Автор задуму і втілювач проєкту, а експонують його у галереї  сучасного сакрального мистецтва «ICONART», – художник, іконописець Остап Лозинський.

Остапові 38 років. Має дуже добру освіту – закінчив Коледж імені Івана Труша (відділ розпису), Академію мистецтв (кафедра монументального живопису), аспірантуру Інституту народознавства НАН України (тема дослідження «Творчість майстра ікон празникового ряду із Сколе в контексті локальних іконописних осередків Галичини кінця XVI – початку XVII століть».

Працює в Українському католицькому університеті – викладає композицію в Іконописній школі «Радруж». Очолює  ЛМГО «Асоціація музеїв та галерей» і є куратором, співкуратором і менеджером низки виставкових та видавничих проєктів у Львові і не тільки.

Каже, що його кредо «бути правдивим перед собою – бути правдивим для всіх». І вважає нюансування найцікавішою інтелектуальною грою.

Щойно відкрита в «Іконарті» виставка Остапа Лозинського «Душа\Anima\Soul» – невелика, але це не означає, що оглянути її можна швидко. По-перше, тема виставки важлива і цікава. З усіх боків (релігійного, філософського, психології…). Крім того, кожна композиція складається з багатьох деталей, в які потрібно вдивитися й осягнути. І воно проймає!

А ще заворожує точно впізнавана, Лозинського, колористика і манера письма.

Сам автор розповідає про експозицію «Душа\Anima\Soul» так:

«Це – проєкт-роздуми. Тому що душа – це така річ, яку ми всі маємо. Ми всі про неї говоримо, роздумуємо, але насправді про душу ми взагалі нічого не знаємо…

Звідки вона береться, куди дівається?

А можливо, душа з'являється в момент зачаття? Чи вона вже була до того?

Яку душа має форму, коли ми живі?

Яку приймає форму, коли наше тіло лишається на землі, а душа відходить? 

Куди відлітає?

Скільки важить?

Є багато запитань. І в цьому проєкті я намагався над ними роздумувати.

Різні релігії, різні вірування дуже по-різному трактують душу.

Одні вчення вважають, що душа з'являється  разом із тілом і помирає разом із тілом.

Згідно з іншими віруваннями, душа – безсмертна і йде до певного абсолюту. Християнство має своє трактування.

Китайські релігії мають інше трактування душі. Вони взагалі вважають, що душа – дуалістична (що одна душа воскресає після смерті, а друга залишається з тілом, в землі). 

Цих трактувань – дуже багато.

Платон, Аристотель, Тома Аквінський, Декарт і Юнг пробували знайти відповіді, утілеснити душу або навпаки розводили співіснування душі і тіла...

В цьому проєкті всі акценти мої, і я сприймаю душу як християнин».

Долучитися до мистецьких роздумів Остапа Лозинського про душу, погодитися з його трактуваннями або не погодитися, навіть знайти світло в кінці «тунелю» встигнуть всі охочі – виставка чинна до 3 жовтня (вул. Вірменська, 26).

Наразі ж відгуки перших відвідувачів, а їх, відвідувачів, на відкритті проєкту було багато. І чи не всі прийшли заздалегідь, що дуже приємно. І не з порожніми руками – з квітами і з виноградом.

Andriy Vodychev:  дякую за найсильніші враження, точну ідею, втілення. Справді, глибока заявка, яка варта замовлення написання іконостасу в храмі 21 століття. Кожний може прочитати свою історію, бо ти як художник дав повітря і територію для попису нам, свідкам.

Наталя Черних-Трицятник: Чудова виставка Остапа Лозинського. Дуже мене надихнула, глибока і прониклива до кісточок.

Karta Mravchenko: На виставці передаємо вітання тим, хто не прийшов і не встиг, але дуже радимо прийти, бо цей проєкт настільки змістовний, лаконічний, легкий та глибокий і без зайвих нашарувань. Як в дитинстві довго можна було вдивлятись в кольорову картинку нічого в телевізорі і багато уявляти в тому шумі.

Taras Ishchyk: Відсьогодні іконопис для мене вже не лягає в межі традиційності, завдяки Остапу Лозинському.  Колористика і нетиповий підхід – це те, що допомагає осягнути цей вид мистецтва з різних боків. За що і вдячний митцю.

Зоряна Ципишева: Це одна філософія, є над чим подумати.

Olena Makhanets: Відвідайте цю неймовірну виставку авторства Остапа Лозинського.