Дружба! Велике це слово – дружба! Може, найбільше з усіх слів людських. Заради дружби люди йдуть на тортури, сідають у тюрму, навіть життя віддають.
Всеволод Нестайко, український письменник

Солодкий простір демократії (фото)

У Києві представили інтерактивну цукрову інсталяцію митців з Північної Ірландії. Додати до неї щось своє може кожен охочий!

На території фонду ІЗОЛЯЦІЯ з’явилось щось на кшталт утопічного міста: поруч стоять столичний Будинок вчителя, Хотинська фортеця, футуристичні споруди, схожі на хвилі і квіти. Конструкцію створювали митці Брендан Джеймісон і Марк Ревелз разом з дев’ятьма українськими молодими архітекторами, для цього їм знадобились кілька тижнів і тисячі кубиків цукру. Велика інсталяція не є чимось сталим: навколо лежать купки рафінаду, і кожен охочий може створити з нього щось своє.

«КУЛЬТУРА ПОВИННА ЗМІНЮВАТИ СУСПІЛЬСТВО»

Проект називається «Цукрова демократія» та оспівує силу колективної праці. У центрі інсталяції – модель Будинку вчителя, який митці робили три тижні. «Будинок вчителя відкрили 1912 року як педагогічний музей, а вже у 1917-1918 роках у будівлі розташовувалась Центральна Рада Української Народної Республіки, перший український парламент. Саме в закладі освіти і культури зароджувалась українська демократія. І творцями цієї демократії були люди культури – письменники, історики, мислителі. Важливо, що культура не лише може, а й повинна змінювати суспільство, і цей проект є невимушеною формою вираження цієї ідеї. Ми самі є творцями демократії, і майбутнє країни у наших руках», - акцентує Олександр Виноградов, менеджер зі зв’язків із громадськістю ІЗОЛЯЦІЇ.

Навколо цукрового Будинку учителя розташовуються споруди, інспіровані архітектонами Казимира Малевича. Архітектони – це супрематичні архітектурні моделі, об’ємні композиції, які Малевич почав створювати у 1920-х роках і які включали в себе геометричні фігури, що врізалися одна в одну під прямим кутом. Митець визначав ці конструкції як архітектурні формули, за допомогою яких можна надавати форму будівлям. Організатори виставки зазначають, що утопічні модерністські хмарочоси Малевича символізують потенціал креативного майбутнього, який ніколи не зникає.

«Казимир Малевич, гадаю, є найвідомішим митцем родом з України, вивчав його творчість в університеті, - каже Брендан Джеймісон. – Архітектони – типова форма, яку людина може розширювати, змінювати. Для цього проекту ми створили п’ять архітектонів, і люди, використовуючи уяву, можуть добудовувати щось своє». 

Особливе значення має і сам матеріал. В ІЗОЛЯЦІЇ нагадують, що Україна – відомий у світі лідер цукрової промисловості, а ще саме цукрові магнати, як Терещенки, Симиренки, Ханенки, Лазар Бродський у ХІХ – на початку ХХ століть були найактивнішими українськими меценатами, завдяки яким з’явилось безліч архітектурних пам’яток, культурних та освітніх закладів, потужних мистецьких колекцій. А Брендан Джеймісон, який разом з Марком Ревелзом створює цукрові інсталяції по всьому світу, зауважує, що цукрова промисловість пов’язана з розвитком мистецтв і в інших країнах. Наприклад, галерея Тейт, найбільше світове зібрання британського мистецтва, заснована коштом цукрового гіганта Генрі Тейта. Вибудовується ланцюжок «цукор-культура-демократія», що знов відсилає до ідеї виставки.

«ДУЖЕ НЕЗВИЧНО РОБИТИ ТЕ, ЩО ХОЧЕШ»

Масштабна інсталяція (площа – приблизно вісім на десять метрів) розростається цукровими спорудами, створеними українськими студентами-архітекторами. «Перед нами не було конкретних задач. Брендон дав нам матеріал і сказав, що можемо робити, що хочемо. Хтось створював щось футуристичне, свій Всесвіт майбутнього. Я хотіла зробити щось впізнаване і культове, тому відтворила у мініатюрі Хотинську фортецю», - ділиться одна з резиденток проекту Юлія Джулай.

А Валерія Павлова створила дві футуристичні споруди – одна схожа на квіти, в іншій кубики цукру допасовані навскіс, так резидентка виразила своє бачення вишиванки та українських традицій. «Було дуже незвично робити те, що хочеш, без обмежень. Коли ми щось проектуємо під час навчання, кажуть робити те і те, є певні рамки. А тут їх зняли, таке вільне плавання – це важко. Але Брендан і Марк допомагали нам», - згадує Валерія Павлова.

Серед химерних конструкцій знайшлося місце навіть для самої ІЗОЛЯЦІЇ. Одна з цукрових конструкцій зображує підірвану бойовиками «ДНР» заводську трубу в Донецьку, на якій стояла скульптура художника Паскаля Мартіна Таю у вигляді губної помади. Робота Make Up була присвячена жінкам Донбасу. Нагадаємо, фонд, заснований 2010 року, раніше працював у Донецьку. 9 червня 2014 року його територію захопили бойовики, облаштували там свою базу, а багато мистецьких робіт знищили. Незабаром після цього ІЗОЛЯЦІЯ стала працювати у Києві.

«ПРЕКРАСНА КРЕАТИВНА ЕНЕРГІЯ»

Брендан Джеймісон створює цукрові скульптури з 2003 року, три роки тому він запросив до співпраці Марка Ревелза. Дует представляв свої роботи у Парижі, Лондоні, Пекіні, Шанхаї та багатьох містах Сполучених Штатів. Як розповідають в ІЗОЛЯЦІЇ, у своїх інсталяціях митці за допомогою антропоморфної архітектури та мікроскопічних біологічних форм досліджують соціально-політичні теми. Вони роблять масштабні проекти і запрошують публіку розширювати їх власною творчістю.

«Кубики цукру добре підходять для того, щоб будувати з них різні конструкції, наче з цеглинок. Також включається багато відчуттів. Ми не тільки бачимо кубик і торкаємося його, а й можемо уявити смак кришталиків цукру, - зауважує Брендан Джеймісон. – Сам кубик цукру уособлює ідею білого кубу як виставкового простору: сучасні галереї та музеї по всьому світу часто створюються з білими стінами як нейтральний простір. Така ідеалізація білого кубу. А ми творимо мистецтво з білого куба, замість того, щоб представляти його всередині нього».

Будувати з цукру можна у кількох техніках: просто вишиковувати кубики, з’єднувати їх клеєм або вирізати з солодкого матеріалу. Дивує, що висока хвилеподібна конструкція у центрі інсталяції ірландських митців створена першим способом: кубики нічим не скріплені. «Це зразок органічного стилю в архітектурі, - пояснює Брендан Джеймісон. – Фундамент у формі знаку безкінечності, потім конструкція розділяється на дві секції. Важливо показати, що такі речі можна створювати просто з нічим не скріплених кубиків. Ми робимо такі проекти по всьому світу, і дивовижно спостерігати, як люди проводять години за творенням своїх скульптур, працюють групами – це прекрасна креативна енергія».

Тож під час виставки охочі можуть брати участь у воркшопах  з цукрової архітектури та за допомогою митців і студентів-архітекторів створювати свої споруди. Також у рамках «Цукрової демократії» запланована велика публічна програма з лекціями, імпрезами, дискусіями та екскурсіями. Обговорюватимуть такі теми, як історія Будинку вчителя, українське меценатство, творчість Казимира Малевича, постать голови Центральної Ради Михайла Грушевського і, звісно, значення демократії. За подіями програми можна слідкувати на сайті ІЗОЛЯЦІЇ izolyatsia.org.

Проект «Цукрова демократія» триватиме до 30 жовтня.

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments