Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Дуже жива лабораторія

Юннати з 16 регіонів досліджували рослини в найдавнішому ботанічному саду України

Протягом трьох днів на Тернопільщині тривав V Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних ботаніків. Школярі та їхні наставники прибули з шістнадцяти регіонів.

Практикум «Творча лабораторія природи. Рослинний світ» відбулася у Кременці в найстарішому ботанічному саду України, що свого часу став основою для столичного. Його історія сягає початку ХІХ століття. Засновниками були видатний майстер садово-паркового мистецтва ірландець Діонісій Мак-Клєр і доктор медицини і ботаніки, австрієць Віллібальд Бессер, який тепер у камені зустрічає відвідувачів цього неймовірного куточка природи Волинських Афін. У середу його юні послідовники на знак пошанування принесли до пам’ятника корзину квітів. Свого часу саме в Кременецькому ботанічному саду проводилися перші наукові дослідження рослин, масштабна інтродукційна робота, що поклала початок вирощування в Україні ста нових видів.

До речі, зараз тут серед величезного різноманіття дерев, кущів, ліан, квітів зростає майже двадцять видів рослин, яких ви більше ніде на території нашої держави не зустрінете. Як наукова установа, ботанічний сад запрацював 27 липня 1807-го і в 2017-му йому виповнюється 210 років. Ставши науково-освітньою базою для Кременецького ліцею, він увійшов до номенклатури ботанічних садів світу.

Як розповіла провідний фахівець сектору екологічної освіти Кременецького ботанічного саду Юлія Бондючна, столичний етап його історії розпочався на вершині розквіту. А сталося це після придушення листопадового повстання поляків проти царизму. Після цього Російська імперія провела масштабну зачистку культурного простору у своїх північно-західних губерніях. Тоді на Волині розформували десятки католицьких монастирів і сотні релігійних громад західного і східного обрядів; конфіскували, передавши великим російським землевласникам десятки маєтків.

Кременецький ліцей залишався осторонь повстання і 1834-го його просто реорганізували в Київський університет Святого Володимира, використавши усю навчальну базу: фізичну, хімічну, астрономічну лабораторії та ботанічний сад, котрий, без перебільшення, почали перевозити у Київ 1839-го. Чимало рослин тоді загинуло. 1841-го в Кременецькому ботанічному саду залишилося 1226 видів. Частину їх продали на публічних торгах.

Відновив роботу ботанічний сад у Кременці лише 1990-го. На двохстах гектарах — історична його частина, а також нові території. У цій царині і творіння ландшафтних дизайнерів, і природні тераси з каскадами катальп, їстівних каштанів, різновидів буків, рододендронів, секвой, тюльпанових дерев, вражає палітра звичних для регіону та інтродукованих квітів. «Їстівні каштани, про страви з плодів котрих не раз чуємо, переглядаючи французькі фільми, рідкість на Тернопільщині, проте на Закарпатті дуже поширені», — розповідає директор Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Іван Іванович Герц, який родом із сонячного регіону. Він провадить по квітучих терасах до спеціально відведених плантацій лікарських рослин. А там — неймовірний лавандово-ромашковий аромат! У спеку він посилюється.

Зустрічаю Марію Франчук і Ксенію Кіндрат з Рівного, які з допомогою наукового співробітника ботанічного саду досліджують рослини, на запропонованій їм ділянці. Тут — ромашка лікарська, парило звичайне, марина красильна, вовчух польовий, цмин пісковий, — показують дівчата. Ксенія Кіндрат розповідає, що про властивості деяких з них добре знає: «Ромашку лікарську і парило використовує моя бабуся: робить настоянки і поїть нас ромашковим чаєм, який ми дуже любимо». Аліна Денисенко і Тетяна Дубина приїхали з Чернігова. Навчаються в обласному педагогічному ліцеї. На їхній ділянці — материнка, дивина, алтея і солодка гола. Розповідають, що дивина — висока з великими жовтими квітами, зібраними у колосок, рослина, незважаючи на назву, досить розповсюджена, а використовують її при захворюваннях дихальних шляхів. Саме в червні цю лікарську рослину треба збирати.

Під час польового практикуму школярі також працювали за темами «Дендрологія» та «Інтродуковані рослини». Камеральну обробку даних практикуму «Біорізноманіття. Пам’ятки природи місцевого значення» провели в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Т. Шевченка. Захищали також  проекти за індивідуальними командними завданнями ботанічного практикуму «Творча лабораторія природи. Рослинний світ». Голова журі, методист Національного еколого-натуралістичного центру Міністерства освіти і науки України Ксенія Іванова розповідає «Дню», що такі заходи в період суцільної комп’ютеризації надзвичайно важливі: «Дитина закривається в інтернет-просторі, й експедиція — надзвичайно правильний педагогічний шлях. Це акумулює молодь, вчить працювати у команді, а також відтягує від негативних впливів, зокрема в інтернет-просторі».

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль. Фото Михайла УРБАНСЬКОГО

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів