Чечельник і Ольгопіль — невеличкі місто та селище на Вінниччині, від яких до Молдови, а точніше, до так званої ПМР, ближче, ніж до самої Вінниці. Земля ця хоч і далеко від проведення АТО, та вже віддала своїх синів цій війні. Тому її злі звуки донеслись і сюди.

З минулої п’ятниці тут вже всьоме почала працювати фотовиставка «Дня». Для когось, можливо, буде дивним, чому «День» завітав саме до Чечельника й Ольгополя, після таких міст, як Київ, Львів, Харків, Маріуполь тощо? «Глибинка — це поняття не територіальне, а ментальне», — пояснює депутат обласної ради й голова агрофірми «Ольгополь» Павло Каленич.

Господар — одним словом можна охарактеризувати Павла Каленича, який багато чого зробив для того, щоб фотовиставка «Дня» приїхала на Вінниччину. Справжній український господар для якого, на відміну від навіяного стереотипу, своя хата не скраю. Саме тому він піклується і про культурні заходи в своєму районі, і про інфраструктуру, хоча міг би займатися виключно своїм бізнесом, і без того надаючи людям допомогу, адже забезпечує кілька сотень місцевих мешканців роботою.

ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

«Газета «День» працює на різних фронтах. Фотовиставка — лише один із цих фронтів, — сказала головний редактор видання Лариса Івшина на відкритті заходу. — В цьому році відбулася 15-та Літня школа журналістики газети «День». Кожен доробок нашої редакції вартий того, щоб бути частиною гуманітарної політики в державі, бо це переосмислена історія України. Нами вже готується нова книга, яку буде представлено на Львівському книжковому форумі у вересні цього року. Її назва: «Корона, або Спадщина Королівства Руського» Книжка ця ще не вийшла друком, а люди вже роблять передоплату на неї, що свідчить про довіру читачів до проектів «Дня». Їм достатньо побачити обкладинку й дізнатися про назву книги, після чого одразу роблять замовлення, адже читали попередні книги. Ми чітко тримаємо з читачами зворотній зв’язок, друкуємо їхні відгуки, листи, думки, тому в цьому плані ми почуваємо себе досить впевнено, адже у нас є про що з народом говорити. Якби цього не було, то ні з чим би було нам їздити. А так те, що ми надбали за рік, ми несемо до людей в різні куточки України. Для нас важливо усвідомлювати те, наскільки народ готовий нести далі цю лінію. І хочу сказати, що з кожним роком він готовий до цього ще більше. Зараз люди більше розкриваються новому знанню. Якось Євген Маланюк сказав, що якщо українці не будуть читати, то їх знесе вітром історії. Ці слова звучать дуже жорстко, але кожен повинен для себе зробити висновок — наші випробування відбуваються від того, що свого часу ми часто читали не те, не так і не глибоко. А головне, навіть якщо й читали те, то робили не так, як прочитали».

ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Вінниччина— це щира українська гостинність з накритими столами і відкритістю в бесідах. А ще— це дух здорового авантюризму з притаманним місцевому колориту гумором, який і є, мабуть, частиною місцевої ментальності. Інакше як назвати створений тут міф про те, що Пушкін описав Ольгопіль у своїх творах? Цікаво й те, що знавці творчості відомого поета повірили в це. Так жарт перетворився на цікавий міф та був втілений у пам’ятник Пушкіну в центрі Ольгополя із вигаданою цитатою: «Ай да Ольгополь! Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картишки».

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Згодом поруч із Пушкіним буде стояти Тарас Шевченко з героїнею його поеми— Катериною. Тільки цього разу цитата класика на пам’ятнику справжня: «Кохайтеся чорнобриві та не...». Три крапки особливо підкреслюють адресність послання. Пам’ятники ці вже встановлені— скоро відбудеться відкриття. У випадку із Павлом Каленичем встановлення пам’ятників є не просто формальністю. Він вміє постамент наситити саме соціальним значенням, особливим змістом і натяком. Так само, як із рукотворним островом на місцевому озері, яке Павло Євгенович під час подій на Тузлі, назвав Тузла-2— топографічним чином висловивши позицію щодо належності наших земель.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Журналіст, фото-документаліст Руслан Хановський, переглядаючи світлини, говорить: «Горло стискає. Те, що людина творить своїми руками, вона ж своїми руками і нищить. Тому тематика війни на цих картинах на жаль ще довго буде актуальною. Ці фотографії людина відчуває душею через очі. Тому й тисне в горлі. Нам прийдеться зшивати Україну ще років 50. Чому так довго? Бо мають народитися кілька нових поколінь, які забудуть радянські часи, часи окупації, часи впливу імперської пропаганди, та які будуть зрощені вже у виключно українському лоні з усвідомленням цінності державності»

Та чи маємо ми ці 50 років? Чи не запізно буде? Адже маємо сусіда, який вже вступив у активну фазу руйнації України.

«Гітлер теж думав, що він козирний. І де він зараз? Те ж саме буде і з Путіним», — відповідає Руслан Хановський.

ПАМ’ЯТНИК ПУШКІНУ В ЦЕНТРІ ОЛЬГОПОЛЯ НА ВІННИЧЧИНІ ІЗ ВИГАДАНОЮ ЦИТАТОЮ: «АЙ ДА ОЛЬГОПОЛЬ! ЗДЕСЬ ОСЬ КАРЕТЫ Я СЛОМАЛ. ДА СТО РУБЛЕЙ ЕЩЕ СПУСТИЛ В КАРТИШКИ». ТАК ЖАРТ ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ЦІКАВИЙ МІФ / ФОТО ОЛЕГА НИЧА

«На цих знімках підсвідомо відчуваєш національну ідею, якої так бракує нам, — коментує «Дню» директор Бершадської школи №1, краєзнавець, журналіст Григорій Погончик. — А ще велика наша біда в тому, що в Україні багато керівників міст та районів не є українськими патріотами. У них є одна цінність — власні статки, а влада для них є засобом заробітку і забезпечення безпеки своїх статків. Виставка «Дня» в Чечельнику й Ольгополі доводить, що не всі є такими керівниками».

«Переоцінити важливість фотовиставки «Дня» важко. Тим більше в цей час, коли українці потребують внутрішньої консолідації, як ніколи раніше, — ділиться враженнями старший солдат відділу захисту інформації Чечельницького РВК Леся Горбецька. — І що важливо — виставка не лише їздить великими містами, а й добирається до таких районів, як наш. Особисто я чекаю на фотовиставку «Дня» щороку. Фотографія — це втілена в знімку частинка нашої історії. І для мене через неї інші куточки України відкриваються по-особливому. Я маю можливість побачити всю Україну під особливим кутом».

Отже Дні «Дня» на Вінниччині тривають. До 27 серпня фотовиставку можна відвідати в районному Будинку культури міста Чечельник (вул. Героїв Майдану, 29), а потім до 3 вересня — в Будинку культури Ольгополя.