Проект представили у Центральному будинку художника. Виставку присвятили «Революції Гідності і Вітчизняній війні 2014-2016... років» – організатори пишуть з трьома крапками, адже бойові дії на сході України тривають. Втім, роботам про події сьогодення виділили лише декілька центральних залів виставкового простору, у решті приміщень – твори про радянські будні, Другу світову війну, Голодомор, козаччину, скіфську добу. В експозиції, крім картин, є скульптури, килими, витинанки. Загалом зібрали близько 300 творів митців з усієї країни: з Києва, Харкова, Одеси, Черкас. Є навіть картини художників-переселенців з Донецька і Луганська.

МИТЦІ – СВІДКИ І УЧАСНИКИ ІСТОРІЇ

«Найбільше тут робіт художників, які є свідками і учасниками подій на Майдані і на сході країни, – каже автор ідеї бієнале і її куратор Олександр Мельник. – Наприклад, картини Марини Соченко – її портрети героїв Небесної Сотні, зокрема, Михайла Жизневського і бійців, які загинули під Іловайськом. На Майдані Марина створила більше 60 портретів учасників Самооборони. Потім багато з них пішли у добровольчі батальйони і загинули. Марина зробила їх колективний портрет, написала їх імена та позивні – бо у деяких імена невідомі». 

В експозиції є картини самого Олександра Мельника. Зокрема, «Спломенілий цвіт» – загиблі захисники донецького аеропорту, «кіборги». Багряні фігури бійців схожі на зображення з візантійських ікон. «Мене вразила документальна зйомка і фотографії понівечених, обгорілих тіл. Тому я створив «Спломенілий цвіт»: хлопці горять, за ними – квіти, над ними – жіночі фігури. Силуети жінок на картині порівнюють з ангелами, але коли їх малював, думав про дівчат, що залишилися самі, бо чоловіки пішли на війну», – розповідає Олександр Мельник. Дві інші роботи художника – портрети Василя Макуха і Олекси Гірника, українців, які 1968 і 1978 року відповідно вчинили самоспалення на знак протесту проти політики радянської влади. Олександр Мельник коментує: «У радянські часи людина була безсила проти системи і протестувала самоспаленням. Зараз люди взяли зброю, щоб боронитися від російської агресії».

«ЗАЛУЧАТИ МОЛОДЬ – ОДНА З ЦІЛЕЙ БІЄНАЛЕ»

На виставці є твори знаних українських майстрів: Галини Севрук, Володимира Прядки, Феодосія Гуменюка, Олександра Ворони, Валентина Задорожного, Миколи Стороженка, Олександра Івахненка. Цього року вперше у рамках проекту представили плакати. Усі вони перегукуються з сучасною ситуацією в Україні, хоча деякі зроблені більше 20 років тому. Як, наприклад, плакат Олександра Ворони «Московський час», створений 1992 року. На циферблаті замість чисел – Іван Грозний, Петро І та інші російські царі, вожді КПРС від Леніна до Горбачова. Стрілка наближається до 12, де немає жодної історичної особи. Має пробити час української незалежності.

Народний художник України Микола Стороженко, який помер минулого року, сам став частиною історії: в експозиції є його портрет, створений молодим київським митцем Романом Петруком. До речі, на бієнале представили чимало полотен студентів художніх академій. «Залучати молодь – одна з цілей нашого проекту. Важливо, щоб молоді художники знали свою історію і творили історичне мистецтво, – підкреслює Олександр Мельник. – От Сашко Сердюк був з нами у поїздці історичними місцями десь 2006 року як студент знаного харківського митця Віктора Гонтарова. А минулого року відбулася поїздка по історичних місцях Запорізької області, і Олександр Сердюк був там зі своїми студентами. І ці студенти вже представлені на нашій бієнале – третє покоління від появи проекту. Без цього і не було б історичного живопису».

Подивитися на епічні роботи декількох поколінь митців – у рамках VІІ Всеукраїнської бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» – можна у Центральному будинку художника, що у Києві, до 7 лютого.