Как несвоевременны решения власть имущих. Когда они за что-нибудь, наконец, после долгих сомнений решаются взяться, жизнь уже ушла вперед, и они снова остаются перед разбитым корытом.
Павел Скоропадский, украинский государственный, политический и общественный деятель, последний гетман Украины

Бій із тінню,

5 июня, 2007 - 00:00

або Чи може звичайний громадянин бути обраним у нашій "окремо взятій" країні? (Експеримент на живій людині!)


Валентин ЩЕРБАЧОВ

Такий експеримент я вирішив провести на самому собі після того, як представники однієї з політичних партій звернулися до мене із пропозицією: "Ми тебе до себе в команду і - на вибори!" На що я імпровізом відповів: "Навіщо ж - у мене своя команда Здоров'я і Розум, у неї чіткі завдання, в ній фізично і психічно здорові люди, і ці люди радять іти на вибори самому, щоб у разі успіху не голосувати в парламенті за кланові (читай: партійні) інтереси".

Ідея надихає: зібрати у співтовариство всіх зірок спорту, молодих спортсменів, тренерів професіоналів і таких уразливих - дитячих тренерів, ділових людей родом зі спорту. Адже тільки таким людям до снаги повернути народові колишню силу, виростити здорову молодь, підтримувати сили людей старшого покоління і використати їхній багатий досвід у будівництві ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ХХ століття. Тим більше, все це ми не раз уже обговорювали із друзями-братами Сергієм Бубкою, Віталієм і Володимиром Клічками, Євгеном Аржановим, Григорієм Даньком, Володимиром Гулюткіним, Леонідом Буряком, Олегом Блохіним...

Для чистоти експерименту вирішено було не залучати друзів із капіталами, а вести кампанію на свої кревні 175 гривень зарплати "плюс гонорари" за телепрограми й публікації. За тиждень, не поспішаючи, зібрали потрібну кількість підписів, перевищивши цю потрібну на 300, і почали...

Нас у 221-му окрузі було 29 кандидатів. Пізніше один зняв свою кандидатуру на користь іншого, що у справжньому спорті не є прийнятним. Система складання кандидатських "стартових протоколів" була, як раніше в совку, за парною рознарядкою: 1 психічно неврівноважений, 1 - крайній правий екстреміст, 2 жінки - учителька і лікар, представник силових структур, висуванці від партій (я називаю їх - рекламісти), журналіст або представник творчої інтелігенції, кілька "крутих бізнесменів, 1 - 2 колишніх, іще діючих нардепів. Вивчення списків усіх мажоритарних округів підтвердило цю мою схему. Скажу лише, що люди зі спорту і близькі до нього відразу ж із симпатією перезнайомилися і весь цей передвиборний місяць поводилися по-спортивному коректно та чесно: і 29-річний учитель історії та права Сергій Ситник, і 52-річний бізнесмен-аграрій Михайло Захарчук, і 40-річний банкір Сергій Рись, і 49-річний райвійськком Микола Карабанов, і ще добрий десяток людей, не зіпсованих і таких, котрих не зігнуло життя. Як засвідчив нинішній їхній старт у виборах, для них іще не час, вони ще не потрібні в парламенті. Чому? А саме тому й не потрібні, що хочуть відстоювати свої принципи, не вживаючи заборонених прийомів, не обманюючи людей обіцянками, не переступаючи через друзів. Ми чесно йшли на вулиці Оболоні, Куренівки, Виноградаря, говорили з людьми, переймаючись їхніми турботами. Нестерпно бачити спортивно-талановитих дітей неприкаяними, не здатними знайти собі інше заняття, окрім голки або таблеток, від яких "від однієї спиш, а якщо три, то кайфуєш...". Адже в міру зникнення дитячо-юнацьких спортшкіл і секцій, з переходом дитячих тренерів на "вільний ринок" таких юних "фармацевтів" стає дедалі більше.

Не менш жахливо бачити забутими й кинутими лише на 49 гривень пенсії немолодих людей, яких уже зарахували до "вчорашніх". Але найсильніші з них саме у спорті шукають утіху і займаються ним у міру можливостей самі, та ще й онуків цією пристрастю заражають. А наші конкуренти, досвідчені й нещадні у своїй жазі влади саме до "електорату", як вони призвичаїлися називати народ, - вкладали величезні кошти в тих, хто їм допомагав. А допомога, як засвідчила практика, прийшла саме в день виборів. Недодача бюлетенів (12 тисяч) на округ, відкриття дільниць на 35 - 40 хвилин пізніше за призначені 7.00. Натовп у тісних приміщеннях, де й гадки не могло бути про таємницю волевиявлення, а потім і затримка на 14 годин (?) із доставкою бюлетенів із дільниць до окружної комісії, де лише один, визначений системою, сидів у комп'ютерному залі, підраховуючи, скільки ж йому треба набрати для переваги над конкурентами...

Отже, питання: "А чи може громадянин бути обраним демократичним шляхом у нас у країні?" - залишилося поки що риторичним. Натомість, як засвідчив той-таки експеримент на живій людині, об'єднання ЗІР (Здоров'я і Розум) просто необхідне для того, щоб прозріли ті, хто забуває про здоров'я нації, про саму людину, котра прагне (якщо вона людина) до фізичної та духовної досконалості. До речі, це питання ще жодного разу серйозно в парламенті не поставало. А тому цей заклик до єднання людей спорту, який прозвучав сьогодні із червоного кутка (не плутати з політичним забарвленням) рингу газети "День", уже зрозуміли. Сподіваюсь, його почують і можна сказати, що ми стоїмо біля джерел найчистішої та найздоровішої ріки - ріки, яка тече у ХХІ століття.

 

Газета: 


НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ