Саме слово «Просвітництво» ще, як то кажуть, зі шкільної лави зроджує в уяві асоціацію з кабінетними мудрецями, що говорили і писали про природні права і заразили все людство ідеєю того, що розум здатний змінити світ на краще. Хронологічні межі цієї течії досить короткі: по суті воно вклалося у 18 століття, але залишається з нами і досі. Його витоки вбачають у так званій науковій революції, коли у Європі поширюються нові матеріальні засоби і технології, продовжуються географічні відкриття, застосовується науковий підхід до різноманітних явищ і намагання їх пояснити. Це був час, коли всі бачили, що яблука падають, але лише Ньютон нарешті запитав: «Чому?!». І надалі віра просвітників у те, що громадське життя можна змінити шляхом поширення знань, стала дійсно революційною.

-Ми звикли називати 18 століття епохою розуму, асоціювати Просвітництво зі скептицизмом і здоровим глуздом, реформами, відкриттями і технічним прогресом. Позатим, саме Просвітництво після століть недовіри до людських почуттів стверджує цінність суб’єктивного переживання та особистого досвіду. Виставка «Просвітництво: розум і почуття» − це спроба відмовитись від стереотипного погляду на епоху, − анонсувала співкураторка виставки Олександра ІСАЙКОВА, дослідниця  колекції європейської графіки Музею Ханенків.

Експозиція пропонує зануритись у епоху через різноманітні артефакти, часом − несподівані. Так, стародруками 18 століття з фондів наукової бібліотеки музею глядача, мабуть, здивувати складно, хоча їхня наукова та і навіть естетична цінність безумовна. Але якщо поруч розмістити вишукану порцелянову чашку, що самим фактом свого існування ілюструє захоплення Сходом, яке також очевидно на сусідній гравюрі, а до цього додати зразки текстилю – то виходить цікава ілюстрація до смаків і захоплень доби. Ці смаки у свою чергу не виникли б, якби не захоплення екзотикою через численні подорожі і культурні контакти з найвіддаленішими куточками світу. Безумовно, на жодній іншій виставці у художньому музеї, не міг би з’явитись і викопний амоніт віком 100 млн. років.

В основі експозиції лежать три найбільш важливі, на думку організаторів, складники Просвітництва: культ розуму, індивідуалізму та культ природи. Саме ці теми чи категорії – раціонального, приватного і природного − стали основою трьох розділів виставки, щоб з одного боку показати різноманіття доби, а з іншого – підкреслити її цілісність. Значна кількість представлених речей з фондів музею Ханенків, зокрема текстиль, експонується вперше. Природничі зразки люб’язно надані з колекції Геологічного музею Київського національного університету ім. Шевченка.

Смисловим акцентом експозиції є «кабінет дивовиж» – сервант, у якому музейники розмістили книги, різноманітні зразки східного і європейського декоративного мистецтва і навіть мінерали. Ця шафка стає збірним образом пересічної деталі інтер’єру, який міг бути у домі будь-кого з «просвітників». Тут доречно згадати і радянські серванти з парадною порцеляною чи кришталем і красивими коробками від цукерок, бо це так само було дуже репрезентативним симптомом доби. Завдяки такому серванту можна на хвильку уявити, як хтось у 18 столітті з любов’ю розставляв на полицях значимі для нього предмети. Можна немовби зазирнути через кілька століть і уявити людей, які працювали і відпочивали, подорожували, мали хобі, просто – жили.

Оглянути виставку «Просвітництво: розум і почуття» в Музеї Ханенків можна до 12 грудня. Варто відмітити, що виставка дуже органічна і добре організована. Для самостійного огляду, окрім стандартних супровідних матеріалів, додатково запропоновані дитячий аудіогід, тематичні маршрути, безпосередньо на виставці через спеціальні qr-коди можна знайти відео про експонати. Відвідувач також з задоволенням забере додому на згадку інформативний каталог і цікавий музейний сувенір.