Навіть за півгодини до закриття XVIII Міжнародної фотовиставки газети «День» у Київську міську галерею мистецтв «Лавра» продовжували приходити люди. Попри сніг та холод на вулиці чимало киян і гостей столиці вечір неділі присвятили перегляду експозиції найкращих фотографій країни. Більшість сьогоднішніх відвідувачів свідомо відклали похід на виставку на останній день, аби взяти участь у традиційному розіграші призів на закритті, а також першими дізнатися імена переможців у номінації «Приз глядацьких симпатій».

«Ця виставка викликає неймовірні емоції. Зараз такий складний час, що люди часто стають жорсткішими, грубішими, навіть цинічними. А ваша фотовиставка нагадує нам про головне – треба вірити в краще і працювати. Команді «Дня» за таку роботу треба низько вклонитися, ви – фантастичного духу волонтери. 18 років поспіль організовувати виставку такого рівня – це щось неймовірне. Знаєте, у нашій родині діє правило – виставка «Дня» – обов’язкова всім для перегляду, – говорить киянка Людмила Таланова. – На мою думку, ці фотографії треба терміново показати в школах та вишах. Або організовано приводити сюди молодь. Знаєте, мій 14-річний онук не визнає жодних авторитетів, ні в що не вірить… Це щось страшне. Та коли я привела його на вашу виставку, хлопець неймовірно зацікавився. Він схопив олівець, бігав залами і шукав найкращу, на його думку, роботу. А наступного дня я побачила маленьке диво – онук повів на вашу виставку своїх однолітків. У нього в душі стався душевний ренесанс. Дякую вам ще раз».

Загалом сьогодні виставку відвідало близько тисячі людей. А за дев’ять днів експозицію найкращих світлин країни побачило понад 8 тисяч відвідувачів. Навіть у момент урочистого закриття експозиції та підрахунку голосів у номінації «Приз глядацьких симпатій» у галереї було з півсотні відвідувачів. Власне, вони й брали участь у підрахунку голосів. Цього року поруч з традиційно оптимістичними роботами, за які голосують відвідувачі, виявилося чимало емоційно вражаючих робіт з війни на сході країни, теми політики і політиканства.

Отже, за підрахунком голосів перше місце в номінації «Приз глядацьких симпатій» здобуває робота «Наодинці з другом» Анастасії ІВАНОВОЇ (смт Любашівка Одеської області), друге місце – «А гусочку не віддам» Наталії ШОРОМОВОЇ (м. Київ), третє місце – «Серце Карпат» у Євгена МАЛОЛЄТКИ (м. Київ).

Перше місце в номінації «Приз глядацьких симпатій» — робота «Наодинці з другом» Анастасії ІВАНОВОЇ (смт Любашівка Одеської області)

Друге місце – «А гусочку не віддам» Наталії ШОРОМОВОЇ (м. Київ)

Третє місце – «Серце Карпат» Євгена МАЛОЛЄТКИ (м. Київ)

Переможці отримають подарунки у вигляді «інтелектуального вітаміну» від редакції – річну передплату на газету «День», глянець «Маршрут №1», а також книжки «Сила м’якого знака», «Повернення в Царгород», «Україна Incognito. Топ 25», «Сестра моя Софія…». Окремий подарунок для переможців – «Скринька скарбів «Дня».

«Дуже правильно, що відвідувачі виставки, як і я, проголосували за таку сильну роботу, як «Наодинці з другом», - говорить студент Микола Петренко. – Над цією роботою можна розмірковувати про наші реалії годинами. Що таке честь, вірність, дружба… Як Україна дійшла до появи таких моментів, як на фото? Хто за це понесе відповідальність? Це дуже точне фото наших проблем. І це, певною мірою, результат бездіяльності і байдужості нашої влади. І, певно, також не можна засуджувати, що люди голосують за оптимістичні роботи – де зображені діти, де люди усміхнені та життєрадісні. Поліфонія нашого життя».

Аби кожен відвідувач міг порівняти свої фотоуподобання з думкою більшості, цього року «День» оприлюднює не лише трійку переможців, а відразу ТОП-10 найсильніших робіт у номінації «Приз глядацьких симпатій»:

4. Євген МАЛОЛЄТКА, м.Київ — робота «ЗОРЯНЕ НЕБО НАД НАМИ І МОРАЛЬНИЙ ЗАКОН УСЕРЕДИНІ НАС»

5. Олексій ІВАНОВ, м. Київ — робота "ТИ ЗШАЕШ, КУДИ ЙТИ?"

6. Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, м. Кропивницький — робота «ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ» 7. Анна ЧАПАЛА, м. Полтава — робота «БЕРЕГИНЯ»

8. Євген СТЕПАНЕНКО, м. Київ — робота «ПАМ’ЯТНИК УКРАЇНСЬКО – РОСІЙСЬКІЙ ДРУЖБІ»

9 .Артем СЛІПАЧУК, "ДЕНЬ", — робота "ІДИЛІЯ"

10. Юрій ВЕЛИЧКО, с. Молодіжне Дніпропетровської обл. — робота «ДОРОГА ГІЛЬЗ»

На закриття фотовиставки завітав київський фотограф Віталій Носач, роботи якого «Брат за брата» (приз від Міжнародного жіночого клубу Києва IWCK) та «Татові руки» (від Чорноморської ТРК) були відзначені в конкурсі. Через відрядження Віталій не зміг потрапити на відкриття виставки, тому став спеціальним гостем урочистого закриття. «Беру участь у фотоконкурсі «Дня» лише другий рік – і вже перемога. Дуже тішуся з цього, - говорить фотограф. – Роботу «Брат за брата» я зробив 1 вересня у ліцеї ім. Богуна. Якоїсь миті маленький хлопчик підбіг до свого брата і взяв за руку. Це викликало неймовірні емоції, тому я кілька разів сфотографував. Пізніше мене знайшла мама цих братів і попросила оригінал фотографії. Знаю, що це фото потрапило на першу шпальту «Дня», а це, без перебільшення, визнання. Загалом на виставці представлені дуже сильні роботи. Експозиція вражає і фотографів, і любителів фотомистецтва».

Подарунки знайшли свого власника й у випадку зі столичним фотографом Олексієм ПАЛІЄМ, який через сімейні обставини не зміг потрапити на відкриття виставки. Сьогодні він отримав цінні подарунки від «UA: Перший» за роботу «Талісман» та Сумського державного університету за «Кототерапія». «Я - фотограф-волонтер, часто буваю на передовій і власне відправив вам на конкурс роботи з теми війни. У «Дня» завжди неймовірно цікаві виставки, різнопланові. Цьогорічна – сильно показує палітру життя країни за рік, вона дійсно відповідає назві «Сімейний альбом України», - говорить Олексій Палій. – Сам я вперше подаюсь на фотоконкурс «Дня». І тому мені дуже приємно бути в числі нагороджених, адже рівень фото та імена фотографів, які тут представлені, – просто вражають. Для мене перемога – це бути представленим тут. Окремо дякую за цінні подарунки».

Фотосвято «Дня» у столиці завершилося. Але редакція вже отримує численні запрошення з регіонів. Невдовзі ми повідомимо, яке місто першим після Києва матиме змогу побачити найкращі світлини країни.

ВРАЖЕННЯ

«З КОЖНИМ РОКОМ ЗРОСТАЄ ГЛИБИНА ВИСТАВКИ»

Андрій ЧЕБИКІН, президент Академії мистецтв:

 – Дуже добре, що свої роботи на фотоконкурс може надіслати не тільки професіонал, а й будь-яка пересічна людина. Звісно, якийсь фотохудожник, який перемагав на міжнародних конкурсах, може покритикувати ці роботи з професійної точки зору. Проте за змістом вони дуже цікаві, адже показують, як звичайна людина бачить світ навколо себе. З кожним роком на виставці зростає кількість сюжетів та її глибина. Це чудова можливість дізнаватися щось нове та вчитися один у одного.

«ЧАСИ ЗМІНЮЮТЬСЯ, І НА ФОТОГРАФІЯХ ЦЕ ВИДНО НАЙКРАЩЕ»

Ольга МЕЛЬНИК, прес-секретар кінофестивалю «Молодість»:

– Для мене це 16-та виставка, вперше я потрапила на неї ще у студентські роки. Давно хотіла побачити тут роботи людей, яких я знаю, і ця мрія здійснилася. Серед лауреатів цьогорічного фотоконкурсу – Євген Малолєтка, з яким я працювала на початку своєї журналістської діяльності. Тому думаю, що виставку дійсно можна назвати професійно-сімейною.

На фотографіях перших виставок була зображена переважно взаємодія молодості та старості. Тепер фокус змістився на війну, з’явилися трагедія, біль, сльози. Раніше портрети літніх людей викликали бурхливі емоції, тепер сльози набігають на очі, коли дивишся на світлини молодих людей із пораненнями та протезами. Часи змінюються, і на фотографіях це видно найкраще.

«СВІТЛИНА – ЦЕ МЕДІУМ, ЩО ВОЛОДІЄ, НАПЕВНО, НАЙБІЛЬШИМ ЕМОЦІЙНИМ ВПЛИВОМ»

Вікторія ЦІЄМІНІТЕ, заступник директора Центру інформації та документації НАТО в Україні:

- Дякуємо організаторам, газеті «День», за можливість втретє брати участь у нагородженні кращих світлин року. На наш погляд, ваш конкурс є дуже важливою ініціативою, яка допомагає популяризувати фотографію і сприяє залученню загалу в дискусію на нагальні теми.

Для нас, що працюють у сфері комунікації, фотографія – це особливий медіум, який є універсальною і доступною мовою спілкування, який об’єднує людей всупереч територіальним, культурним і соціальним кордонам. Крім того, це медіум, що володіє, напевно, найбільшим емоційним впливом. Історія знає немало випадків, коли фотографії впливали на громадську думку і ключові рішення.

Від імені Центру інформації та документації НАТО ми нагородили роботу Олександра Хоменка «Козя». Цей знімок ми виділили саме за силу емоції, переломленої в об’єктиві. Фотографія відображає те, що попри труднощі життя триває. Світлина випромінює доброту і гумор, тут є віра в життя.

«КРЕАТИВНИЙ ПІДХІД»

Віктор ВАЛЄЄВ, директор Асоціації «Інформаційні технології України»:

 - Газета «День» поєднує світ технологічний зі світом реальним. І я дуже вдячний газеті та українському журналістському товариству за те, що вони роблять – розповідають та показують ті речі, які відбуваються в Україні. Є таке бачення, що до 2020 року штучний інтелект досягне рівня людського. Але я впевнений, що фотографій це не торкнеться. Бо це унікальні поворотні точки, ракурси, натхнення та композиції.

Якщо ти маєш креативний інженерний підхід – ти робиш технології. І таке поєднання традиційного українського інструменту – граблів – з таким хайтеком, як телефон, який робить селфі. А головне, що ми маємо в собі винахідливість, інженерну креативність. Це те, що відрізняє нас як націю на інженерній мапі світу. І це дуже вдало пійманий контекст.

На мою думку, цього року фотовиставка «Дня» показала менше активної війни, а більше настрою. Напевно, це свідчить про те, що ми переходимо до більш мирного будівництва.

«МАЙСТЕРНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ»

Алла ІДОБАЄВА, керівник відділу продажу та маркетингу Canon Ukraine:

 - Ми вибрали для нагородження фото «Берегиня», автор Анна Чапала. На наш погляд, це найпозитивніше, якщо ми говоримо про Україну. Дівчинка символізує молоду відроджену Україну. Звісно, комусь може здатися, що мало що змінилося, але ми віримо в краще. І дівчинка, яка тримає ляльку-мотанку на руках, а за нею - національний прапор і солдати, що стоять на сторожі, – вся фотографія, незважаючи на сум, тільки утверджує нашу віру і надію на те, що у нас невдовзі буде краще. Це життєствердна світлина.

Але мене особисто теж вразила фотографія «Обери мене», де зображені три собаки в клітці. Я не кажу про ті фотографії, які ілюструють похорони та війну. Звісно, дивитись на такі світлини без сліз не можна, бо в них відображається біль нашої України. Але є й інші проблеми, пов’язані з тваринами. І ці питання зараз відходять на другий план, коли в країні така ситуація. Але про це не варто забувати, бо це є частина нашого життя.

Дійсно, всі фотографії на фотовиставці показують життя, яким воно є, без прикрас. Дуже шкода, що сумних фото, які викликають сльози, цього року набагато більше, ніж позитивних. Зрозуміло, що це не залежить від фотографа, бо він відображає дійсність. Але хотілося б, щоб наступного року було більше приводів для позитивних фотографій, ніж для сумних.