У нього були одразу два оперні голоси. Кажуть, таке трапляється раз на 100 років. А коли прийшла в Україну війна, Сліпак став співати важкий рок...

20 грудня йому мало б виповнитися 44, та 29 червня 2016 р. Василь загинув від кулі снайпера під Дебальцевим…

Заради своєї Батьківщини він відмовився від забезпеченого 19-річного безтурботного життя у Франції, своїх статків, успішної кар’єри як оперного співака, виконавця з унікальними вокальними даними і навіть від кохання... Від початку Революції гідності Василь Сліпак почав займатися волонтерством – організовував усе необхідне для бійців, згуртував українську діаспору. Навесні 2014-го вперше поїхав на схід. Коли вже втретє був на фронті, влітку 2016-го, працював кулеметником, його життя обірвала снайперська куля... Побратими дали йому позивний «Міф» через його улюблену оперну партію – Мефістофеля…

У Києві, у Великому залі Національної музичної академії, який нині носить ім’я Героя України Василя Сліпака, відзначили день народження співака не пафосним, а дуже теплим і щирим концертом, що відбувся з аншлагом. Із Франції прилетів його близький друг – соліст Паризької опери маестро Гійом Дюссо, із Польщі – оперна співачка Гоша Ковалінська – його подруга, вони з Василем були як брат і сестра, друзі-артисти зі Львівської та Київської Опер, тріо хлопчиків зі Славутича.

Усі артисти виступали без гонорарів.

Гійом Дюссо каже: «Василь не був святим, але він був справжнім!»

Ідея проведення вечора пам’яті Василя Сліпака «#МІФ» належить волонтерам ГС «Музичний батальйон» та БФ The Wassyl Slipak Foundation, її одразу підтримали Міністерство оборони України, Міністерство культури України, Національна музична академія України та Національний президентський оркестр (диригент Василь Василенко). Кожен номер публіка зустрічала оваціями.