Хоробрий, як лев, зіркий, як орел, швидкий, як олень, спритний, як лисиця
Краса, грація, шляхетність - усе це епітети, що стосуються улюбленця людини - коня. Його зображення знаходили на стінах печер від Заполяр`я (Біломор`я, Якутія) до пустель (Гобі та Аравійська пустелі) ще за часів мамонтів.
У міфах народів Євразії кінь відіграє важливу роль, є атрибутом божеств. Боги та герої пересуваються небом, з однієї стихії чи з одного світу до іншого неодмінно на конях. Це й бог грози у вигляді воїна-змієборця, і хетський бог Пірва, і слов`янський Перун. Образ бога Сонця на бойовій колісниці, що запряжена кіньми (причому саме сонце уявляється у вигляді колеса), є спільним для всіх індоєвропейських народів. Цікаво, що в деяких міфологіях кінь означає дерево світу. У скандинавській міфології воно називається Іггдрасіль, буквально "кінь Ігга", тобто кінь Одіна, що за своїм значенням відповідає світовому дереву в Стародавній Індії.
З міфології прийшли фантастичні зображення коня. Кентавр - напівкінь, напівлюдина, істота, що втілює неприборканість, грубе буйство, пияцтво. Його західноєвропейський варіант - Гіппоцентавр - навпаки, позитивний, несе ідею самопожертви. Гіппокамп, чи Іхтіокентавр, - морський кінь, другорядне божество, котре прислуговує морським богам (Посейдону, Нептуну). Мелькарт - морський коньок, малоазійське (фінікійське) божество, котре є покровитель мореплавання і охороняє мореплавців. Найвідоміший, що його широко й залюбки використовує сьогоднішня поетична муза - Пегас, крилатий чи небесний кінь, - емблема поетів і поезії, творчої наснаги.
А що значив кінь для воїна? Все! Недарма один з володарів, втративши в бою коня, гарячково вигукнув: "Півцарства за коня!". Само собою зрозуміло, що ця благородна тварина посіла почесне місце в символіці, емблематиці, геральдиці усіх народів. До речі, у геральдиці ніколи не вживається слово "коняка", лише - "кінь".
Західноєвропейська класична геральдика приписувала коню всі кращі риси кількох тварин: хоробрість лева, зіркість орла, силу вола, швидкість оленя, спритність лисиці. Голова коня чи весь його силует зображається тільки в профіль. Інше зображення - неблагородне.
У деяких країнах американського континенту - на гербах штатів США, Канади, Мексики, Бразилії, Уругваю, Венесуели - поширена емблема дикого коня. Вона поєднує два поняття - конярство й сам історичний факт освоєння території при виникненні штатів.
На жаль, радянська геральдика коня, улюбленця людини, відкинула. Чому? Та тому, що кінь зазвичай красувався на царських державних і дворянських гербах у поєднанні з фігурами святих (Св. Георгій, Св. Лавр, Св. Фрол), а також на родових гербах польсько-литовської вищої знаті. Так кінь виявився у нас "ворожим елементом". На жаль...
(Підготовлено за матеріалами книг "Мифы народов мира", М., вид-во "Советская Энциклопедия", 1980 р., "Словарь международной символики и эмблематики").
