«Патріотизм дієвого типу»
Минулої п’ятниці відбувся уже сьомий День весняний. Зустріч колег, друзів, партнерів уже традиційно відбулася з ініціативи благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» у гостинному дворику туристичної компанії Aquavita біля Андріївського узвозу. Пролунало багато цікавих думок і щодо вже здійсненого «Днем» (зокрема й перевидання бестселера «Повернення в Царгород»), і щодо нових суспільно важливих ідей, які заслуговують на дієву, зокрема фінансову, співучасть. І все це — в чудовій атмосфері невимушеного, теплого спілкування (у цьому допоможе пересвідчитись фоторепортаж на сайті «Дня» «Вечір у «колі солідарності» https://day.kyiv.ua/uk/photo/vechir-u-koli-solidarnosti-foto) й на високій ноті першої скрипки Квартету імені Миколи Лисенка, лауреата Шевченківської премії Анатолія Баженова та його учня Івана П’ятоволенка, лауреата міжнародного конкурсу в Баку, концертмейстра Національного президентського оркестру. Завісу всіх задуманих на цей рік редакцією «Дня» проектів під керівництвом головного «диригента» Лариси Івшиної відкривати не будемо, а от враженнями наших гостей охоче поділимося...
«ДУЖЕ ВАЖЛИВО, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ТАКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР...»
Андрій СЕНЧЕНКО, політик, засновник Чорноморської телерадіокомпанії, голова громадського правозахисного руху «Сила права»:
— Я обов’язково відвідую всі заходи, організовані газетою «День», тому що вважаю їх дуже важливими для нашої держави. Чорноморська телерадіокомпанія виступає одним із спонсорів фотовиставок «Дня». Ми постійно спостерігаємо за газетою й підтримуємо її видавницьку діяльність. На жаль, у країні вже настільки рельєфно відчувається дефіцит культури та глибокої думки, що це починає викликати дуже серйозні побоювання за майбутнє України. І тому дуже важливо, що зберігається такий культурний центр, як газета «День», бо подібних центрів в Україні небагато.
«День» БАГАТО РОБИТЬ, ЩОБ ВСЕ СТАЛО НА СВОЇ МІСЦЯ»
Юрій ТЕРЕЩЕНКО, доктор історичних наук:
— Газета «День» — справжнє явище в українському суспільному і духовному житті. Тут реально відбувається надзвичайно активна взаємодія з науковцями. І завдяки цьому здійснюється те, що мала б робити Українська держава. Вона, на жаль, не робить багато чого. От, скажімо, 2018-й був роком Гетьманату Павла Скоропадського. Газета «День» про це оголосила й чітко дотримувалася проголошеного гасла. І дуже багато зробила для того, щоб змінити уявлення нашого суспільства про Гетьмана, бо він насправді ще й досі не отримав оцінки, гідної своєї особистості. Натомість маємо надзвичайно викривлені суб’єктивістські оцінки, продиктовані або партійними позиціями, або залишками ще часів доби 1917—1920-х років, — суб’єктивні оцінки багатьох українських політичних лідерів, які були в конфронтації з Гетьманом. Причому конфронтації були у нас на ґрунті української державності, в тому сенсі, що чимало українських партійних лідерів фактично виступали проти незалежності. А Скоропадський засвідчив, що він стоїть на послідовних державницьких позиціях. Через ті давні суперечки, викривлення у сприйнятті дійсності дійшли і до сьогодні. У нас у політичних верхах домінує УНРівська ідеологічна схема та історична концепція. Власне, вочевидь, саме тому держава нічого й не сказала в цей рік. Натомість газета «День» відкрила свої сторінки багатьом людям, які хотіли сказати об’єктивно й науково про Гетьманат. Тут газеті «День» немає рівних, і дуже багато зроблено для того, щоб змінити ці спотворені уявлення про Скоропадського.
І робота газети «День» здійснена не тільки щодо Гетьмана. Уся біда в тому, що українське суспільство тривалий час залишало або взагалі поза увагою свою аристократичну верству, або спотворювало її сутність. І виходило так, що українська еліта нібито вся повністю денаціоналізувалася, і в нас немає еліти, ніби ми мужицька нація. І тим самим ми сприяли Росії в їхніх стратегічних, ідеологічних завданнях деелітизації України. А якщо немає еліти, то, власне, й нації немає, бо великою мірою саме завдяки її діяльності формується нація. Зрештою, ця домінанта української історії, роль еліти в державотворенні на різних етапах ще не знайшла адекватного сприйняття в суспільстві. І газета «День» багато робить, щоб все стало на свої місця.
«ГАЗЕТА ВЖЕ ДАВНО СТАЛА ДЛЯ МЕНЕ ДРУЖНЬОЮ ПІДТРИМКОЮ»
Ганна ГОПКО, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України в закордонних справах:
— Для мене газета «День» — це коло однодумців. Є «День» — і маєш певність у завтрашньому дні. Є люди, котрі формують певні мережі творення добра, і газета «День» уже давно для мене стала дружньою підтримкою. Я знайома з Ларисою Івшиною з 2004 року, коли я ще була студенткою. З того часу охоче долучаюся до дуже багатьох проектів: фотовиставок, Бібліотеки газети «День», школи журналістики. Як голова комітету я завжди запрошую студентів так званого університету газети «День» для спілкування. За ці роки вже, здається, понад триста студентів пройшло через глибинну, освітню, дуже практичну систему стажування в цій газеті. І тому, вочевидь, проекти «Дня» створені для посилення інтелектуального фронту України. Зараз ми бачимо, що люди шукають простих рішень, і в таких умовах діяльність газети стає надзвичайно важливою. «День» пояснює тяглість історії, дає розуміння, хто ми такі, що нас об’єднує і куди ми рухаємося далі. Європейська Україна вимагає зусиль. І команда газети «День», її ініціативи, такі як, скажімо, розповсюдження газет на фронті, — це про людяність, про Україну, про перспективу і про глобальне значення України для світу. Тому я тут в особливо важливий час, після інавгурації, коли вже за тиждень стільки всього відбулося, що почуваєшся мегавтомленим і хочеш отримати натхнення для чергової хвилі боротьби...
«День» ОРІЄНТОВАНИЙ НА ДЕРЖАВНІ ЦІННОСТІ І ПРАГНЕ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ СОЦІУМУ»
Юрій КОСТЮЧЕНКО, науковець, фахівець із теорії ризиків та прикладних питань безпеки, автор «Дня»:
— Газета «День» робить усе, щоб розбудовувати відповідні базиси, на яких ґрунтуються основи державності. Наука в цьому моменті є важливою складовою як засіб аналізу. Але побудувати державу без принципів державності неможливо. Країна ґрунтується саме на принциповості і власній ідентичності. Газета «День» для мене є таким базисом. І всі автори, які долучені до публікацій газети, переконаний, усвідомлюють. це. При цьому зауважу, що газета «День» є не типовою для нашого соціального простору. Вона орієнтована на державні цінності і прагне інтелектуалізації соціуму. І, при насиченості інтелектуальних думок, газета «День» досить доступна. Ця газета «розжовує» як прописні істини, так і глибинні думки. В ситуації, коли зовнішній агресор маніпулює інформацією і при цьому здійснює окупацію, дуже важливо розмовляти зі своїм народом. Не всі політики це можуть. І не всі ЗМІ на це орієнтовані. Але «День» це вміє.
«ДЕНЬ» МАЄ ВЕЛИКІ ЗАСЛУГИ ПЕРЕД НАРОДОМ ТА ДЕРЖАВОЮ ЗА ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ»
Василь КРЕМЕНЬ, державний, політичний та громадський діяч, екс-міністр освіти і науки України:
– Газета «День» має великі заслуги перед українським народом та українською державою за часів незалежності. Це газета, яка значною мірою сприяла національній самоідентифікації, європейській інтеграції нашої країни та формуванню духовних цінностей в українському суспільстві. Я щиро поважаю Ларису Івшину – людину, яка створила газету «День» і ось уже майже 23 роки керує нею. Лариса Олексіївна спромоглася, окрім випуску газети, зробити супутні, але надзвичайно важливі проекти. Це і випуск книг, і школа журналістики для молоді, і фотовиставки в різних областях України. Також я надзвичайно шаную Євгена Марчука, котрий, на мій погляд, багато робить для газети «День». Я мав честь працювати з Євгеном Кириловичем і знаю, наскільки потужною, сучасною та освіченою людиною він є. Думаю, що людей, котрі зібралися на цьому чудовому заході, можна назвати щирими патріотами діяльнісного типу. Бо ж є патріоти тільки на словах, а є ті, хто своїм життям та своєю діяльністю сприяють розвитку української нації та держави.
«ДНЮ» ВДАЄТЬСЯ БУТИ ПРОРОЧИМ ВИДАННЯМ»
Євген ГОЛОВАХА, соціолог, заступник директора Інституту соціології НАН України:
– Існує поверховий шар інформації, але й існує ґрунтовне дослідження. «День» прагне пірнути в глибину. І саме тому «Дню» вдається бути пророчим виданням, адже воно орієнтоване на сутність всього, що відбуваються з країною. Я знаю дуже багато людей, які стояли в основі нашої державності, і вони читали «День». Це важливий показник. Але вкрай важливо, щоб інтелектуали не зупинялись у своєму пошуку істини. 73% за Зеленського – це дуже високий показник, який не можна ігнорувати. Треба осмислити цей факт.
«ДЕНЬ» ЧЕРЕЗ СЛОВО ВПРОВАДЖУЄ ДЕРЖАВНИЦЬКУ ПОЗИЦІЮ»
Ірина ТИХОМИРОВА, президент бізнес-школи МІМ-Київ:
– Газета «День» – не інформує, а формує суспільну думку. І формує вона її з громадянської позиції. Через газету, через сайт, через інші проекти «День» доносить саме громадянську позицію. Це вдається не всім. Багато хто забуває про важливий момент – ми всі живемо в одній країні, яку треба і берегти, і будувати. «День» через слово впроваджує державницьку позицію.