Сьогодні християни східного обряду святкують День Святої Трійці, або П’ятидесятницю. Трійця, або як кажуть здавна в народі, - Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.

У Києві у Свято-Володимирському кафедральному соборі в Троїцьку поминальну суботу, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію. Після літургії Патріарх Філарет відслужив панахиду за упокій душ всіх померлих.

Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст. Через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Світлого Христового Воскресіння. В народі свято називають Зеленою неділею - цього дня храми і будинки прикрашають гілками дерев, луговими травами та квітами. Понеділок після свята присвячений Третій Іпостасі Пресвятої Трійці - Святому Духу і називається Духів День.

В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов'язаним з природою, світом живих і померлих. Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і "завивання вінків", і "русалії" ("русальський тиждень"), і обряд "водіння Тополі" на Полтавщині, "водіння Верби" на Чернігівщині чи "Куста" на Поліссі, і обряд поминання покійників "діди" тощо.

Трійця - це остаточне прощання з весною і зустріч літа. "Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум'яним літом".