«Дно, досягнути якого здавалося неможливим», — так юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова називає арешт Еміля Курбедінова минулого тижня у Сімферополі. Нагадаємо, 26 січня адвоката затримали представники Центру «Е» (займається протидією екстремізму) МВС РФ. Через кілька годин за рішенням суду окупаційної влади Еміль Курбедінов отримав десять діб арешту за начебто поширення екстремістських матеріалів — йдеться про відео та інформацію про мітинг партії «Хізб ут-Тахрір» у Криму, розміщені у соцмережі 2013 року. До речі, за день до цього у Сімферополі представники ФСБ затримали російського адвоката Миколу Полозова, який захищає українських політв’язнів на півострові, привезли на допит, а потім відпустили.

В офісі та вдома в Еміля Курбедінова провели незаконні обшуки, вилучили матеріали і техніку — не тільки його, а і його колег. Правозахисники побоюються, що адміністративне переслідування Курбедінова може перерости в кримінальне. Атака на адвоката ставить під удар і його клієнтів — а це фігуранти «справи 26 лютого», одної з кількох «справ Хізб ут-Тахрір», Ільмі Умеров, Микола Семена.

«НАВІТЬ ДЕРЖАВА-ОКУПАНТ МАЄ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»

Українська влада, правозахисники та міжнародні організації швидко відреагували на арешт Еміля Курбедінова. Уповноважений ВР України з прав людини Валерія Лутковська минулого тижня спрямувала лист російському омбудсмену Тетяні Москальковій, де написала про стурбованість у зв’язку з затриманням адвокатів. Наразі чекають реакції російського Уповноваженого. Прокуратура Автономної Республіки Крим, що зараз працює у Києві, розпочала досудове розслідування за фактом затримання Курбедінова.

Міністерство закордонних справ України засудило дії окупаційної влади. «Навіть держава-окупант відповідно до міжнародного права має свої зобов’язання, — зазначає речниця МЗС Мар’яна Беца. — Ми направили ноту російській стороні щодо незаконного затримання Еміля Курбедінова і з вимогою звільнити його. Також це питання цього тижня буде порушене на засіданнях міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, Ради Європи».

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман днями згадав у Facebook про ситуацію, зокрема, зазначив: «Цей випадок є свідченням системної політики залякування та тиску на населення Криму та позбавлення права на захист».

Заяви на підтримку Еміля Курбедінова зробили міжнародні правозахисні організації: Human Rights House Foundation, Freedom House Ukraine, Civic Solidarity Platform, Front Line Defenders.

Українське суспільство теж відреагувало на арешт Еміля Курбедінова. Цього тижня на Майдані Незалежності у Києві відбулась акція «Беззахисні захисники» на підтримку адвоката. 

ЗАЛЯКУВАННЯ КОЛЕГ І ПІДЗАХИСНИХ

Арешт Еміля Курбедінова є безпідставним з точки зору як міжнародного, так і власне російського законодавства. Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова пояснює: «По-перше, людина притягнута до відповідальності ретроспективно, за події, які вчинила, коли контроль Росії не розповсюджувався на територію Криму. Це жахлива практика РФ, що застосовувалась і до клієнтів Еміля, наприклад, до фігурантів «справи 26 лютого». Крім цього, покарання адвоката є непропорційним та неадекватним діям, в яких його обвинувачують. І навіть за законодавством РФ на момент притягнення адвоката до відповідальності витекли всі строки для цього».

Правозахисники переконані, що мета арешту — переслідування адвоката за його професійну діяльність. Важливо, що затримання Курбедінова вже позначається на його клієнтах. Так, слухання у «справі 26 лютого» проходять майже щодня. Є й інший аспект — відбувається певне залякування клієнтів і колег Еміля Курбедінова. «Під ризиком кримінального переслідування не лише Еміль, а і його колеги, які працювали з ним в офісі. При чому, група цих адвокатів захищає насамперед кримських мусульман, тож цих людей намагаються позбавити захисників», — пояснює керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«ЦЕ РОБИТЬСЯ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ КРИМУ»

«Практика переслідування адвокатів державами зустрічається на пострадянському просторі, — зазначає Дар’я Свиридова. — У таких ситуаціях  допомагає сильне професійне співтовариство. Мені б хотілося побачити солідарність української адвокатури з цим адвокатом. Друге — все, що відбувається з адвокатами у Криму, має отримати правову оцінку на національному і міжнародному рівнях. Третє — важливе надання ситуації розголосу. Коли про такі переслідування регулярно запитуватимуть представників російського уряду, гадаю, це зможе вплинути на поведінку РФ».

Мар’яна Беца вважає, що у Криму має постійно діяти міжнародна незалежна моніторингова місія, яка б спостерігала за ситуацією з правами людини. Міжнародні партнери України підтримують цю ідею, але її втілення блокує Російська Федерація. Втім, Мар’яна Беца запевняє, що і далі добиватимуться, щоб такій місії дозволили працювати.

Про те, що захищати українських політв’язнів у Криму, — справа ризикована, було зрозуміло давно. Але все одно арешт Еміля Курбедінова приголомшує нахабством агресора. «Важко сказати, чому це відбулось саме зараз, — розмірковує Ольга Скрипник. — Гадаю, це також пов’язано з певними міжнародними рішеннями. 2016 рік був важливим у міжнародному плані: і ООН, і Міжнародний кримінальний суд, і ОБСЄ, попри російську пропаганду, сказали, що Крим український, і далі вчинятимуться дії на захист Криму як України. Наприклад, МКС постійно збиратиме докази військових злочинів на території півострова. І, наприклад, якщо закрити рота адвокатам і політв’язням, до МКС може потрапити менше доказів цих злочинів. По-друге, у Європі і США можливо знов поставатиме питання, як ставитись до Криму, і якщо прибрати незалежних адвокатів, можна приховати певні факти про півострів. Щоб Трамп, нові дипломати не знали, що відбувається на півострові, і про щось домовились з РФ. Росія робить все це не лише для Криму, а й для подальших перемовин, наприклад, про зняття санкцій».

Зрозуміло, що вплинути на окупантів важко. Але щоб вивести незалежний захист наших політв’язнів у Криму з піке, потрібні зусилля всіх — і української влади, і солідних міжнародних організацій, і звичайних громадян.