Наша газета вже повідомляла, що в Києві кінокомпанія UM-GROUP знімає повнометражний художній фільм «Стус» про життя видатного поета і політв’язня. Проект стрічки переміг на десятому пітчінгу «Держкіно» та отримав державне фінансування у розмірі 19 млн грн (загальний бюджет фільму становить близько 40 млн грн). Автори сценарію — Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, продюсер — Артем Денисов, режисер — Роман Бровко, оператор Костянтин Пономарьов. Головну роль у фільмі грає актор Дмитро Ярошенко.

«Стус» — це метафорична історія про яскраве життя і загадкову смерть найпотужнішого поета-шістдесятника, правозахисника, героя України — Василя Семеновича Стуса та його боротьбу із радянською системою. Події фільму розгортаються під час останньої спроби КДБ спокусити поета химерною «свободою». Жанр — біографічна драма, трилер.

Нині представників ЗМІ запросили подивитися зйомки знакової сцени — акції протестів української інтелігенції під час прем’єри в київському кінотеатрі «Україна» фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова 4 вересня 1965 року. Під час того показу здійнявся протест проти арештів української інтелігенції. Напередодні пройшла перша хвиля арештів. За ґрати кинули митців, поетів, художників. Серед них були Опанас Заливаха, Іван Світличний, Михайло Горинь, Михайло Масютко, Ярослава Менкуш.

ГОЛОВНУ РОЛЬ У ФІЛЬМІ ГРАЄ АКТОР ДМИТРО ЯРОШЕНКО

Після фільму «каґебісти» бігали уздовж рядів, щоб запам’ятати, хто підтримав виступ дисидентів. Саме тоді рух громадянського і культурного опору радянській системі став переростати в рух політичний. Від того часу почала відлік епоха шістдесятників, того руху, який довів, що Україна буде боротися, і врешті виборе свою незалежність. Наслідки не забарилися: Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола звільнили з роботи, а Василя Стуса — виключили із аспірантури. Невдовзі після цього почалися арешти...

КІНОРЕКОНСТРУКЦІЯ АКЦІЇ

Для зйомок акцій обрали Будинок культури ім.С.Корольова бо зала краще збереглася саме для такого знакового епізоду. Важливо було передати радянський дух приміщення, а також розмістити учасників масовки так, щоб у камері вони фактурно-психологічно відтворювали настрій людей того часу (байдужість, страх, переляк, бунт, співчуття і навіть якусь фатальність)....

Знімалися актори: Дмитро Ярошенко — виконавець ролі Василя Стуса, Роман Ясіновський (В’ячеслав Чорновіл), Слава Красовська (Світлана Кириченко), Юрій Вутянов (Сергій Параджанов), Петро Сова (Іван Дзюба), Мирослава Філіпович (Михайлина Коцюбинська), В’ячеслав Ніколаєнко (Юрій Бадзьо).

За сценарієм, працівники КДБ сиділи серед глядачів, оточивши залу з різних її частин, а у перших рядах — тодішня номенклатура. Стус разом із подружжям Кириченко — Бадзьо сидів у центрі в одній частині зали, а Чорновіл — в інший.

Сцена розпочалася з того моменту, коли різко підводиться Чорновіл і вигукує: «Всі хто проти терору та репресій — встаньте»! Серед глядачів починаються заворушення, видно налякані очі, сполох, а хтось просто опускається нижче у крісло і робить вигляд, що не бачить того, що відбувається.

РЕЖИСЕР РОМАН БРОВКО

За кілька секунд здіймається юнак і ще гучніше викрикує: «Всі хто проти диктатури — встаньте» ! Зала не одразу реагує схвально. Василя Стуса підтримують Світлана Кириченко та Юрій Бадзьо, які сидять поруч. Опісля них повільно піднімаються інші глядачі. Їх усе більшає: де-не-де підводяться чоловіки та жінку із задньої та середньої частини глядацької зали. Ті, хто сидить, опускають голови, або спідлоба позирають на протестантів...

ВІД «КІБОРГІВ» ДО «СТУСА»

Робота над кількома хвилинами тривала майже півтори години! Актори мали відпрацювати кожен рух, погляд. Особливо помітною була динамічність рухів актора Романа Ясіновського, який грав роль Чорновіла. Адже його вихід — перший, і він має бути, як постріл — чіткий, влучний. Потрібно було зробити щось майже неможливе — плавно показати раптовість, психологічний вибух.

Із сцени реконструкції було видно, що є певні відмінності між сценарієм і тим, що відомо як історичний факт, адже Стус підвівся у перерві між показом фільму, а не одразу. Проте для сценаристів і режисера не це стало суттєвим. Ключовим був саме момент спротиву.

Роман Ясіновський — зірка фільму «Кіборги» (доброволець із позивним «Гід») у стрічці про Стуса створює образ В’ячеслава Чорновіла. Його колеги жартували, що з вусами у вишиванці актор дуже схожий на Івана Франка... Роман каже, що для нього ця робота дуже відповідальна, і він радий, що обрали на роль В’ячеслава Максимовича Чорновіла саме його. Актор розповів, як вперше «познайомився» із... українським політиком. Коли ще дитиною почув по радіо страшну новину — у автокатастрофі 25 березня 1999 р. загинув Чорновіл, і відчув величезну втрату... Подібне в його житті було двічі— коли помер В’ячеслав Чорновіл і коли відійшов у Всесвіт (22 липня 2012 р.) Богдан Ступка.

До речі, Ясіновський спілкується тільки українською мовою, і це принципова позиція актора! Це символічно, адже кілька десятків років тому С.Параджанов навідріз відмовився від прем’єри свого творіння у перекладі російською. І лише за рік дочекався прем’єри українською! Нині фільм «Тіні забутих предків! введено у програму Гарвардського університету!

ЖІНКА-ДИСИДЕНТКА — НЕ «ЗАЛІЗНА ЛЕДІ»

Акторка «Сторожової застави» — Слава Красовська грає у фільмі про Стуса Світлану Кириченко, дружину дисидента Юрія Бадзя. Актриса вважає свою героїню «жінкою непростої епохи і зовсім не залізною леді, вона напрочуд ніжна, чуттєва, залюблена в літературу». Відомо, саме Кириченко у січні 1980 р. передала до США рукопис збірки віршів В.Стуса «Палімпсести». Цього ж року була засуджена за відмову свідчити на новому процесі проти Василя Семеновича.

«Складається враження, що вона була закохана у Стуса, — каже актриса. Так, Красовська кохала свого чоловіка. А до Стуса було щось інше... як трошечки до божества, до якого не можна торкатися. І навіть спогади є, коли вона розповідає, що хотілося часом нагодувати Василя, хвилювалася, чи не змерз... Це була така жіноча любов — на межі ставлення до генія. Навіть сама казала: «Я визнала в ньому генія швидше, аніж це зробили всі інші», — розповіла Слава Красовська.

Про Кириченко в літературному дискурсі відомо не так вже й багато. Тому акторці довелося добряче попрацювати із джерелами, щоб зрозуміти, якою же насправді була Кириченко. «Коли отримала цю роль, було не по собі. Бо я не знала її до цього. Про неї взагалі мало говорять. Навіть у спогадах про Стуса вона з’являється дуже рідко», — додає актриса.

Наостанок додала, що жінка, яку вона грає на протесті показу «Тіней забутих предків» — легендарна дисидентка, тому українському кінематографу варто було б подумати над окремим фільмом про Світлану Кириченко.