Біля Національної опери 14 липня не абияк людно.  Весь простір зайняли прекрасні дами та їх залізні коні. Попереду - два маршрути на вибір, на сім і десять кілометрів. Збір тут, біля оперного театру, а фініш на Пейзажній алеї. Настрій і стильні образи учасниць велопараду KyivCycleChic разом із джазовим акомпанементом заворожують. Мета заходу - продемонструвати, що в Україні є запит на велокультуру, що їзда на велосипеді - це зручно, легко і естетично, а головне - що їздити дорогами Києва на ровері безпечно. Акція  щорічно проводиться «Асоціацією велосипедистів Києва». За підрахунками організаторів, на велопарад  зареєструвалися майже 500 осіб.

Дівчата і жінки вбрані як у спортивну форму, так і у ніжні сукенки. Самі, з друзями і навіть родинами прибули на місце збору близько третьої. Організатори з Асоціації велосипедистів Києва дають їм настанови і розповідають цікаву статистику. «Ми проводимо підрахунок велосипедистів, за яким визначили, що дівчат на дорогах  Києва дуже мало, від 15 до 21%, що напряму демонструє рівень безпеки і популярність велокультури. Дівчата насправді бояться виїздити, почуваються невпевнено. І ця акція створена, щоб надихати,  дозволити розслабитись у компанії і навчитись їздити дорогою за правилами, - пояснюють активісти Асоціації велосипедистів Києва. - Наші сьогоднішні два маршрути пролягають центральною частиною міста, вони досить неважкі, тому новачкам буде комфортно».

Учасниці велозаходу усміхаються та активно спілкуються. Головною темою є, звичайно, маршрут руху. Також дівчата обговорюють особливості життя велосипедиста у Києві. У кожної за плечима свій стаж мандрівок із залізним другом і своя причина ним користуватися.

Наталія Шовкопляс розповідає: «Я прийшла на цю подію, бо мені захотілось підтримати таку ініціативу і показати, що суспільство приділяє таким подіям увагу. Я захоплююсь велоспортом останні три роки, з ініціативи мого хлопця. Сьогоднішній маршрут — десять кілометрів - для мене невеликий. Моя найбільша відстань — 112 кілометрів. Взагалі, це дуже сильно затягує. Спочатку хочеться пройти якомога більшу дистанцію, а потім ти і не помічаєш, як починаєш шукати нові аксесуари і вдосконалювати свого залізного коня. Я думаю, що велосипед — це хобі, що дарує свободу пересування».

У розмовах учасниць велопробігу раз за разом звучать скарги на неуважність, а часом і нахабність водіїв. От Олена Музика говорить: «Сюди мене сюди запросили подруги, я тут вперше. Захотілось побачити, скільки дівчат їздить у Києві, і якось розважитись. Велосипед — це моє хобі. Катаюсь після роботи з друзями чи сама. А от мої подруги, наприклад, їздять так на роботу. Тому якщо визначати, транспорт це чи захоплення, то у мене виходить  50 на 50. Але інфраструктура міста не дозволяє користуватись велосипедом скрізь, та й водії бувають не з дружелюбних».

Біля театру розмістили фотозону, до якої вишикувалась ціла черга. Більшість дівчат ретельно готувались до події і прийшли на велопарад у розкішних образах. У концепції акції KyivCycleChic закладено використання стилю велошик. Учасниці щороку розбивають стереотипи і доводять, що мандри на велосипеді можливі у будь-якому вбранні, тільки б людині було комфортно. Частина цих панянок одяглась у барвисті сукні і капелюшки, дехто підібрав образи у вінтажному стилі.  

Деякі учасниці запевняють, що користуючись велотранспортом, завжди одягаються яскраво. Це робить їх помітними - адже важко не звернути увагу на, скажімо, білявку у червоній сукні в стилі 1950-х. З іншого боку, це додає впевненості у собі, усмішки перехожих не можуть не тішити.

Людмила Дорош говорить, притримуючи велосипед,  прикрашений жовтими квітами: «Мій велосипед так виглядає щодня. Вдягаюсь я теж завжди яскраво, так, щоб мене бачили. У моєму районі мене всі знають, усміхаються, вітаються. Десять кілометрів для мене і не багато, і не мало. Якось проїхали з подружками 25 кілометрів, тоді були одягнені у довгі сукні».

Але серед юрби помітні не лише жінки. Деякі чоловіки-велосипедисти теж прийшли  на акцію підтримати дівчат на щорічному параді. Серед строкатих учасниць стримані образи чоловіків і хлопців дещо виділяються. Хтось із них переконаний, що дівчат серед велосипедистів побільшає, а хтось подію хвалить, але у результати не вірить.

«Жінка на велосипеді у Києві — велика рідкість, але це дуже красиво. Думаю, після таких заходів дівчат на велосипедах стане більше. Добре було б, щоб вони становили половину від усіх велосипедистів міста, а не так, як зараз. Це несправедливо, велосипед не має статі. З іншого боку, на дорогах у нас не зовсім безпечно. Але кататись можна і на набережній або в парку, головне - бажання», — підкреслює учасник параду Іван Гишко.

Після всіх приготувань учасники формують кілька колон,  а о 16-ій сідлають своїх залізних коней і мчать центральними вулицями. Рівно за годину на Пейзажні алеї ця історія знаходить продовження на велопікніку та виставці «Велобум 1890-х», під тягучі джазові мелодії.