Виставка «Український сувенір» вже стала традиційним осіннім заходом Українського дому.  Цього року свої роботи представили майстри із 22 областей та Києва.

            Тут і кераміка, і розпис по дереву та склу, і вишиванки, і ляльки, і ювілейні прикраси, і обереги…Лиш невелика частин з витворів є типовою для сувенірних точок Києва, більшість – направду унікальні речі. Деякі стенди мали назву тої чи іншої області України: Закарпатська, Полтавська, Чернігівська…Саме так у попередні роки структурувалася виставка, але тепер до обласних стендів долучилися приватні підприємства та просто самостійні художники, які хочуть просувати свій бренд. Дуже широко на виставці представлений Київ – у найрізноманітніших напрямках творчості.

            Привернути увагу сувенірна продукція, представлена  співробітниками посольств Індонезії, Аргентини та Грузії, а також вироби російських майстрів.     - Цього року розпорядженням Кабінету Міністрів ми отримали статус національної виставки і  вирішили розширити асортимент: тепер представлені не тільки традиційні українські сувеніри, а і сучасні, наприклад, хенд-мейд вироби, адже ми бачимо – на них є попит, - розказала «Дню» Інна ГАЙДЕЙ, начальник відділу забезпечення та проведення заходів в Українському домі. Після тижнів культури різних країн ми зрозуміли, що це цікаво відвідувачам, а тому запросили дипломатів до участі у виставці. Цьогоріч у нас збільшилася програма семінарів. Зокрема відбувся семінар з актуального для багатьох майстрів питання: як від від створення певного виробу, успішно довести його до реалізації.

            Нашу увагу привернули незвичайні ляльки – ніби гості з часів Київської Русі (зшиті з тканин) жінки й чоловіки у князівській доби костюмах. Ось що розповідає один з засновників невеликого підприємства «Магура» (Чернігів) Олег ПІГУЛЬ:« Ми – компанія людей, що останні півроку намагається просувати цей, так би мовити, бренд – деталізовані іграшки в стилі Київської Русі, з реконструкцією одягу, згідно правильних пропорцій тіла. Маємо великий асортимент, щомісяця випускаємо нову модель ляльки. Це все тільки ручна робота! Міські мешканки Київської Русі любили вбрання яскравих кольорів, а у кожного воїна – свої оригінальні елементи в одязі, форма шолома… Ми позиціонуємо наші ляльки як національний сувенір, але дітям вони теж дуже подобаються».

            Неподалік можна побачити фантастичні скульптури тварин, зроблені з…сіна! Тут і здоровенна свинка, і півник, і собака, і равлик, і слон… Майстерня «Сеновал» київських майстринь Олени та Анни, які раніше займалися флористикою. «Кожна іграшка народжується по-своєму. Часом здається, що форма проста, а на ділі виходить інакше. Ми не єдині займаємось в Україні моделюванням з сіна, але таких майстрів небагато. Це вже наша третя виставка. На подібних заходах ми намагаємось зрозуміти, чи цікаво це людям. Бачимо, що є інтерес. Люди кажуть: бачили щось подібне у Польщі та Чехії, а у нас – ні. Такими витворами можна прикрасити будинок, оформити ресторан чи кафе, чи навіть присадибну ділянку,  – ділиться думками про власну творчість Олена МЯЛЕНКО.

            Багато відвідувачів підходять до стенду приватної керамічної майстерні «Добра глина» (Запорізька область). Подружжя Лариси та Віктора Нагурних все життя займаються керамікою: «Ми з дружиною познайомились в Миргородському керамтехнікумі, одружились, і як молоді спеціалісти потрапили працювати на завод у Запорізькій області – художниками. А потім завод закрився, і ми вирішили зробити свою майстерню. Основний збут продукції був на свята тут у Києві, на Андріївському узвозі. Тоді робили щось маленьке: вазочки, свистульки. Тепер нас вже людей тридцять, син також працює з нами, у нього інша, молодіжна направленість. Фактично весь посуд зараз виробляємо на замовлення. Самі продаємо лише на виставках чи Сорочинському ярмарку. Кілька ресторанів замовляють вироби зі своєю назвою. Попит такий є, що часом не встигаємо робити».

                        Тому, хто прийшов на «Український сувенір» за вишиванкою, безумовно, знайшов із чого вибирати. Чи не найбільше сорочок – на стенді у Ольги Фенчак (Закарпатська область). Вишивка  у  неї є родинним бізнесом, в якому задіяно близько 20 людей. У їх родині навіть чоловіки вишивають! «Сорочки є як ручної роботи, так і ткацькі. Орнаменти них традиційні – закарпатські та прикарпатські. Є більш сучасні малюнки, а є старовинні. Сьогодні у нас переважно купували дитячі вишиванки…», - розповідає пані Ольга.

            Виставка працює до 10 листопада.