Перейти до основного вмісту

У парламентах України та Польщі окреслили кроки для виходу з кризи відносин

26 лютого, 11:07
Фото з архіву "Дня"

Заступник голови комітету у закордонних справах Верховної ради Борис Тарасюк та лідер опозиції польського Сенату Богдан Кліх виступили зі спільною заявою, у якій окреслили кроки для виходу з кризи відносин між країнами. Заява розміщена 26 лютого на сайті Верховної Ради України.

"За останню чверть століття наші народи і держави довели здатність долати історичні проблеми і прямувати тією ж дорогою, якою перед нами пройшли країни Західної Європи. У 70-х і 80-х роках польська і українська демократичні опозиції боролися проти комунізму в ім’я демократії, прав і свобод людини. На цьому досвіді виросла польська Солідарність і Народний Рух України, які істотно сприяли відновленню незалежності наших держав, а також у здобутті свободи народами нашого регіону", - йдеться у заяві.

"Про минуле слід пам’ятати, жертвам конфліктів і злочинів належить пам’ять, пошана і гідне поховання. І це основний обов’язок представників влади наших країн", - наголошується у заяві.

Зазначається, що майбутні відносини із пам'яттю про минуле слід будувати на принципі "Пробачаємо і просимо вибачення".

"Ми повинні формувати взаємні відносини на принципі: "Пробачаємо і просимо вибачення". Так, як нас до цього заохочував Іван Павло ІІ, і як у минулому вчиняли наші церкви, президенти, уряди і парламенти", - зазначають політики.

У контексті схвалення закону про Інститут національної пам'яті важливо зберігати абсолютну свободу наукової діяльності та висловлювань на історичну тематику.

"Дослідження і висловлювання на тему історії повинні мати абсолютну свободу, ніхто не повинен бути покараний за висловлення власних поглядів, якщо в них не висловлюються заклики до насилля і ворожнечі", - йдеться у заяві.

"Історія Польщі і України вчить, що на взаємній ворожнечі виграє тільки Росія. І що власне сьогодні актуальним залишається гасло про те, що без вільної Польщі немає України, так само як без незалежної України немає безпечної Польщі. Ціллю агресивних дій Росії є не лише Україна, але також Польща, весь Європейський Союз і НАТО", - зазначають політики.

Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальні поправки в закон про Інститут національної пам'яті Польщі, який серед іншого передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.

Водночас Анджей Дуда попросив Конституційний суд перевірити статті закону про Інститут національної пам’яті, в яких згадуються "українські націоналісти" і термін "Східна Малопольща".

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати