Містичні корифеї

Це новинка з репертуару Кіровоградського музично-драматичного театру ім. Кропивницького.  Нехай пробачають мені всі причетні до прем’єри, але в афіші вистави, у першу чергу, інтригує її жанр — рок-опера.  Для сучасного українського драматичного театру цей жанр є доволі рідкісним — на відміну від того ж мюзиклу, — тож  «Кохання Панночки» у Театрі корифеїв апріорі не могло залишитися поза увагою як глядачів, так і критиків.

Узявши за основу п’єсу Марка Кропивницького за повістю Миколи Гоголя «Вій», головний режисер  Євген Курман залучив до роботи над спектаклем усю трупу. Представляючи «Кохання Панночки» глядачеві, режисер зауважив, що український театр є музично-драматичним, відтак у виставі буде достатньо і драми, і музики. Але музика, як того і вимагає жанр, у цій історії таки взяла гору. Авторські композиції та народні пісні композитор Денис Федоренко майстерно скомпонував у єдине ціле, продумавши до найменших дрібниць перипетії сюжету, настрій тієї чи іншої сцени, портрет кожного героя та надавши можливість виконавцям головних ролей сповна продемонструвати свій вокальний потенціал.

Сама ж вистава вийшла колоритною й атмосферною, звісно ж, містичною, часом кумедною, динамічною і надзвичайно позитивною. Глядачі разом з героями  базарювали на столичному Подолі, періодично вдивлялися в магічне дзеркало, в якому час від час то з’являлися то зникали різні герої, співчували то Хомі Бруту, то Панночці,  а у фіналі щиро підспівували акторам, які виконували завершальну оду «Влада кохання». Одним із найцікавіших режисерських прийомів у цій виставі стало «роздвоєння» головної героїні: тут є окремо Панна (Олена Табак), юна, емоційна, щира, та Панна-сутність (Інна Дорошенко), досвідчена й далекоглядна. До слова, цю роль відзначили експерти фестивалю, назвавши Інну Дорошенко кращою актрисою «Вересневих самоцвітів-2020».

—   Прем’єрою «Кохання Панночки» ми мали закривати минулий сезон, — розповідає Євген КУРМАН. — Але карантин відкоригував наші плани, тому першу прем’єру спектаклю ми показали в рамках мистецького фестивалю «Вересневі самоцвіти». Але ідею поставити п’єсу авторства Марка Лукича Кропивницького виношували вже давно. Власне, ми до всіх репертуарних назв ставимося дуже зважено. І в такий час, треба говорити правду, взяти до роботи «Глитая» або «Дай серцю волю...» — це було би досить ризиковано... Тому звернули увагу на інсценівки Кропивницького. Зупинилися саме на цьому матеріалі, оскільки інсценізація Марка Лукича створена як народна опера. Ми ж дуже активно розвиваємо саме музичну складову українського театру. Побачили, що можна трансформувати цей матеріал на сучасний манер, у результаті вийшла рок-опера. У «Коханні Панночки» зайнята вся трупа, це наше програмне рішення. Свою діяльність у цьому театрі ми з директором Володимиром Єфімовим розпочали масовою виставою «Сорочинський ярмарок», де була задіяна вся трупа. І наші великі мюзикли — «Циганка Аза», «Севільські заручини» — свідомо ставили на увесь творчий склад. Це теж позиція: у програмних виставах повинні бути задіяні всі творчі сили. Ми й матеріал добираємо, виходячи саме з цього. Зараз у нашому діючому репертуарі понад тридцять вистав, на які активно ходить місцевий глядач, а у Миколаєві навіть маємо свій фан-клуб. Коли 4 вересня відкривали новий сезон прем’єрою «Ladіe’s night», то було дуже багато невдоволених людей, які через карантин не змогли потрапити до театру — ми продаємо лише половину залу, як того вимагають норми карантину.

 У жовтні будемо показувати перенесені вистави, люди телефонують, цікавляться, підтверджують квитки. У нас в театрі навіть відсутній такий підрозділ як організація глядача, працюємо винятково з каси. Це теж певна позиція, оскільки ми відразу сказали акторам: шановні, те, як ми працюємо, показуватиме каса, ніхто зал не набиватиме, на вас або йтимуть, або не йтимуть. До речі, під час карантину наші актори, ми порахували, не виходили на сцену 175 днів, надзвичайно скучили за глядачем... Але робота не припинялася, репетиції відбувалися. Тому до кінця року плануємо випустити кілька прем’єр. Окрім «Ladіe’s night» та «Кохання Панночки» у нас заплановані «Закон» за Володимиром Винниченком, нове відтворення «Наталки Полтавки» з оновленим складом і новим музичним аранжуванням — цією  виставою розпочався цей театр. Також випускаємо «На полі крові» Лесі Українки і визначаємося з новорічною казкою для дітей.

Фото надане літературно-драматургічною частиною Академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького