Лариса Івшина – почесний доктор Стусівського університету
Сьогодні на урочистому засіданні Вченої ради Донецького національного університету імені Василя Стуса відбулася особлива подія – інавгураційна церемонія вручення атрибутів звання «Почесний доктор Донецького національного університету імені Василя Стуса» Ларисі Івшиній. Під оплески проректорів, викладачів і студентів головного редактора «Дня» одягнули в мантію, а ректор університету Роман Гринюк нагородив дипломом та нагрудним значком.
«Те, що Лариса Олексіївна прийняла нашу пропозицію стати Почесним доктором, для нас не просто велика честь, а дійсно певне очікування. Очікування у тому, що ця співпраця надасть більшої інтелектуальної сили, наповнить Стусівський університет новими смислами, бо ім’я зобов’язує, – зазначає Роман Гринюк. – Університет – це не просто центр освіти і науки, але й центр культури. Тому наші Почесні доктори представляють різні сфери – це і науковці, і громадські діячі, і представники культури. Це когорта шанованих людей, до якої тепер долучилася і Лариса Олексіївна. Присвоївши головному редактору газети «День» це почесне звання, ми підтвердили послідовність своєї позиції, вірність друзям і однодумцям, гідність звання національного університету!».
ПРО «РОЗРИВ ЧАСІВ»
Новий Почесний доктор Донецького національного університету імені Василя Стуса після завершення офіційної частини подякувала керівництву вишу за високу відзнаку, коротко зупинившись на тому, як їй свого часу довелося прориватися до Донецького університету, використовуючи зв’язки на вищих рівнях.
«Я пробивалася до університету, до студентів, бо мала сильне відчуття, що Донецьком треба займатися. А що може зробити газета, яка не має змоги зустрічатися з молодими, у своїх середовищах, щоб навчити їх переосмислювати? Я власне про те, що якби була активна гуманітарна політика на східних землях, звісно, гібридна війна не мала би шансів, – наголошує головний редактор газети «День». – І коли почалися всі ці події, я відчувала велику «розрубленість» з цими людьми, з якими не працювали. Там відбувалися процеси, до яких по-справжньому з державотворчими позиціями не було кому підійти. Тому й «розгулялися» ті сили за зовнішнього сприйняття, що й призвело до страшних подій, які відбулися. Але були люди, які намагалися вберегти український Донбас, я чула їхні голоси. І коли студенти Донецького університету виступили з ініціативою присвоєння імені Василя Стуса – ми, звичайно, підтримали, але я казала: не треба «дотискати», треба, щоб люди захотіли, щоб вони дозріли і це трапилося. Трапилося вже тут, у Вінниці»
У своїй інавгураційній промові «Спадкоємцями якої політичної традиції ми є? На прикладі 100-річчя Гетьманату Павла Скоропадського» Лариса Івшина наголосила, що нині ми стоїмо перед вибором: «змінитися або розчинитися», «бути сильними або слабкими», бо поки люди формують свої цінності «наосліп», не відчуваючи інтересу держави, не виробивши раціонального підходу до формування майбутнього, нація втрачає головне – право на власну долю, на свою ідентичність.
«Розрив часів впливає і на вищих державних посадовців. Через те, що український народ був відлучений від історії, вони часто готові обслуговувати інтереси інших країн, – каже Лариса Івшина. – Тривожно, що конкуренти і вороги швидше за нас розуміють важливість зв’язку часів. Путін, не випадково, не вважає тисячолітню давнину давниною, прагне анексувати історію. Навіть камінь із Херсонеса нещодавно привезли у Москву. Бо за анексованою історією йде анексована територія…. Саме тому гетьман Павло Скоропадський – найяскравіший приклад із когорти «сильних». Це – явище, це виразний імпульс для українського державотворення і сьогодні. У ненависті до себе він об’єднав усі крайні сили – від більшовиків до «чорної сотні», від соціалістів УНР до «інтелігентних» білоемігрантів. А це, до речі, дуже часто є ознакою історичного діяча значного масштабу – ще й дає багату поживу для роздумів».
ПРО ЗНАЧЕННЯ ЛАРИСИ ІВШИНОЇ У ФОРМУВАННІ НОВОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕЛІТИ
Нагадаємо, за рішення присвоїти титул «Почесного доктора Донецького національного університету імені Василя Стуса» Ларисі Івшиній Вчена рада проголосувала одноголосно: 42 члени із 42 присутніх сказали «так». «День» писав, що ініціатива обрати головного редактора «Дня» Почесним доктором належить філологічному факультету, і це не випадково. Адже саме студенти кафедри журналістики філологічного факультету запропонували ще у 2008-му році присвоїти ім’я Василя Стуса Донецькому національному університету. З того часу, власне, як сказала Лариса Івшина, у газети «День» і ДонНУ розпочався «інтелектуальний роман», який триває вже багато років.
«Сьогодні ці стосунки отримали, так би мовити, офіційне шлюбне свідоцтво. Сподіваюсь, що новий статус почесної професорки університету зробить наші відносини ще більш тісними та плідними, бо неможливо перебільшити значення таланту, досвіду, ерудиції засновниці та редакторки всеукраїнської газети «День» у формуванні нової інтелектуальної еліти держави, до якої, маю надію, будуть належати і наші випускники», – ділиться враженнями від зустрічі старший викладач кафедри журналістики ДонНУ імені Василя Стуса Олена Самойленко.
«КОЖНА ЗУСТРІЧ – ЦЕ СВОГО РОДУ НАВЧАННЯ…»
Відтепер Лариса Івшина – не тільки член наглядових рад чотирьох вишів: Національного університету «Острозька академія», Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені І. Франка та Національного університету «Львівська політехніка», але й Почесний доктор Лесиного вишу (цей титул вона отримала позаторік), а відсьогодні і Стусівського університету. Це особлива подія для майбутніх журналістів, для яких головний редактор газети «День» тепер буде не просто «законодавцем» якісної журналістики, але й наставником у проектах культурного та освітнього напрямків.
«Кожна зустріч з Ларисою Олексіївною – це свого роду навчання, бо навіть у звичайній розмові вона доносить співрозмовнику багато нової інформації, маловідомої або взагалі досі незнаної. Лариса Івшина очолює газету, якій немає рівних в українському медійному просторі, бо вона пише про українців і для українців. А головне – вона дозволяє вчитися, розвиватися, ставати на сходинку вище кожному – від пенсіонера до студента, – каже майбутня журналістка, студентка ІІ курсу ДонНУ і за «сумісництвом» випускниця Літньої школи журналістики газети «День» Анастасія Король. – Залишилося чимало питань, на які я хотілося б почути відповідь від Лариси Олексіївни. Цікавила її думка з приводу того, чи зуміють українці подолати апатію від війни, чи не зіграє вона з нами злий жарт під час виборів. Також цікавить, як на її погляд війна змінила ментальність українців і які наслідки це матиме? Тобто до чого нам, майбутнім журналістам, треба бути готуватися, що «вилікувати» суспільство».
Детальніше про церемонію інавгурації і враження від розмови з Ларисою Олексіївною читайте вже зовсім скоро на сторінках газети «День».