Межигір’я на роздоріжжі
За законом, процедура обрання нового управителя для Межигір’я пройшла без порушень. Та все одно запахло скандалом. Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) серед трьох претендентів у присутності медіа та членів громадської ради АРМА обрало переможцем тендеру ТОВ «Скомпані». До участі у конкурсі допустили усіх охочих, а їх було всього троє: «Скомпані», ПП «Гаянський Геннадій Григорович» та громадська організація «Національний парк України «Межигір’я», котра й порядкує наразі у Межигір’ї після втечі Віктора Януковича.
На думку АРМА, ТОВ «Скомпані» найкраще впорається з управлінням резиденції президента-втікача. Такий вибір обурив громадськість, оскільки компанією керує Олексій Вороненко, колишній помічник народного депутата Євгена Мураєва, якого пов’язують з Віктором Медведчуком. Громадська рада при АРМА вважає, що «Скомпані» не має необхідних досвіду та фінансів для управління таким активом.
«З ЯКОГО ПРИВОДУ ШУМ?»
Крім того, під час засідання тендерного комітету не було оприлюднено, як саме компанія планує налагодити підприємництво на території резиденції, щоб забезпечити сплату податків до бюджету. Також незрозуміло, чи буде товариство надалі підтримувати соціальні ініціативи Межигір’я, як-то Музей корупції, реабілітацію ветеранів та літній відпочинок для дітей учасників бойових дій.
«Я не розумію, з якого приводу весь цей шум, — пояснював свою позицію у «Фейсбуці» Олексій ВОРОНЕНКО. — Усе відбулося у рамках діючого законодавства. Я вдячний громадській організації, котра зберегла Межигір’я в належному стані (принаймні з її слів). Інша незрозуміла для мене тема, що я працював помічником депутата Верховної Ради Євгена Мураєва. Помічник — це що, ключова фігура? Чи це посада на рівні глави Адміністрації Президента? А з січня 2018 року я вже не помічник. І так звана преса випустила з виду, що з того часу я активно критикував Мураєва у ЗМІ за те, що його позиція з роками стала ще більше деструктивною та ущербною».
Можливо, якби ішлося про інший об’єкт, а не Межигір’я, реакція суспільства була б м’якшою. Резиденція стала символом корупції, нівелювання законів та вибіркового права. Після втечі Януковича Росія окупувала Крим та почала війну на Донбасі. А згодом запрацювали маршрутні перевезення до президентського маєтку. Хтось милувався природою, хтось віз їжу у тамтешній зоопарк, а хтось гнівався від того, як мільйони гривень з наших податків осіли у розкішному маєтку.
ВИБІР НЕБАГАТИЙ
Таким чином новий управитель Межигір’я, пов’язаний з проросійськими політичними силами та олігархами, викликав несприйняття у певної частини суспільства. Через кілька днів після завершення конкурсу група народних депутатів вимагала від АРМА не укладати угоду з переможцем конкурсу на управління «Межигір’ям» і вже звернулась до правоохоронців з вимогою розслідувати можливі зловживання під час відбору.
Натомість керівник АРМА Віталій РІЗНИК пояснив у своїй заяві, що ТОВ «Скомпані» подала всі необхідні документи для конкурсу та запропонувала концепцію розвитку резиденції. З іншого боку, зволікати далі з пошуком управителя для Межигір’я АРМА не може. Державне бюро розслідувань звинуватило АРМА у бездіяльності через затягування цієї справи. Адже конкурс на пошук управителя намагалися провести ще з листопада 2018 року.
Як пояснював раніше Андрій ПОТЬОМКІН, голова тендерного комітету при АРМА, на конкурс не набиралися учасники. АРМА офіційно запрошувала Державне управління справами, Pinchuk Art Centre, «Експоцентр України», «Студію Квартал-95», Міжнародний виставковий центр, АРТ-Завод Платформа та інші відомі українські та зарубіжні компанії. Ніхто не погодився.
ПРОБЛЕМНИЙ АКТИВ
Чому так мало бажаючих «зайти» на розкішну територію? Причин достатньо. Ще у 2015 році Генеральна прокуратура почала через суди повертати резиденцію у державну власність. До речі, днями у Генпрокуратурі повідомили про вручення підозри колишньому президенту Віктору Ющенку саме через незаконне виведення Межигір’я із державної власності ще у 2007 році.
Процедура повернення резиденції державі завершена частково. Приміром, усе майно належало ТОВ «Танталіт». На нього зараз накладено арешт за рішенням суду. Земля Межигір’я націоналізована та належить Кабінету Міністрів. Тож ТОВ «Скомпані» отримало ті активи, що, умовно кажучи, розташовані на землі. А якщо після закінчення судового процесу суд не визнає винним ТОВ «Танталіт», компанії Вороненка (чи іншому переможцю конкурсу у разі його перезапуску) доведеться повертати вкладені кошти назад.
«Це теж одна з причин, чому проблемно знайти управителя на ці активи, — пояснює Катерина РИЖЕНКО, керівник юридичного відділу Transparency Іnternational в Україні. — Бізнес боїться ризикувати, вступаючи у подібні проекти. І що саме передають управителю? Останній опис майна був у 2014—2015 роках у справі за рішенням суду. Враховуючи, що зараз там парк, зона відпочинку, громадська організація не вела якогось обліку, до цього вона й не була зобов’язана, і це теж створює ще одну проблему».
«Законодавство не обмежує, що саме управитель може робити з активом. Гіпотетично, якщо він виграє тендер, він може встановити свої порядки. Жоден закон не зобов’язує тримати парк-музей корупції, допускати проведення фестивалів чи давати право проживати людям, які зараз там мешкають, — додала Катерина Риженко. — Звідси й виникло обурення від деяких представників громадськості. Люди хочуть знати, що ж буде відбуватися далі з Межигір’ям. З іншого боку, дуже добре, що Межигір’я на слуху, бо це дозволило нам ще раз заговорити про необхідність зміни законодавства щодо діяльності АРМА. Треба закріпити можливість попереднього спілкування між прокурором, детективом та АРМА. А також дозволити агентству виступати стороною судового процесу, наразі вона може бути тільки доповідачем. Бо якщо не вирішити зараз, що робити з таким проблемним активом, як Межигір’я, далі буде ще складніше».