З нагоди 95-ї річниці Листопадового Чину Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" за підтримки Львівської міської ради та міського осередку ВО "Свобода" проводить низку заходів на відзначення цієї події.

Зокрема, сьогодні на центральному майдані міста – площі Ринок, біля центрального входу до будівлі міської ради, відбулося військово-історичне театралізоване дійство "Буремний листопад 1918-го", під час якого реконструктори відтворили події початку українсько-польської війни. А саме…

18 жовтня 1918-го українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду – як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині. Українська Національна Рада постановила: І) всі українські землі під орудою Австрії становлять єдину етнографічну цільність; 2) тепер вони представляють окрему Українську державу; 3) всі національні меншини мають вислати до Української Національної Ради своїх делегатів; 4) Українська Національна Рада прийме найближчим часом конституцію нової держави; 5) Українська Національна Рада приймає рішення, що на майбутній мирній конференції український народ презентуватимуть його власні представницькі органи, оскільки австрійська влада не має права говорити від імені незалежної України.

Керівництво ЗУНР розуміло, що для новоствореної держави потрібні збройні сили, тому першою акцією було якнайшвидше перебазування до Львова легіону Українських січових стрільців, який перебував в Чернівцях.

31 жовтня 1918 р. рада міністрів Австрії визнала право українського народу на самостійність.

Не гаяли часу й поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові було створено Польську ліквідаційну комісію, яка мала перейняти владу в усій Галичині від австрійських властей й оформити перехід краю до Польської держави. Комісія оголосила, що визнає владу тільки варшавського уряду, й видала наказ, щоб усі державні органи Галичини здійснювали свої функції від імені польської держави і призначила на 1 листопада офіційну передачу влади польським властям.

Баритися далі українцям було не можна. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. Військовий комітет вирішив взяти владу у Львові до своїх рук. До ранку були зайняті всі стратегічно важливі об'єкти міста – військові казарми, телеграф, пошта, будинок сейму, поліцейське управління, банки тощо. Вранці 1 листопада у Львові з'явилися відозви Української Національної Ради до мешканців столиці і до українського населення всієї Галичини, де, зокрема, зазначалося: «Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монархії Українська держава. Найвищою властю Української держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обіймає власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української держави».

Над столицею Західної Української Народної Республіки – містом Львів, замайорів синьо-жовтий прапор – символ відновлення української влади у Галичині.

(Історичну довідку «Дню» надало Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять").