Герой України, народний артист, видатний оперний співак, режисер і  педагог  залишив нам спадок  записи понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі  Дмитра Михайловича було понад 85 творів національної та світової класики.

Гнатюк був першим виконавцем хітів 1960-х ( легендарних пісень «Два кольори» та «Мій Київ»). На оперній сцені  він створив такі самобутні образи, як Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» Лисенка), Петруччіо («Приборкування норовливої» Шебаліна), Мазепа, Онєгін («Мазепа», «Євгеній Онєгін» Чайковського), Демон («Демон» Рубінштейна), Фігаро («Севільський цирульник» Россіні), Ріголетто («Ріголетто» Верді) та ін.

Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном (Угорщина, США, Канада, Росія, Португалія, Німеччина). Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі Д. Гнатюка було понад 85 творів національної та світової класики — від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна. Як режисер поставив понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна , «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського , «Золотий обруч» Б. Лятошинського , «Мазепа» П. Чайковського, «Війна і мир» С. Прокоф'єва , «Севільський цирюльник» Дж. Россіні та  інші. Дмитро Михайлович багато років працював головним режисером Національної опери, викладав у Національні музичній академії України.

«Задовго до завершення своєї оперно-виконавської Дмитро Гнатюк став займатися режисурою, — розказував «Дню» Василь ТУРКЕВИЧ, керівник літчастини Національної опери України. — У 1975 р. він дебютував як постановник опери «Князь Ігор» (диригент Володимир Кожухар, сценографія — Федора Нірода). До речі, в тій виставі Дмитро Михайлович співав головну партію майже чотири десятиліття. Художній рівень режисури цієї найскладнішої драматичної опери Бородіна засвідчив той факт, що вистава мала довге сценічне життя, на ній вирослі три покоління співаків нашого театру. Як режисер опери Гнатюк чудово розуміється на техніці вокалу, симфонічному оркеструванні, сценічній і хоровій культурі, образотворчому мистецтві. Він поставив на київській сцені «Тоску», «Травіату», «Аїду», «Пікову даму», «Севільського цирульника», «Сорочинський ярмарок», «Війну і мир» та інші. Остання режисерська робота Дмитра Михайловича — вистава «Мазепа» П. Чайковського. Прем’єра відбулася напередодні першого туру президентських виборів в Україні. Чи випадковим є те, що опера про легендарного гетьмана, який поклав своє життя за незалежність України була поставлена у вирішальний час нашого сьогодення? Ні — це позиція майстра. Як признався режисер, вистава непросто народжувалася, деякі члени колективу відмовлялися працювати, бачачи політичний підтекст опери, дорікаючи Гнатюку в «псевдопатріотизмі». «Для мене було важливо переконати молодь і саме на потенціал молодих співаків я поставив «Мазепу», — признався Дмитро Михайлович. У опері чудово виступи пила талановита молодь – Оксана Дика і  Тарас Штонда, який нині  є зірками світового масштабу»…

Треба зазначити, що розквіт і слава видатного артиста нерозривно була  пов’язана з Київською оперою. На цій сцені Гнатюк створив прекрасні драматичні ролі як співак, блискуче виступаючи з українським репертуаром, партіями зі світової класики. Завдяки таланту Дмитра Михайловича на сцені Національної опери, яка більше півстоліття була для Гнатюка рідним домом, побачили світ вистави, написані сучасними композиторами. Про оксамитовий голос Дмитра Михайловича написані тисячі схвальних рецензій! Гнатюк був  кумиром кількох поколінь слухачів не тільки в нашій країні, а й за кордоном.

Учора у  центрі історико-культурного Києва, поряд з Національним театром ім. І. Франка, Національною музичною академією України, де живав Гнатюк, а у сусідньому під’їзді знаний актор Богдан Ступка відкрили Музей-кімнату у бібліотеці «Світогляд» з автентичними речами, книжками, нотами, афішами, фотографіями та особистими речами Дмитра Михайловича. В урочистому заході взяли участь: син Дмитра Гнатюка, колеги співака по роботі в Національній опері, в також ректор,  викладачі та студенти Національної музичної академії України.