Лекція університетській молоді, справжнє культурне свято відкриття XVIII Фотовиставки, спілкування і презентація книг місцевій громаді — «десант» газети «День» влаштував Слов’янську — місту на півночі Донецької області, звідки почалася збройна агресія Росії на сході — великий інтелектуальний інтенсив. З моменту відкриття 17 березня наплив бажаючих подивитися на відомий у всій країні фотопроект не зменшувався — щогодини приїжджають нові люди. Деякі спеціально їдуть з сусіднього міста Краматорська, прилеглих Миколаївки та Святогірська. Такий попит на ініціативу «Дня» та щирі емоції переконали, що на схід Фотовиставка відправилась не дарма — її тут сприйняли по-особливому близько до серця.

Проректор Донбаського педагогічного університету Сергій ШВИДКИЙ, в якому журналісти «Дня» Іван Капсамун і Валентин Торба представили триптих «Новітню історію для чайників» і спілкувалися зі студентами, зазначив, що «з великою увагою ставляться до підбору спікерів для студентської молоді, адже максимально хочуть захистити їх від зазіхань проросійських впливів і суворо відсікають пропозиції таких заходів чи лекцій. А те, що виступити приїхав колектив газети «День» — велика честь і користь для університету». Студенти трохи несміливо ставили питання і говорили про свою позицію, але слухали з великою цікавістю. Адже такі культурні «десанти», за визнанням місцевих, стають все рідшими. І це  — показник того, наскільки держава слабко працює над інтеграцією територій Донбасу, і в цілому — «гуманітарною аурою», як казала велика Ліна Костенко. Ректор університету Світлана ОМЕЛЬЧЕНКО, яка з великою увагою поставилася до візиту газети, сказала, що це «величезний ґрунт для роздумів, в тому числі для вже дорослих і сформованих людей». «Вода камінь точить, дякую за цю розмову з молоддю», — сказала молода очільниця вишу.

На відкритті експозиції фотовиставки, яка зібрала повне приміщення людей, «День» подарував набори книг і підписки двадцяти місцевим школам, а також всім бібліотекам міста. Партнерами традиційної акції у Слов’янську стали представники бізнесу міста — компанія «Керамічні маси Донбасу», завдяки підтримці голови наглядової ради підприємства Віктора Левіта, а також голови компанії «СДС» Сергія Кушнарьова і голови ГО «Союз виробників художньої кераміки Слов’янська» Олександра Семенця. Також за нелегку справу організації приїзду взялися Олег Зонтов, екс-міський голова і редактор місцевої газети, і відділ культури Слов’янської міської ради. Примітно, що вчителі багатьох шкіл, навіть сусідніх міст, викликалися організувати виїзні уроки на фотовиставці «Дня» — адже це унікальні свідчення подій періоду Незалежності і безпрецедентна світоглядна наповненість. Таку підтримку, як від звичайних людей і патріотів краю, хотілося б бачити і від владних структур області — адже газета «День» організовує подію величезного культурно-інтелектуального масштабу, must-have гуманітарної політики, брак якої так відчувається в регіоні... На місцевому рівні — це питання необхідності оновлення еліт, чого так і не сталося після окупації, а на вищому — мабуть, браку позиції і стратегічного мислення. І це, здається, проблема всієї новітньої історії...

«День» для Центральної бібліотеки привіз особливий символічний дарунок — останню книжкову новинку «Сестра моя, Софія...» з дарчим підписом і автографом Лариси Івшиної, виконані особливою ручкою — котру Євген Марчук надав нашому головному редактору у користування «для особливих випадків», адже сам її отримав під час аудієнції в подарунок від Папи Римського Івана Павла ІІ. Теплі слова також були супроводжені унікальним особистим «штампом» Лариси Олексіївни!. Директор Лариса МАМЕДОВА була дуже вражена: «Дякую надзвичайно за такий приємний подарунок! Коли побачила статтю про цей сюрприз для нас та ще й прочитала, що підпис виконаний ручкою, яку подарував Папа Римський Іван Павло ІІ, була в прямому сенсі ошелешена. Подумала — нічого собі! Будемо старатися, щоб виправдати вашу увагу і вимоги! Взагалі завдяки цьому складається відчуття, що нас підтримує вся Україна, і це відіграє для нас величезну роль. Впевнена, що книжки «Дня», а особливо з побажаннями Лариси Івшиної, в першу чергу розійдуться серед читачів та будуть користуватися великим попитом».

Діти, студенти, літні люди, педагоги, журналісти, підприємці — наша фотовиставка зібрала всіх. І вони дивували. Щирістю та сльозами на очах. Підходячи до малих дітей питати про враження, очікувала почути захоплення світлими, оптимістичними знімками, де зображені їхні однолітки, але... вони підводили мене до світлин з військовими. Важкими, трагічними, глибокими. Фотографія «Наодинці з другом» Анастасії Іванової, де військовий лежить на могилі побратима, стала вибором всіх (!) опитаних дітей. Ці малі знають, що таке, коли дах їхньої школи пробиває снарядом і треба заклеювати вікна, щоб не посипалися від обстрілів. Знають, що таке їхати з рідного міста, тому що можуть померти. Це велика тема для роздумів... А може, ви хочете знати, що кажуть пенсіонери в Слов’янську про фотовиставку? «Дякую, що приїхали розворушити нас. Нема слів. Сльози — біля кожної фотографії», — сказали сестри-бабусі Лілія і Ніна, яким 88 і 86 років... 

Особливо емоційно реагували на роботи вимушені переселенці. «Прийшла сама з великим задоволенням і привела доньку. Хочеться розуміти, про що зараз говорять, думають, і добре, що роботи з таким патріотичним змістовим наповненням доносять до широкого загалу», — прокоментувала Ольга, яка приїхала з Мар’їнки. «Мого сина в Донецьку ставили на коліна накурені бандити з автоматами і погрожували вбити. Біля дверей дому       — вибухали гранати. Поїхав, бо стало страшно. Газету «День» любив завжди, пам’ятаю, мене питали ті бандити: «Для вас зараз ніч». — А я їм: «Ні, буде «День», — розповів Борис Сергійович, переселенець з Донецька.

«ХОЧЕТЬСЯ ЗАЛИШИТИСЯ В ОПТИМІСТИЧНІЙ ПЛОЩИНІ»

Ганна ГЛАВАТСЬКИХ, донька журналіста Ігоря Александрова, (газета «День» — одне з небагатьох медіа, яке досліджує історію трагічно загиблого журналіста зі Слов’янська, історія про нього згадується в презентованій книзі «Котел, або Справа без терміну давності»):

— Різні фотографії, різні настрої, всі знімки атмосферні. Цікаво, наскільки майстерно побудована змістовна структура — внизу оптимістичні надихаючі знімки, піднімаєшся — світлини про війну, складається дуже сильне враження. Потім — світлини дітей, видихаєш. А останні — знімки про політиків. Інтуїтивно розумієш підсумок, як склалася трагедія в Україні. Хочеться залишитися в оптимістичній площині, і це в наших руках. Важливо, що ви приїхали сюди, адже тут деталі — багато хто знайомий з військовослужбовцями або стикався з трагічною ситуацією у житті, тому дуже близько до серця сприймаємо світлини. Тут конкретне життя конкретних людей — погляд, посмішка, настрій — те, що чіпляє. Я б хотіла собі такий альбом, саме з цих знімків. Внизу на мене чекають діти, не стала їх брати, оскільки вони ще маленькі, але коли підростуть, хочу, щоб було що дати подивитися і вони мене зрозуміли. Ваші роботи прекрасно ілюстрували б мої розповіді.

«ПЛАНУЄМО ПРИВЕЗТИ СВОЇХ УЧНІВ»

Галина та Олег САВЧУКИ, педагоги, мешканці Краматорська:

— Ми давні читачі газети «День» — з 2008 року, виписуємо і зараз. Не уявляємо свого життя без неї. Частину із цих фотографій ми бачили в публікаціях газети, а зараз побачили в оригіналі — і вони вражають. Коли дивишся на фотографії наших політиків, усвідомлюєш без слів, наскільки вони — позавчорашній день. Вражають надією світлини нашого сьогоднішнього дня — де дівчинка виглядає з хлібного колосся, погляд українського бійця, фронтові замальовки... Багато світлин мають вражаючу філософську наповненість. Подивитися фотовиставку приїхали з Краматорська, плануємо привезти свої класи — обговорити з ними світлини і пов’язані з ними події в Україні. Це буде найкраще пізнання українського світу та душі.

«САМЕ НА ДОНБАСІ ТРЕБА ПОКАЗУВАТИ ФОТОВИСТАВКУ «Дня»

Володимир САВЕНКО, голова міського осередку ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка:

— Маю глибоке подвійне почуття в душі. Багато картин викликають нестерпний біль — наші хлопці, що постраждали від російсько-української війни. Світлина «Рана землі» — дуже глибока, передає сенс трагедії, що сталася, український ґрунт — як розверзнуте тіло. Я сам інвалід війни, і ці фото мені дуже близькі. Вони не для ока, а для серця. З другого боку, я переповнений надією, коли дивлюся на світлини Революції Гідності, боротьби за нашу незалежність, світлих і розумних дітей. Дуже важливо, що ви приїхали у Слов’янськ. Це саме те місце, де треба показувати вашу фотовиставку. Звичайно, вражає художній рівень, професійна майстерність робіт. У мене відчуття, що я заглянув в українську душу.

Фотовиставка «Дня» в Центральній міській бібліотеці Слов’янська триватиме з 17 до 26 березня, з 10.00 до 18.00, без вихідних. Вхід — вільний. Всі охочі можуть проголосувати за кращу фотографію, а також придбати видання Бібліотеки газети й оформити передплату на свій «День»! Далі — фотовиставка вирушить до Маріуполя, слідкуйте за новинами.