Сьогодні, 15 липня, у Росії проходить фінал Чемпіонату світу з футболу – змагань, до яких Олег Сенцов певним чином приурочив своє голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів у Росії та окупованому нею Криму. Зараз правозахисники говорять про 70 таких осіб. Олег, безглуздо засуджений за тероризм, голодує 63-й день. І завтра у фінському Гельсінкі пройде зустріч президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна, яка може стати кульмінацією у світовій кампанії на захист «бранців Кремля». Адже правозахисники сподіваються, що тема звучатиме у цій розмові і нарешті з’являться зрушення у ситуації.

«БАГАТО РОСІЯН ТЕЖ ВИМАГАЮТЬ ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ»

З 13 по 16 липня акції у рамках глобальної кампанії Save Oleg Sentsov відбуваються у понад 30 країнах: у Латвії, Франції, Польщі, Великобританії, Литві, Канаді, США, Ірландії, Чехії, Болгарії, Норвегії, Фінляндії, Білорусі, Росії, Австралії, Швейцарії, Естонії, Нідерландах, Ізраїлі, Португалії, Греції, Іспанії, Румунії, Австрії, Бельгії, Словаччині тощо. Усі вони проходять за подібним сценарієм: перформанс, зачитування звернення до урядовців і виступи активістів. Під час перформансу людина у масці Путіна ув’язнює Сенцова, а потім – Трампа та канцлера Німеччини Ангелу Меркель, які перекидаються футбольним м’ячем. «Хочемо показати, що може бути, якщо Трамп і Меркель опиняться на місці Олега Сенцова», - пояснює задум Катерина Бутко, координаторка акції у Києві, на Майдані Незалежності.

На фейсбук-сторінці кампанії Save Oleg Sentsov роблять стріми з акцій у різних країнах. Наприклад, можна побачити ходу близько п’яти тисяч людей у Гельсінкі, яка закінчується акцією, де виступає сестра Сенцова Наталя Каплан.

«Це третій етап глобальної кампанії Save Oleg Sentsov, - каже Катерина Бутко. - Перший етап був офлайновим, проходив 1 і 2 червня, акції на підтримку «бранців Кремля» відбулися у понад 80 містах по всьому світу. Потім було кілька етапів онлайн-кампанії. Зокрема, у цю п’ятницю відбувся твітер-шторм, коли люди зверталися до Трампа. Раніше люди звертались до євродепутатів, щоб вони проголосували за спеціальну резолюцію щодо звільнення українських політв’язнів, яку зрештою підтримали».

Засновниця і президентка фонду «Свободная Россия» Наталія Арно, яка була вимушена виїхати з РФ, розповіла про акції на підтримку «бранців Кремля» на батьківщині: «Багато росіян всередині Росії і поза нею теж вимагають звільнення Олега Сенцова та інших політв’язнів. Учора намагалась виписати усі акції, які росіяни провели по всьому світу – їх дуже багато. Це не тільки у Москві і не тільки під час Чемпіонату світу з футболу, коли, наприклад, люди виставляли кубок чемпіонату, обмотаний колючим дротом. Було чимало інших акцій. Людей затримує поліція, але вони все одно продовжують виступати, підписувати петиції, давати інтерв’ю – робити все можливе, щоб Олег Сенцов та інші політв’язні були вільні».

ПРОХАННЯ ДО УРЯДОВЦІВ З УСЬОГО СВІТУ

Щодо звернення учасників кампанії Save Oleg Sentsov, яке зачитують у європейських столицях, різних містах Сполучених Штатів і не тільки, то у ньому урядовців закликають зробити все можливе задля звільнення Олега та усіх громадян України, позбавлених волі за політичними мотивами у Росії та окупованому нею Криму, а також – задля звільнення усіх військовополонених і цивільних заручників, котрі утримуються на окупованій території Донбасу. Посадовців просять звертатися з цим до Росії, ініціювати окремий процес перемовин між РФ та Україною щодо звільнення бранців та виступати посередниками у таких перемовинах, піднімати питання політв’язнів під час міжнародних заходів за участі офіційних представників Росії.

«Таким відчайдушними кроком Олег Сенцов намагається привернути увагу міжнародної спільноти до політичних переслідувань у Росії та окупованих Росією українських територіях, - йдеться у зверненні про голодування українського режисера. - Він поставив на карту власне життя і готовий іти до кінця. Ми не маємо права допустити його загибель».

«Це вже не хаотичні виступи небайдужих людей. Це організований рух. Ми усі на контакті, знаємо одне одного і знаємо чого добиваємося. Саме у цей час проходить акція у Гельсінкі, і на великому екрані транслюють звернення з Києва, підкреслюючи, як ми об’єднані», - коментує Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, під час акції на Майдані Незалежності. 

ПРОБЛЕМА ЗАРУЧНИКІВ НА ДОНБАСІ

Зараз у списку «бранців Кремля», який склали правозахисники, знаходиться 70 осіб. Скоріш за все, він неповний, бо не всі випадки можна відстежити. Олександра Матвійчук нагадала про інший список жертв війни, складати який ще важче – з військовополоненими і цивільними заручниками на окупованих територіях Донбасу. «Цей список закритий Службою безпеки України. Він фігурує на зустрічах у Мінську, його знає Росія, ОРДЛО. Його не знає тільки український народ – чомусь він закритий він від нас», - говорить Матвійчук.

«Коли перед цією акцією ми разом із рідними полонених намагалися скласти список таких в’язнів, то виявили, що робити це неможливо з різних причин. Одна з них така, що тільки за повідомленнями окупаційної адміністрації Донецька, торік вони кинули за ґрати за звинуваченням у шпіонажі 246 людей. Ми ж чуємо про 103 заручники, - продовжує правозахисниця. - Учора мені надіслали інформацію, що в окупованому Донецьку за ґратами знаходиться 38 дітей, яких арештували за проукраїнські графіті і «наругу над прапором «ДНР». Ми не знаємо, чи є ці люди у цьому списку. Нам видається дуже важливим називати кожну людину на ім’я, скласти список полонених, де є і українські військові, і цивільні заручники, серед яких журналіст Станіслав Асєєв, який також тримає голодування. І потім треба вимагати звільнення конкретно, не говорячи цифрами, а маючи за ними живих людей».

«КЛЮЧОВУ РОЛЬ МАЄМО ГРАТИ МИ – ЛЮДИ, ЯКІ НА СВОБОДІ»

«Найбільший результат цієї кампанії підтримки – те, що говорять про звільнення не тільки Олега, а й інших політичних в’язнів Кремля, - акцентує Таміла Ташева, співзасновниця і координаторка громадської організації «Крим SOS». - Ім’я  Олега звучить абсолютно на всіх майданчиках в усіх світових столицях, де робиться, скажімо так, велика політика. Ангела Меркель чи Дональд Трамп, хтось інший із впливових лідерів – вони усі знають це ім’я. Просто, на жаль, не всі з них готові казати в обличчя Путіну, що він чинить злочини, що він має звільнити Олега та інших політв’язнів».

«Після звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза (переслідувані лідери Меджлісу кримськотатарського народу отримали свободу завдяки втручанню президента Туреччини Ердогана торік у жовтні. – Ред.) все дуже застопорилося, ніхто інший з українських політв’язнів не був звільнений, - додає Таміла Ташева. - Завдяки жертовності Олега ми почали говорити про всіх, і це хоч якось стало рухатися. Якщо проаналізувати меседжі, які дає той самий Кремль, його посадовці – те, що вони постійно говорять про Олега, вже означає, що з ними про це комунікують, і справа хоч трохи зсунулась з мертвої точки».

Крім Олега Сенцова, 119-й день голодує Володимир Балух, 38-й – Станіслав Клих, 20-й – Емір-Усеїн Куку. Репресії не зупиняються, цієї п’ятниці в окупованому Росією Криму Євген Панов, якого безпідставно звинуватили у підготовці диверсій, отримав вісім років колонії суворого режиму.

Таміла Ташева вважає, що така політика Кремля буде продовжуватися. Водночас до голодування можуть приєднуватися інші «заручники Кремля». «Усі в’язні почали розуміти, що потрібна максимальна солідарність з Олегом. Усі вони розуміють, що теж мають допомагати собі у тому, щоб бути звільненими, щоб максимально підтримувати інтерес довкола них та інших ув’язнених, - зазначає Ташева. – Але, звичайно, ключову роль маємо грати ми – люди, які знаходяться на свободі. Ми маємо допомагати тим, хто вирішив зробити такий крок (оголосити голодування. – Ред.). Я впевнена, що будуть затримання, обшуки, арешти, викрадення людей, можливо, вбивства. Але це не означає, що не треба активізувати суспільство, не треба постійно говорити про політв’язнів – це обов’язково потрібно».