<center>КОРОТКО</center>

РІЧНИЦЯ Безталанний півострів Ігор ГАНИЧ, спеціально для "Дня"

Як чудово все починалося сім років тому. "Керуючись волевиявленням", "враховуючи права громадян", - такі слова лунали з трибун і на мітингах, вписуючись у постанову тодішньої ще "Радянської соціалістичної".

Сім років тому Верховна Рада Української РСР легалізувала створення кримської автономії. Можливо, тодішні депутати українського парламенту й самі до пуття не збагнули, що роблять. Тепер дехто навіть шкодує про це, називаючи ухвалу 1991 року помилкою.

Ще б пак, Кримська АРСР, перетворивши себе на Республіку Крим, вписала у травні 1992 року до власної Конституції повноваження буквально "світської, правової, демократичної держави", яка входить до складу України.

Правда, через півроку в цій Конституції дещо підправили, проте загалом усе залишилося на своїх місцях - і Закон про розмежування повноважень, і реалізована згодом одноканальна система бюджетних взаємовідносин, і навіть власний Президент. З котрого, власне, все й почалося чи, можливо, на якому все скінчилося. Тепер це вже не має значення, але здається, що не обери на рубежі 1993 - 1994 років кримчани Юрія Мєшкова Президентом і блок "Росія" в парламент, ситуація могла б скластися зовсім інакше. Проросійські сили при владі у Криму стали просто подарунком для офіційного Києва.

Результат діяльності блоку "Росія" та його лідерів справляє враження: у Криму не залишилося практично нічого. Скасування Конституції, усунення інституту Президента, ліквідація бюджетних взаємовідносин - етапи "великого шляху" кримської автономії. Послідовне обмеження повноважень, одним із етапів якого стала ситуація в Ялті, де влада Києва наочно демонструє своє ставлення до автономії, й ухвалення закону про Верховну Раду АРК (до неї тепер може бути обраним кожен громадянин, і жити для цього у Криму зовсім не обов'язково) свідчать: ніхто в Києві, схоже, не думає про те, що буде через рік, два, десять років.

Цікаво, що сьогодні, через сім років з'ясувалося: тим часом як на роль "батька" республіки претендували і претендують чимало охочих, майже ніхто не зголосився на роль "угамівника" бунтівного півострова. Воно й не дивно, адже критична маса в кримському казані поки що нагромаджується.

Про "всесвітньо-історичне значення" кримського обкому КПУ у відтворені автономії не раз заявляв лідер кримських комуністів Леонід Грач. Заявляв про свою "безпосередню" участь у народженні автономії й колишній Президент Криму Юрій Мєшков. І позаяк сьогодні російськомовний електорат, а це близько 80% виборців, поділили поміж себе комуністи й партія "Союз" (дуже символічна назва), то, з урахуванням регулярного посилення впливу Росії на ситуацію в Україні напередодні виборів то в нас, то в них, влада має над чим замислитися. Головне, щоб було чим. Єдині, хто був проти автономії як тоді, так і тепер - це кримські татари. І не тому, що їм не потрібна автономія. Потрібна, але своя - національна. Про це сьогодні українські керівники визнають з краще не думати, вирішивши, можливо, що "мо саме розсмокчеться". І коли спробувати зробити прогноз ситуації у Криму за умови перетину через кілька років цих двох політичних векторів, то стає ясно: шукати "вгамівників" Криму сьогодні передчасно. Чи запізно.

Розвіялися хмари над "Правдою України" Заслухавши звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради по з'ясуванню обставин, пов'язаних із закриттям газети "Правда України", ВР зазначила, що Міністерство інформації своїми діями порушило закон про друкарські ЗМІ, Генпрокуратура вийшла за рамки своїх конституційних повноважень. Парламент постановив: Кабміну - привести наказ міністра інформації у відповідність із Конституцією України й чинним законодавством, Міністерству інформації - відновити випуск газети до судового вирішення, повідомляє Тетяна КОРОБОВА, "День".

Найцікавішим пунктом постанови можна вважати пропозицію Президенту як гаранту Конституції відповідно до статті 60 Конституції вжити заходів стосовно посадових осіб, причетних до цієї справи. Стаття 60 Конституції свідчить: "Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження або накази. За віддання явно злочинного розпорядження або наказу настає юридична відповідальність. ПОЗИЦІЯ Сергій Терьохін: "Вибори в Криму треба було не блокувати"

Верховна Рада вкотре не зуміла подолати вето Президента на закони, що відкривають дорогу до виборів кримської Верховної Ради. Пропрезидентські сили в парламенті реалізовували спробу зірвати кримські вибори. Точку зору на причини й наслідки цього на прохання кореспондента "Дня" Тетяни КОРОБОВОЇ викладає народний депутат Сергій Терьохін:

- Позиція центральної влади України стосовно виборів у Криму і виборів у Києві однакова - їй вигідно, щоб влада була сконцентрована в призначених Президентом чиновниках. Проте тут є витрати. Коли немає демократії - тоді є бажання народу відокремитися, відсунутися від центральної влади силою.

Цікаво й інше. Погляньте, Держдума Росії вдруге відклала питання навіть про внесення до порядку денного ратифікації Великого договору з Україною. І недаремно в Криму знову нині піднялися сепаратистські настрої, недаремно купа грошей іде з Москви на будівництво житла в Севастополі. Розумієте, політика робиться не окремо, політика робиться не грубо, політика - розумна штука. І поступово в Криму знову нагнітається ситуація до рівня 1994 року, а з метою збереження інтегральності України вибори в Криму треба було не блокувати.

Деякі різкі політологи кажуть, що це черговий подарунок, плата Російської Федерації за підтримку на майбутніх виборах в Україні. Тобто створення більш екстериторіального статусу Криму. Ви ж знаєте, Кучма за останні півроку після приходу в РНБО Олександра Разумкова цілком змінив вектори зовнішньої політики й зосередив ідеологію національної безпеки абсолютно на інших принципах. І можна простежити кроки купівлі прихильності московського бомонду...

ДО РЕЧІ Між тим, постійний представник Президента України у Верховній Раді Роман БЕЗСМЕРТНИЙ заявив кор. "Дня" Тетяні Коробовій:
"Я вам гарантую, що вибори в Криму відбудуться 29 березня".