За ініціативою Єврейської ради України та фонду Бабин Яр сьогодні, 30 вересня, було проведено траурну ходу та мітинг, у яких взяли участь близько 200 людей. Утворивши колону поблизу Пам’ятного знаку на перехресті вулиць Мельникова та Дорогожицької люди рушили до пам’ятника «Менора». Цей шлях учасники назвали «Дорогою смерті». Загалом, українські євреї відзначають роковини трагедії Бабиного Яру вже 24 раз. На місці пам’ятника «Менора», куди учасники поклали квіти, вшанування пам’яті загиблих відбувається 22 раз: з часів заснування монументу.

За словами очевидиців подій 1941 р., вулицею Бабин Яр, завдяки якій і отримало свою назву урочище, кілька днів поспіль йшов нескінченний потік людей. Розуміючи, що ця путь – остання, люди, дорогою, викидали усе: коштовності, документи, гроші тощо. Зігнавши приречених до ями, їх змушували роздягтися. Вдень з боку Яру лунала майже безперервна кулеметна черга, а вночі на масове кладовище здійснювали набіги: у деяких померлих можна було відшукати якісь цінності. Багато поранених намагалися вибратися з ями, але помирали не дійшовши до дороги. Небагатьом вдавалося вижити, використавши єдиний можливий щит – тіла померлих.

Пані Євгенія, якій на початок війни виповнилося 10 років, говорить, що в Бабиному Яру полягло чимало українських солдат так званого «другого призову». «Вступивши до Києва, німці розстріляли євреїв, а потім погнали полонених солдат записати трупи. Щойно яму засипали, німці розстріляли й солдатів», - говорить жінка. За її словами, Бабин Яр – загальна могила: тут полягли не лише євреї, а й партизани, полонені, зраджені й видані німцям люди.

Такої ж думки дотримуються й організатори заходу. За словами  очільника Єврейської ради України, Бабин Яр – найбільша інтернаціональна могила, адже тут полягли не тільки євреї, а й українці із різних міст та регіонів, наприклад, у Києві шукали порятунку від фашистської навали люди із Західної України. Окрім того, організатори наголосили, що відзначають роковини Бабиного Яру як трагедію єврейського народу не тому, що хочуть пріоритетності, а тому, що серед загиблих найбільшу кількість становили саме євреї.

Нещодавно єврейською громадою було складено й надіслано заяву до Адміністрації Президента про призначення 29 вересня Днем пам’яті жертв Голокосту. За словами її упорядників, подібні дні є у Литві, Білорусі та інших країнах, на території яких знищували єврейський народ.

Організатори наголосили й на тому, що поряд із трагічними сторінками історії євреїв, є й  героїчні. «Євреї ніколи не здавалися  німцям так просто, як про це іноді  кажуть, - запевняє активіст громади, - дівчата (чоловіки були на фронті) кидалися на офіцерів, билися, дряпались –  робили усе що могли». «Окрім того, серед  Геогріївських кавалерів були 2,5 тис. євреїв, 176 представників нашого народу стали Героями Радянського  Союзу», - додав він.

На мітингу були присутні Посол Ізраїлю в Україні Реувен Дін Ель та Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль. Представник Ізраїльської держави наголосив на тому, що Бабин Яр є символом трагедії єврейського народу й закликав усіх пам’ятати про неї та не допустити повторення таких бід та випробувань із будь-якими іншими народами. «Зараз євреям нічого боятися – держава Ізраїль відповідає за своїх громадян, де б вони не були», - підкреслив Реувен Дін Ель.

Представник Німеччини, в  свою чергу, сказав, що Бабин Яр –  це місце жаху та символ кампанії сліпої расової та ідеологічної ненависті, мішенню якої став єврейський народ. «Демократична Німеччина визнає історичну відповідальність зараз  і в майбутньому», - сказав Посол. Опісля, він прочитав християнську молитву за загиблих. Цікаво, чи буде колись визнана українська трагедія – Голодомор - стороною, яка її ініціювала?

Завершив мітинг український  поет Дмитро Павличко. «У ХХ ст. два народи зазнали найбільших втрат – це українці і євреїв», - констатував літератор. Також, Павличко поділився страшним спогадом із дитинства. Будучи маленьким хлопчиком, він, із вікна школи побачив, як німець убив його друга – єврейського хлопчика. Зв'язок із єврейським народом поет тримає і досі. Нещодавно, за його словами, у Ізраїлі вийшла його збірка на івриті під назвою «Єврейські мелодії». Утім, на думку Павличка, страждали й українці. Творець пригадав ініційований Сталіним Голодомор та трагедію у Сандармосі. Насамкінець, Павличко зазначив, що Бабин Яр – це вселюдська рана, яка знаходиться на території нашої держави.