Багатослівна ФIГУРА замовчування
Тим часом, на вчорашній черговій зустрічі з регіональною пресою ліхтарик прем’єрського оптимізму світив досить нерівномірно. Його добре живила вдало проведена (судячи з попередніх даних) реструктуризація боргових зобов’язань. За словами прем’єра на 17 березня на неї погодилися власники 97% номінальної вартості облігацій, продемонструвавши цим довіру до України. Дещо поліпшилася ділова активність та надходження до бюджету. Та підсумки роботи енергетичного сектору можуть замутити навіть урядове джерело світла: замість 25 млн. гривень в оплату за електроенергію щодня надходить більше ніж удвічі менша сума.
Іще більше затьмарюють імідж прем’єра обвинувачення у нераціональному використанні кредитів міжнародних фінансових організацій, у зв’язку з чим з ініціативи американського уряду навіть було відкладено його візит до Сполучених Штатів. Навіть намагаючись згладити несприятливе враження, викликане цим в Україні, прес-секретар Держдепартаменту Дж. Рубін не міг не вказати на стурбованість уряду США звинувачуваннями проти В. Ющенка «щодо помилок в управлінні реформами в Україні та наданням недостовірної інформації щодо тих, які мали місце в минулому». Дж. Рубін вітає зобов’язання українського уряду щодо повного співробітництва в процесі перевірки, але багато хто в Україні та за її межами вже стверджує, що В. Ющенко втратив довіру Заходу і більше не може претендувати на звання його улюбленця.
Сам прем’єр у цьому питанні займає незвичну для нього позицію замовчування. Відповідаючи на запитання журналістів з цього приводу він сказав: «Давайте переведемо це на формальну основу — буде аудит і тоді вже будуть коментарі. Я хочу відмежуватися від коментарів».
Водночас складається враження, що оточення прем’єра докладає чимало зусиль до того, щоб вберегти його від відвертого спілкування з пресою (можливість поставити йому запитання тепер регулюється людиною, яка привселюдно називає В, Ющенка віце-прем’єром). Тому на запитання «Дня» щодо додаткового фінансового навантаження на громадян України в разі реструктуризації зовнішньої заборгованості довелося відповідати прес-секретарю прем’єра Наталі Зарудній. За її словами, припущення «Дня» про те, що зовнішній борг України в результаті зросте на 40%, перебільшено разів у п’ять. Можливо, і так. Але і в цьому разі можна говорити про те, що зовнішній борг країни (без згоди парламенту) зріс на 8%, тобто майже на мільярд доларів. Чи варто після цього так полум’яно пропагувати соціальний характер урядової програми і пропонувати журналістам укладати парі з урядом щодо здійснення його амбіцій?
ДО РЕЧI
Позавчора «Нью-Йорк Таймс» перехопила «естафетну паличку» від газети британських ділових кіл «Файненшл Таймс», опублікувавши критичну статтю на адресу українського уряду. Впливова американська газета, посилаючись на неназваного чиновника, повідомила, що прем’єр-міністр України Віктор Ющенко скасував візит до Вашингтона не через трагедію в Краснодоні. За словами газети, це сталося з ініціативи Білого дому. Адміністрація Клінтона порадила нашому прем’єрові приїжджати до США тільки після «очищення» уряду, який, як виявилося, зловживав коштами, що їх надавав МВФ.
Пізно ввечері цього ж дня речник держдепартаменту Джеймс Рубін висловив офіційний погляд з цього приводу, заявивши, що візит не було скасовано, а відкладено. Водночас Рубін визнав, що США занепокоєні «недоведеними» звинуваченнями на адресу України щодо маніпуляцій з фондами МВФ і валютними резервами і вітають зусилля українського уряду, спрямованні на розслідування цих звинувачень. Але варто зауважити, що Рубін так і не спростував наведену «Нью-Йорк Таймс» причину відкладення візиту Ющенка до США. «В той час, коли український уряд приймав ухвалу про можливе відкладення візиту, — говориться в його заяві, — 11 березня стався трагічний випадок на шахті ім. Баракова...» Сем Гейденсон, конгресмен-демократ із комітету міжнародних відносин палати представників, сказав кореспондентові «Дня»: «Я підтримую НБУ, який найняв приватну аудиторську фірму для здійснення перевірки, і закликаю керівництво банку надати інформацію про управління валютними резервами, включаючи офшорні трансакції».
Разом з тим «Нью-Йорк Таймс» зазначає, що МВФ помітив негаразди з операціями, що стосувалися управління валютними резервами в Україні ще в серпні 1998 року. Тож незрозуміло, чому ця організація та її основний акціонер США не били тривогу ще тоді. Можливо тому, що зараз у Штатах у розпалі виборча президентська кампанія? І республіканці, які прагнуть взяти реванш у демократів, використовують «українське питання», щоб підірвати позиції основного конкурента — нинішнього віце-президента Ела Гора? Прибічники Джорджа Буша-молодшого звинувачують адміністрацію Білого дому в тому, що та фактично потурала розтринькуванням коштів МВФ (читай грошей американських платників податків, адже США є найбільшим акціонером-донором фонду). Тим самим прихильники старої славної партії сподіваються облити брудом спадкоємця нинішнього президента Білла Клінтона, який приділяв велику увагу Україні — третій за величиною країні-реціпієнту американської допомоги. До речі Ел Гор, на противагу Бушу-молодшому, знає нашу країну не зі слів своїх помічників. Він разом із Л. Кучмою головує у спільній американсько-українській комісії «Кучма—Гор». Тож Україна може розраховувати принаймні на розуміння з його боку. Цікаво, що батько Буша-молодшого запам’ятався виступом в українському парламенті, де він 1991 року закликав наших парламентаріїв і не думати про незалежність.
Наступного тижня в американському Конгресі слухатиметься українське питання. Найбільшу ініціативу тут виявляють республіканці. Представник цієї партії конгресмен Джім Секстон звинуватив МВФ у сліпоті та глухоті, коли йдеться про боротьбу з корупцією. Він підготував законопроект, який передбачатиме покарання країн, що надавали фальшиву інформацію МВФ. «Шахраїв», на думку автора проекту, позбавлятимуть права упродовж п’яти років отримувати позики.
Республіканців, схоже, мало цікавить те, що їхня активна виборча президентська кампанія та пропозиції щодо радикальної реорганізації МВФ, можуть призвести до подальшого погіршання економічної ситуації в Україні, яка саме тепер потребує позик від Фонду. Мало того Україну називають винною до того, як завершилася аудиторська перевірка операцій НБУ. Навіть якщо все це лише передвиборна гра, все одно вона передбачає переможця, переможеного і потерпілих. На роль останніх, на жаль, чомусь обрано Україну та її прем’єра, якого «прийшли» в уряд, щоб реанімувати взаємини із МВФ і домогтися відновлення програми розширеного кредитування.
Рубін наприкінці своєї заяви наголосив, що американський уряд і надалі твердо виконуватиме зобов’язання щодо свого стратегічного партнера й підтримуватиме зусилля Президента Кучми та прем’єр-міністра Ющенка. Однак конгресмен Гейденсон у телефонній розмові з кореспондентом «Дня» був більш відвертим. Зазначивши, що США бажають, аби Україна була незалежною, процвітаючою та повністю інтегрованою у Європу державою, він наголосив, «що ніяка закордонна допомога не змусить Україну трансформувати свою економічну систему в справжню ринкову економіку. Це має відбутися зсередини».
Микола СІРУК, «День»
