«Кожна фотографія – це мить, яка увійде в історію на роки» (фото)
Фотовиставка «Дня» у мистецькому центрі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відкрилася 25 квітня https://day.kyiv.ua/uk/photo/magichnyy-vizual-rozumnyy-dialog. На церемонію відкриття завітали представники вінницької інтелігенції, викладачі вишів, журналісти, а також давні шанувальники газети. У ході Днів «Дня» відбулося інтелектуальне спілкування головного редактора Лариси Івшиної зі студентами https://day.kyiv.ua/uk/article/akciya-dnya-cuspilstvo/nashchadky-vyznachatymut-nash-chas-za-cymy-svitlynamy і символічно, що саме у цей день Вчена рада Донецького національного університету імені Василя Стуса присвоїла їй звання Почесного доктора https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/larysa-ivshyna-pochesnyy-doktor-ctusivskogo-universytetu. Події у рамках Днів «Дня» у Вінниці одразу спричинили чималий резонанс у місті над Бугом. А соціальні мережі досі рясніють відгуками, дописами і репостами.
«Фотоісторія України у влучних кадрах»
Відвідати фотовиставку газети «День» одним із перших закликав вінничан та гостей Вінниці міський голова Сергій Моргунов. На своїй сторінці у Facebook він написав, що вдячний головному редактору Ларисі Івшиній за співпрацю, завдяки якій Вінниця знову приймає фотовиставку «Дня» та має можливість оновити бібліотечні фонди.
«Торік це були історичні видання «Дня» для шкільних бібліотек. Але ми зрозуміли, що аудиторія таких книг, які змушують думати і спрямовані на пробудження національної свідомості, має бути набагато ширшою. Тому цього разу замовили комплекти книг для усіх міських читалень, щоб з ними могли познайомитись всі вінничани. А фотовиставка справді дуже вражаюча – рекомендую відвідати мистецький центр ВДПУ ім. Коцюбинського, щоб побачити ці роботи на власні очі. Якщо коротко, то XIX Міжнародна фотовиставка газети «День» – це фотоісторія України минулого року у влучних кадрах», – підкреслив Сергій Моргунов.
«За таку виставку готовий голосувати обома руками»
Навіть попри вихідні дні на виставку заходять відвідувачі. Окремі з них повертаються знову і знову, приводячи родичів, друзів, знайомих.
«Така масштабна фотовиставка у нашому університеті презентована вперше. В педагогічному я працюю майже тридцять років, але вперше бачу таку фотогалерею, кожна світлина якої притягує і змушує витрачати чимало часу на роздуми. Я вже кілька разів оглядав експозицію і не можу наловитися емоцій, – визнає завідувач лабораторії естетичного виховання Вінницького національного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Василь Щур. – На відкритті мав можливість мимоволі почути відгуки наших студентів, для них фотовиставка стала своєрідним майстер-класом з фотомистецтва. Оглядаючи роботу Олега Нича, на якій дід цілує бабусю, одна з них зауважила: «О! І я маю такого веселого діда. За першої нагоди бабцю обіймає, але навіть не подумала їх сфотографувати, а це так мило виглядає». Справді емоції, які викликають ці роботи, не передати словами. Це путівник Україною, знайомство з її людьми і відомими постатями, які представлені у неформальній обстановці. Кожна фотографія це новий вимір часу, це мить яка увійде в історію на роки, бо хіба можна забути такі роботи. Наприклад, Анни Чапали «Надзусилля», на якій людина в інвалідному візку підтягується по каналу вгору, піднімаючись над усіма своїми негараздами і демонструючи силу і міць. За такі фото, таку виставку готовий голосувати обома руками. І попри вихідні приведу сюди і дружину, і доньку, які вже наслухалися моїх вражень, і хочуть відчути це знайомство з Україною особисто. Така експозиція мусить подорожувати країною, великими і малими містами, бо це свого року проводир по нашій Батьківщині. Не кожна людина може відвідати всі ці місця, але кожен заслуговує бачити красу і відчувати настільки багата наша земля».
«Мільйон емоцій в одному кадрі»
Особливий інтерес виставка викликала у студентів вінницьких вишів, зокрема майбутніх журналістів. Вони відвідали виставку і у день її відкриття, і на вихідних. Навідувалися до мистецького центру ВДПУ й ті, хто просто захоплюється фотографією або любить мистецтво.
«Не часто випадає нагода побачити в одному місці роботи провідних фотохудожників та фотокореспондентів з усієї України, які презентують здавалося б повсякденні речі, але у незвичному форматі, – відзначає студентка ІІІ курсу спеціальності «Журналістика» Донецького національного університету імені Василя Стуса Анастасія Петришена. – Роботи різні, але всі вони пронизані однією ниткою – цінності один одного. Міцні і сильні люди з інвалідністю, які не дозволяють падати духом, милі дідусь з бабусею, які люблять один одного, качечка, що пливе по воді у відблисках вечірнього місто. Це мільйон емоцій у одному кадрі. Щоб зрозуміти виставку одного разу замалою. А щоб «розібрати» роботи з професійної точки зору – треба ходити знову і знову. Це гарні наочні приклади того, як треба ловити кадр, відображати горизонт, лінії, фокус. Кожна деталь має значення. І коли розумієш, що це фотографії не постановочні, а випадкові, то усвідомлюєш настільки талановитий автор. Браво!».
«Виставка дуже професійна, дуже сильна і в емоційному плані і в смисловому, – зауважує студентка факультету дошкільної, початкової освіти та мистецтва Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юлія Козоріг. – Найбільше вражає контрастність. Усе як у житті – з одного боку АТО, а з іншого – милі діти у калюжі. Дивишся на роботи із серії «Сходження», усвідомлюєш, що немає нічого неможливого – головне бажання. А коли оглядаєш роботу «Мости для всіх», то отримуєш оптимістичний заряд на життя. Така виставка буде цікава кожному. І кожен сприйме її по-своєму, знайде свої маленьке відкриття і побачить те, на що раніше не звертав уваги».
«Виставка, яка об’єднує Україну і презентує контрастність нашого життя»
Виховну міні-годину з презентацією експозиції фотовиставки газети «День» влаштувала для своїх юних читачів бібліотекар школи № 30 Тетяна Познякова. Прямо у холі, де розташована експозиція, вона розповідала дітям про окуповані території і війну, яка змусила її залишити рідну домівку.
«Тема АТО для мене особливо болюча, адже на окупованій території нині мешкають мої батьки. Вивезти їх не вдається, бо немає куди. Ми підтримуємо контакт, але від того не легше, бо хвилювання не зникає, тремор, нерв залишається, – розповідає Тетяна Познякова. – Коли директор запропонувала організувати дітей на фотовиставку газети «День», я погодилася, бо про видання знаю не перший рік. Знала, що буде не легко дивитися на такі роботи разом із дітьми, але тікати від сьогодення не можна, треба або навчитися жити з ним, або перемагати… Добре, що є така виставка, яка об’єднує Україну і презентує контрастність нашого життя – болісне і миле. Роботи викликають як посмішки, так і сльози. Але головне, що вони мають потаємний зміст – дають надію на світле майбутнє, віру в те, що перемога буде за нами».
«Екстракти» дитячих вражень були по-особливому теплі і щирі. Діти не лише ділилися своїми думками від побаченого, але й активно голосували за роботу, яка їм найбільше сподобалася.
Анна Бояновська:
«Вперше бачу так багато фотографій у одній експозиції. Тому перше, що вражає, це масштабність фотовиставки. Роботи абсолютно різні за темами і наповненням. Мене особисто захопили пейзажні фотографії, які демонструють настільки прекрасна наша Україна, яка вона простора і різнокольорова. Буду голосувати за роботу «Світ без людини», на якій зображене поле червоних маків, що символізують нашу шану загиблим героям. Їхні подвиги, вчинки в ім’я нашого майбутнього ми пам’ятатимемо все життя».
Ольга Рудь:
«Найкращою на мою думку є робота «Милота», на якій дівчинка тішиться кроликом. Я також дуже люблю тваринок і природу. Вже чекаю літа, щоб поїхати до бабусі і помучити свого котика, він також дуже милий і кумедний. Обов’язково зроблю з ним подібне фото, бо такими світлинами можна вчити людей дбати про братів наших менших, виховувати відповідальність і шанобливе ставлення до природи».
Юрій Гуцалюк:
«На виставці є такі знімки, які не зітреш з пам’яті, бо вони живі і вічні. Для мене це ті фотографії, які були зроблені у рамках проекту «Ігри нескорених». Найбільше вразили роботи Олега Терещенка. Вони мотивують йти до своєї мети попри будь-які перешкоди, надихають і дають відчуття оптимізму. Дають віру, що мир відновиться і ми, коли виростемо, станемо справжніми господарями на своїй землі. Обов’язково розповів про цю виставку своїм батькам. Нехай прийдуть, подивляться і зрозуміють, чим живе Україна».
Щоб побачити найяскравіші моменти з життя нашої країни, скористайтеся можливістю і обов’язково відвідайте мистецький центр Вінницького державного педагогічного університету. Фотовиставка газети «День» у Вінниці діятиме до 6 травня, експозиція працює без вихідних.
Олеся ШУТКЕВИЧ, "День", фото Руслана КАНЮКИ, "День"