«Зачекайте, поки запишуть дубль», — говорить охоронець до людей, які зібралися біля входу, очікуючи, поки можна буде зайняти у залі свої місця. Записують пісню, яку покажуть перед фіналом «Голос країни. Діти». «Мамо, а що таке, дубль?» — запитує маленька дівчинка, що прийшла разом зі своїми батьками на шоу. Перед прямим ефіром йдуть останні приготування. Із кріслом Наталії Могилевської щось не в порядку, і техніки в авральному темпі намагаються його полагодити. Гримери обступили зіркових тренерів, Потапу промокають лисину. Маленькі глядачі — а їх тут найбільше — розсаджуються і з нетерпінням очікують початку шоу. Над місцями глядачів виїжджає камера на операторському крані, і діти сміючись намагаються до неї доторкнутися і махають руками в кадр. Нарешті гасне світло, і з’являються усміхнені теледучі — Катерина Осадча і Юрій Горбунов. «До фіналу готові?», — звертається до тренерів Юрій, та відповідають йому протяжним «так» дитячі голоси із залу. У них сьогодні — особливе свято.

У фінал вийшли юний рокер Богдан Темченко та Михайло Цар, який переборов свій страх перед камерами (команда Наталі Могилевської), «руде янголятко» Анастасія Багінська та Іван Лісний, що схуд на 12 кілограмів для участі у співочому шоу (команда Потапа), запальний Руслан Асланов, який почував себе на сцені, як риба в воді та сором’язливий Роман Сасанчин (команда Тіни Кароль). Цікаво, що більшість пісень діти виконували українською, проте тренери, окрім Тіни Кароль, здебільшого, розмовляли із ними чомусь російською... Та це не завадило маленьким і дорослим співакам подружитися — усі на камеру і поза лаштунками обіймалися, неначе рідні. І було видно, як діти змінюють своїх тренерів. Після пісні «Одна калина», яку виконував Роман Сасанчин, Потап від хвилювання навіть перейшов на українську і зацитував гімн: «Ми покажем, що ми браття козацького роду».

Діти «підкуповували» своєю відкритістю і щирістю. «Дякую музикантам, що вони такі терплячі, бо я постійно збивався», — скаже просто у прямому ефірі Іван Лісний, коли дізнається, що він не проходить у суперфінал. За звання дитячого «голосу країни» змагалися Анастасія Багінська, Михайло Цар та Руслан Сасанчин. І коли ведучі оголосили, що переможцем став 12-річний Ромчик із села Садки на Тернопільщині — і юний співак, і його тренер Тіна Кароль, і мати хлопчика, яка була у залі, спочатку навіть не могли повірити у це неймовірне щастя.

— Для мене це як сон, як казка, — говорить «Дню» мама Романа Сасанчина Євгенія Петрівна, а сама постійно отримує дзвінки та смс-ки на свій старенький телефон і відповідає зворушеним голосом: «Так, це він виграв». — Я ще не годна повірити, що саме він переміг. Я знала, що мій син — може, але не думала, що аж так. Хоча завжди собі в душі казала — а, може, Бог поможе. Два роки тому він уже приходив сюди (на прослуховування «Голос країни. Діти»). Тоді ніхто до нього не повернувся, але він дуже хотів ще раз спробувати. Після тої програми його побачив по телевізору міністр культури, подзвонив мені і запросив Ромчика вчитися до Львова. Там школі допомагають спонсори, і син уже їздив по Європі: був у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Угорщині, а от Америку ще не бачив (усі суперфіналісти отримали право вчитися у американській академії вокального мистецтва. — Авт.). Спочатку ми не хотіли його пускати далеко, бо він у нас пещений, домашній, та ще й маленький тоді був. Але всі люди знають, що таке село... Це годувальниця для людей, та йому нема що робити в селі зі своїм талантом. Він і малює, і в’яже, і вірші пише, і навіть одну пісню написав — про Бога.

12-РІЧНИЙ РУСЛАН АСЛАНОВ ПОВОДИТЬСЯ НА СЦЕНІ РОЗКУТО, ЯК СПРАВЖНІЙ ШОУМЕН. ЙОГО ВИКОНАННЯ КУЛЬТОВОГО ХІТА «BOHEMIAN RHAPSODY» ГРУПИ «QUEEN» ПЕРЕТВОРИЛОСЯ НА ГРАНДІОЗНЕ ШОУ

Про те, що переможець «Голосу країни. Діти» в’яже, всій Україні у прямому ефірі розповіла Тіна Кароль, яка взяла з собою на сцену шарф — подарунок свого вихованця, і виглядало це дуже зворушливо. Це було зовсім інше шоу і зовсім інші відносини тренерів і вокалістів. Не раз у дорослих блищали на очах сльози під час співу цих маленьких талантів.

— Робота з дітьми змушує повертатися до себе маленької, згадувати, що було в моєму дитинстві, — коментує «Дню» ведуча «Голос Країни. Діти» Катя ОСАДЧА. — Я зараз виховую дванадцятилітнього сина і згадую, що я відчувала у дванадцять років, щоб не робити тих помилок, які, можливо, робили наші батьки. На «Глос країни. Діти» прийшли учасники різного віку, і дивлячись на них я згадувала себе у різні періоди свого життя. За ці кілька місяці проект зробив нас усіх добрішими. За дітьми — світле майбутнє нашої країни.

— У країні війна і, на жаль, ми забуваємо, що навколо існують ще й інші теми, — додає ще один ведучий проекту Юрій ГОРБУНОВ. — А діти потребують дуже обережного ставлення і уваги — як до дорослих, особливої субординації. І якщо ця субординація залишається, то вони не травмуються. Дитина завжди буде відчувати, що поруч із нею ті, хто її любить. Звісно, у шоу потрібно вибирати, але це не означає, що хтось — поганий, а хтось — хороший.

ТРЕНЕРИ РАЗОМ ЗІ СВОЇМИ КОМАНДАМИ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ФІНАЛУ ПІДГОТУВАЛИ СЮРПРИЗ ГЛЯДАЧАМ — СПІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ ПІСНІ. У КОМАНДІ ПОТАПА — НАЙМЕНША «ЗІРОЧКА» АНАСТАСІЯ БАГІНСЬКА

Тут і справді — усі були рівними. «Щиро дякую всім, хто за мене голосував! Головне, не те, що виграв я, а головне — досвід, який ми набули. Ми всі тут — переможці!», — сказав Роман Сасанчин у своєму заключному слові. Вони обіймали одне одного і раділи, хлопці часто брали на руки маленьку Анастасію, що виступала у простій блакитній сукенці і без підборів та була схожа на метелика. Вони не змагалися за перемогу, як це яскраво видно серед учасників дорослих талант-шоу, — ці діти просто і щиро виливали свої душі у піснях. «Два кольори», «Дивлюсь я на небо» — і слова, і емоційне виконання змушували плакати глядачів у залі. Особливо разюче проступала різниця під час виступів гостей фіналу: Марлена із новою піснею «Любов чи обман» та Нікіти Алексєєва, який виконав вже відомий хіт «Все успеть». Так, це були красиво зроблені концертний номер і кліп, якісний музичний поп-продукт із простими словами. Дитяче ж виконання відчувалося набагато глибше — це справді були Голоси Країни.