Українське село - ще живе. У Чикаго...

Якщо виїхати з центру Чикаго й прямувати на захід по Чикагс авеню, потрапляєш до району міста, відомого як Українське Село. Скільки українців у США в цілому - не знає ніхто. У Чикаго колишніх наших співвітчизників близько 50 тисяч.

Вони переконані, що є українцями попри всю свою багаторічну американізацію, і не можуть зрозуміти сучасних емігрантів, які швидко забувають про все своє коріння. Нарешті, чиказька українська громада - єдина в США, що зберегла себе саме в такій якості.

Українська громада тут славетна тим, що допомагає кожному, хто до неї звертається - звичайно, при цьому потрібно походити з України. Але водночас вона й вимагає брати участь у своїх заходах, жити, як колись було прийнято в СРСР, "громадським життям". Діаспора в Чикаго має культурний осередок, кілька церков - православних та греко-католицьких, недільні школи. Її не оминула звична для нас ситуація "два українці - три гетьмани", тому очолюють громаду кілька ворогуючих між собою "вождів". Є і власна кредитна спілка "Самопоміч". Вона надає позики за пільговими (як для США) умовами, але тільки українцям, і сподівається перенести свою діяльність в Україну. Її директор Богдан Ватраль, зокрема, дуже сподівається, що в Україні нарешті почнуть виконувати указ щодо створення кредитних організацій, підписаний іще президентом Кравчуком.

Українська діаспора в США далеко не така впливова, як у Канаді. Але й тут її лідери досить тісно спілкуються з високопоставленими чиновниками адміністрації Клінтона, відповідальними за політику щодо країн колишнього Союзу, та конгресменами. Це спілкування, схоже, проходить не без користі для України - хоча діаспора зазвичай просить не переоцінювати її можливостей. Один із лідерів української громади в Чикаго Орест Бараник казав мені, що посла з особливих доручень держдепартаменту США Стівена Сестановича вдалося переконати обрати "вірний напрямок" щодо відносин між США та Україною. Та навряд чи чиказька діаспора, які і інші в США, зможе істотно вплинути на результати слухань у конгресі 30 квітня щодо надання Україні допомоги в повному обсязі.

За словами генконсула України в Чикаго Віктора Кирика, два роки діаспора утримувала консульство на свій кошт, але водночас і намагалася диктувати свою політику. Це вже, за словами Кирика, в минулому - нині діаспора просто щиро допомагає консульству у повсякденній роботі. При цьому ані консул Кирик, ані представники діаспори не можуть збагнути, чому українська влада вирішила відкликати з консульства економічного радника та ліквідувати авіарейс Київ-Чикаго. Серед нарікань із боку діаспори на адресу офіційного Києва й те, що українські власті досі не спромоглися видати бодай одну рекламну відеокасету про Україну, щоб хоч якось показати потенційному інвесторові "товар лицем".

Значна перевага комуністів на українських виборах вразила чиказьких українців - бо їх уподобанням більше відповідає ідеологія їхніх добрих знайомих Степана Хмари та Руху.

Чиказькі українці бажають своїй історичній батьківщині лише добра - тому-то їм гірко, коли в Україні, як каже консул Кирик, об них мало не "витирають ноги", коли вони зрідка відвідують рідні краї.

Чикаго-Київ