Рибка тріпочеться у руках, вивертається, а потім — сплеск води! — її кидають у воду. Діти-переселенці і ті, що з багатодітних родин, а також учні київської школи №5 отримали чимало вражень під час акції з зариблення Дніпра, яка відбулась 22 березня у столичному Гідропарку. Всього у ріку випустили понад п’ять тонн риби — білого амура, товстолобика, коропа.

Як зазначають в Асоціації рибалок України, одній з організаторів акції, три роки поспіль через складну економічну ситуацію бюджетне фінансування зариблення водойм у країні мінімальне. Тож важливо робити це хоча б зусиллями позабюджетних ініціатив.

За словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, зараз Дніпро втратив власну течію, бо його перегородили дамбами, перетворивши на каскад водосховищ, разом з виробничими і побутовими стоками до ріки потрапляє чимало шкідливих речовин. А солоність води у, наприклад, Кременчуцькому водосховищі наблизилась до рівня морських лиманів.

«Риб’ячі зграї рідіють просто на очах, — констатує Олександр Чистяков. — Там, де раніше були природні нерестовища, сьогодні суцільний килим з водного горіха. У його заростях немає життя, оскільки він «випиває» весь розчинений у воді кисень. Щоб допомогти у відновленні популяцій аборигенних видів риби, їм необхідно створити умови для самовідтворення. А де нереститися плотві, лящу і щуці, якщо замість звичних нерестовищ — суцільна рослинність?»

Тож за рекомендацією вчених для природної біологічної меліорації випустили саме рослиноїдні види риби. Як пояснює іхтіолог Київського рибоохоронного патруля Наталія Опанасюк, вони поїдатимуть зайву водну рослинність і так розчищатимуть природні нерестовища.

Кошти на зариблення надав Фонд охорони навколишнього природного середовища України. Співзасновник і президент організації Павло Литвинов обіцяє, що незабаром відбудеться низка зариблень у всіх регіонах країни, зокрема видами риб, внесеними до Червоної книги України. Зараз разом із фахівцями у фонді розробляють план, де  і коли вони пройдуть.