Через такі помилки «жива» археологічна пам’ятка може опинитися під шаром бетону. Як розвідали активісти УТОПІК, проектувальники планують побудувати нові житлові будинки вздовж вулиці Китаївської. А далі — вздовж вулиці Ягідної, де хочуть звести шість будинків: три — заввишки 7 — 12 поверхів, подалі від монастиря, і ще три — заввишки 5 — 7 поверхів, навпроти ставків. Ця забудова запланована на місці, де колись стояло літописне давньоруське місто Пересічень. Про нього навіть згадано в Іпатіївському літописі.

ДО КИТАЄВА ПІДБИРАЄТЬСЯ ЗВАЛИЩЕ СМІТТЯ...

У зверненні до київського міського голови та міністра культури експерти УТОПІК теж нагадали про унікальність пам’ятки. З 2009 року вона набула статусу пам’ятки археології національного значення, повна назва — «Китаївське городище і курганний могильник (ІХ— ХІІІ ст.)». Як додає Марія Бур’янова, до комплекс належить курганний могильник, на території урочища збережено великий масив зелених насаджень та цілющі джерела. Проте навряд чи про це багатство забудовник розповідатиме мешканцям майбутніх квартир.

ДОВІДКА «Дня»

•  Китаєве відоме археологічними пам’ятками — городищем (залишками давньоруської фортеці, яку ототожнюють з літописним «городом» Пересічень), курганами, печерами.

•  Із XIV століття в Китаєві фігурує печерний монастир, заснований ченцями-пустельниками, а в XVII столітті підпорядкований Києво-Печерській лаврі, і з того часу монастир відомий як Китаївська пустинь, відома перебуванням тут 1776 року знаменитого православного святого Серафима Саровського. Біля неї влаштовано низку ставків, названих Китаївськими.

•  Засвідчена документами історія Китаївської пустині розпочинається з 1716 року, і якраз відтоді Китаїв зажив слави київського Афону (тобто тихого, затишного місця), ставши місцем паломництва. Найвідомішими з китаївських старців (подвижників-ченців) були Досифей і Феофіл.

•  Ще з кінця XVIII століття Китаєве стає популярним місцем відпочинку. Серед найвідоміших китаївських дачників слід відзначити Григорія Сковороду, Миколу Лисенка, Михайла Грушевського. Звідси розпочався творчий шлях славетного тенора Івана Козловського.