У приміщенні Херсонського державного університету кільканадцять місцевих експертів з різних галузей знань упродовж двох годин обговорювали перспективи розвитку свого міста та роль у цьому процесі місцевих приватних ініціатив. У круглому столі на тему «Як зберегти унікальне минуле і сформувати майбутнє обличчя Херсона» взяли участь голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий, професор, завідувач кафедри філософії і соціології Херсонського національного технічного університету Володимир Коробов, голова Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк, депутат Херсонської міської ради Станіслав Трошин, політолог Артем Сопов, архітектор Михайло Вустянський, священик Сергій Дмитрієв, доцент кафедри журналістики, голова Херсонської обласної організації НСПУ Василь Загороднюк та інші. Як зізналися учасники заходу, організований «Днем» круглий стіл став для них хорошим приводом для особистої зустрічі та предметної дискусії. Між іншим, зосередившись на «своїх темах», дехто з них не бачився з колегами понад рік.

За словами експертів, Херсон перебуває в процесі самоідентифікації та потребує якісно нового позиціонування себе у країні та світі. Але для цього, передовсім, самі херсонці повинні подивитися на свої культурні, архітектурні, історичні надбання «новими очима». Великою мірою це завдання для громадського активу, чисельність якого у місті, за оцінками Дементія Бєлого, - 15%. Утім, ця частина суспільства не може швидко досягти помітних результатів, не враховуючи роль місцевої влади. До слова, тенденції, що нині є в Херсоні, зокрема, повернення вулицям міста історичних назв (колишню вул. Леніна перейменовано на Соборну) стали позитивним результатом співпраці громадськості та влади. Інший приклад – у Херсоні влада розробляє варіанти брендового знака. Але місцеві експерти мають чимало зауважень до цієї ініціативи. На думку Віталія Крижановського, питання позитивного іміджу міста лежить у площинні усвідомлення самими херсонцями потреби пропагування спільних цінностей, а не у створенні чергового логотипу. 

Влада й громадськість розуміють: місто потребує ребрендингу. Про те, на яких культурно-історичних засадах це повинно відбуватися, серед іншого дискутували учасники круглого столу. Наприклад, Володимир Коробов вважає: «Нам уже нав’язували ярлики – «малая Одесса», «батьківщина кавунів», «колыбель Черноморского флота России», «нащадки скіфів» тощо. Не спрацювало. Можливо, херсонцям не потрібно шукати щось нове. Можна зосереджуватися на тому, що свого часу вже приносило успіх – позиціонувати себе з морем. Як на мене, у цьому полягає місія  «нового» Херсона - давати світу професійних моряків. До речі, завдяки Херсонській державній морській академії імідж морського міста, ковальні кадрів морської справи, поступово переходить від Миколаєва та Одеси – у Херсон. Місто поки що не розуміє всієї перспектив цієї теми».

- Сьогодні завдяки «Дню» в Херсоні відбулася дуже важлива дискусія. Якщо поняття «мала батьківщина», «мій край», «моя держава» «засядуть» в головах херсонців складовою самоідентифікації – ми житимемо в іншому місті, а відтак – у якісно іншій країні. Сьогодні нам важко відійти від імперсько-радянської міфологічної історії. Однак Херсон, хоча й повільно, очищується від неї. Важливо, що «День» приділяє цій  темі особливу увагу як у своїх матеріалах, так і проведенням подібних круглих столів, - зауважив насамкінець доцент кафедри журналістики, голова Херсонської обласної організації НСПУ Василь Загороднюк.

Найважливіші думки, озвучені під час дискусії, - уже в найближчих числах «Дня».