Міняємо українців на молдаван і на шматок дороги
МЗС України підняло рідне поняття "бартер" на нову висоту: вирішено виміняти в Молдови чотири кілометри асфальтованої траси Одеса-Ізмаїл та селище Паланка на українське село Бессарабка. Ясна річ, що з селянами.
Це й дружбу з Молдовою зміцнить, і відкриє можливість для подальших "бартерів" на міжнародному рівні. Може, так і з США поміняємося. Ми їм Житомир із мешканцями, а вони нам якесь затишне містечко в Каліфорнії і, бажано, біля моря. Ось це буде угода!
Звичайно, хтось із мешканців обміняних сіл може залишитися незадоволеним. Ну, та якщо розібратися, що страшного сталося? Ну, був ти українцем, ну, поміняли тебе разом із хатою та городом. Тепер ти - молдаванин і село в тебе молдавське. Звикай до молдавських леїв, нові закони вивчай, молдавську державну мову засвоюй! Твої проблеми!
Усе це, звичайно, потішно. Тільки хотілося б від рідного МЗСу почути, як із мешканцями цих сіл домовилися. І чи домовлялися взагалі? Чи дадуть їм якусь компенсацію, якщо хто з українців, скажімо, настільки патріотичний, що не схоче із своїм господарством та коровами до Молдови перебиратися? Чи допоможуть йому переселитися кудись в українське село і, бажано, аби подалі від кордону, адже всі знають: переїзд іноді гірший за пожежу. З молдаванами, звичайно, нехай вже їхній МЗС розбирається. Ми-то що? Ми - народ гостинний. Якщо із своїм селом і господарствами до нас, то ласкаво просимо!
Точно пощастило поки лише водіям рейсових автобусів, які щогодини проходять то з Одеси до Ізмаїлу, то назад. Їм ця "молдавська" ділянка траси вже давно оскому набила. Проте не через молдаван, а через наших митників. Молдавських прикордонників і митників там взагалі ніхто жодного разу не бачив. Зате українська митниця збудувала величезний митно-прикордонний термінал із залами для закритого огляду трейлерів та вантажівок, які проходять повз. А на додачу вирішили рейсові автобуси "стригти". Виїхав прямою дорогою на "молдавську" ділянку траси - плати після повернення на "український" асфальт від 10 до 20 гривень. Такса плаваюча, чи то від митника, чи то від погоди залежить. А тепер усе, свобода водіям. Залишаться термінали, до речі, поки ще із будівельними недоробками, і невелика армія нашої митниці. Та нічого, їх кудись на нове місце перекинуть, люди, які вміють збирати мито з усього, що рухається, окрім тварин та комах, без роботи в нашій країні не залишаться. Хочеться лише вірити, що їх перекидатимуть разом із будинками і господарствами, адже вони зазвичай десь поряд із місцем збору данини живуть.
