«Якось ми з сином, якому тоді було півтора року, пішли до лісу. І я чітко усвідомив, що є проблема з утилізацією пластику. Для сина нинішня ситуація вже нормальна. А що буде далі? Як я можу вплинути на ситуацію? Можна постити у Facebook новини про острови з пластику в океані, але треба щось робити. Тож вирішив цим займатися. Відтоді пройшло півтора року, і ось є результати. Було багато помилок, щось не виходило, але зараз бачу: я це можу», - розповідає Євген Хлєбніков, засновник одеської ініціативи Precious Plastic Ukraine. З Євгеном спілкуємось на фестивалі  Startup Kultur 2017, який цими вихідними проходить у креативному просторі IZONE. Подія відбувається під егідою Goethe-Institut в Україні.

ДОРОГОЦІННИЙ ПЛАСТИК

Команда Precious Plastic Ukraine, у якій усього три людини, створює з уживаного пластику красиві речі. На фестивалі її учасники представили строкаті настінні годинники, різну канцелярію, а ще, наприклад, вироби з абстрактними візерунками, що можуть бути тацею чи сидінням. «Це дуже міцний матеріал, що не боїться вологи», - говорить Євген, показуючи вироби майстерні. Те, що могло закінчити  життя на смітнику, перетворюється на елемент декору.

«Ми є частиною міжнародної спільноти Precious Plastic, тобто «Дорогоцінний пластик», - продовжує Євген Хлєбніков. – Засновник цієї ініціативи Дейв Хаккенс запропонував переробляти пластик силами локальних майстерень. Він розробив доступне обладнання, виклав у мережу креслення і закликав долучатися. Чим більше таких майстерень, тим чистіша наша планета. Разом ми будемо вдосконалювати обладнання і винаходити нове, показувати, що пластик – не відходи, а дорогоцінний матеріал. Так у нас вийде змінити ставлення людей до пластику, його викидатимуть менше».

Пластик у майстерню приносять друзі, передають різні організації, які мають контейнери для його збору. Також члени ініціативи збирають пластик самі, влаштовують суботники.

«Таких майстерень в Україні зараз є дві: наша в Одесі та у Львові (до речі, ця ініціатива, лабораторія ресайклінгу Zelenew, теж бере участь у фестивалі. – Авт.). У світі таких майстерень більше сотні. Дуже хочу, щоб в Одесі таких було 15… До нас зверталися компанії з Дніпра, Полтави, Києва, Черкас. Але чогось їм поки не вистачає», - констатує Євген.

ВІТАННЯ ВІД ДЮКА

Ще одні одесити на фестивалі – проект Pixelated Realities. Його учасники займаються 3D-скануванням і створюють віртуальні 3D-тури, щоб показати, як зберегти пам’ятки архітектури. «Так ми робимо базу даних, яку потім можна використовувати для реставрації пам’ятників, - пояснює Денис Лаврентьєв з громадського об’єднання Pixelated Realities. – Поки ми працюємо, в основному, в Одесі, ще – у Києві і трохи у Львові. Для реставрації наші моделі поки не використовували, але ми йдемо до цього, потроху залучаємо реставраторів».

У базі даних Pixelated Realities сьогодні є пам’ятники Дюку, де Рібасу, Ісааку Бабелю, кілька будинків, зокрема, вже знесена дача Докса. «Зараз просуваємо проект зі збереження культурної спадщини всієї України, - продовжує Денис Лаврентьєв. – Хочемо створити відповідну базу даних. Наприклад, в Одесі з 2008 року з переліку пам’яток архітектури вилучили близько 140 будівель. Ми збираємо дані по них – що з цього збереглось. Потроху будемо сканувати об’єкти і вводити таку річ, як паспорт фасадів. Наприклад, коли у вас є будівля, розібрана по цеглинах, і є пронумерована 3D-модель кожної цеглини. Це колосальна робота, але ми намагаємось зробити хоча б одну таку будівлю. В Одесі багато пам’яток, які руйнуються. От цієї весни був випадок, коли на Катерининській, 8 о п’ятій ранку обвалилась частина фасаду старої будівлі. Ми на люльці рятувальників лізли туди, фотографували і створювали 3D-модель».

Ще Pixelated Realities виготовляє 3D-листівки. Ви наводите смартфон з системою Android на поштівку з одеським пам’ятником Дюку і з’являється його анімоване зображення. Більш того, це зображення розповідає про себе англійською і підморгує. Зараз інноватори хочуть зробити так, щоб людина наговорювала певний текст для листівки, а отримувач завдяки смартфону міг би прослухати це послання.

ВХОПИТИСЬ ЗА ВІРТУАЛЬНУ РЕАЛЬНІСТЬ

«Зірками» демо-зони фестивалю стали члени харківського проекту Global DJ Геннадій Жуга і Дмитро Махонько. Завдяки midi-контролеру у вигляді рукавичок, який вони розробили два роки тому, можна, по суті, управляти музикою в повітрі, створювати візуальні шоу, грати у комп’ютерні ігри тощо. Серед «зіркових» користувачів рукавичок – співачка ONUKA та уругвайський діджей Густаво Браветті. Зараз команда Global DJ працює над моделлю рукавичок для використання в VR-технологіях, тобто пов’язаних з віртуальною реальністю. 

«Наші рукавички дозволять замінити існуючі засоби віртуальної реальності, коли для перебування у тривимірному просторі треба тримати у руках важкі незручні прилади, - коментує Дмитро Махонько. – Найпростіше використання VR-технологій – наприклад, для купівлі квартири. Ходити кудись з ріелтером займає багато часу. А от як це зараз відбувається у штаті Каліфорнія: усі квартири, що продаються, оцифровані, переведені у тривимірну сцену, поміщені у комп’ютер ріелтора. Ви приходите в його офіс, він одягає на вас маску і вмикає перелік квартир. Ви віртуально перебуваєте в одній з квартир, перед вами – цифрове меню. Якщо квартира вам не подобається, перемикаєте, щоб подивитись іншу. Можете «походити» по ній, оцінити вид з вікна. Але зараз для цього люди тримають у руках два пристрої, схожі на молотки. Беремо медичне застосування технології – лікар вчиться, як надавати першу допомогу. Він підбігає до постраждалого, а в руках у нього ці «молотки», він не може нічого зробити. У рукавичках ми перенесемо датчики на зап’ястя, і людина зможе взаємодіяти з пацієнтом. До речі, цей проект розробляють наші київські колеги, ми допомагаємо їм з рукавичками. У Києві дуже сильні інженери, які займаються VR-технологіями».

Щоб розвивати проект, Геннадій і Дмитро вклали у нього чимало власних коштів. «Я б сказав, усі, - усміхається Дмитро Махонько. – Проте ми не шкодуємо. Людина щаслива, коли займається тим, що їй подобається. Інвестори як ті, хто дає гроші, нас не цікавлять. Нам цікаві люди, які піднімуть промисловість в Україні. У наших рукавичках тільки шкіра італійська – чомусь не знайшли в Україні потрібної тонкої шкіри. Але шили їх українські дизайнери, плати зробили на харківському заводі тощо. При цьому в Україні зараз дуже дороге виробництво плат, набагато дорожче, ніж у Китаї. Ми б із задоволенням заключили угоду з людьми, які б виробляли такі рукавички в Україні і продавали їх за кордон. Маленьким стартапам налагодити це складно».

ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ

«Мета фестивалю трохи дослідницька, - зауважує Ілона Демченко, організаторка проекту Startup Kultur 2017. – Тема креативних стартапів дуже популярна в Європі, зокрема в Німеччині. Ми думали про те, що цікаво зробити щось на таку тему в Україні, але не дуже знали цю сцену. Тому почали свого роду дослідження, всіх запросили і по результатах цієї події дізнаємось більше про креативні стартапи в Україні. Хочемо розвивати цей проект у майбутньому. Це, можна сказати, пробний фестиваль».

Великий плюс події – освітня складова. По-перше, понад 20 лекцій і воркшопів від спікерів з України та Німеччини – навіть якщо ви не замислювались про створення чогось інноваційного, цілком можливо, якийсь виступ надихне на таке. По-друге, консультації від фахових компаній, наприклад, з фінансових питань і авторського права. Ілона Демченко акцентує: «Багато людей хотіли б більше знати і мати більше можливостей для розвитку креативних стартапів. Ми зібрали базу даних учасників фестивалю, збираємось розіслати їм опитувальники і потім визначатися з подальшим форматом роботи з темою».

Між іншим, Німеччина активно використовувала розвиток малого бізнесу, зокрема креативних стартапів, після падіння Берлінського муру. «У Східній Німеччині тоді було багато людей, які раніше працювали на заводах і втратили роботу. Їм треба було перепрофілюватися. Німецький уряд почав програму розвитку стартапів як спосіб зайняти таких людей. Це стало дуже успішним. Цілий Рурській регіон за рахунок креативних проектів почав жити краще, - наводить приклад Ілона Демченко. – В Україні зараз теж є багато людей, які переживають важкий економічно період. Можливо, якісь ідеї, побачені тут, допоможуть знайти новий формат і способи заробити. Колись у Німеччині вважали, що це дурна ідея і ніхто не робитиме нічого креативного, коли вдома немає чого їсти. Але з цього виросли деякі успішні проекти».

Так, далеко не всі проекти стають успішними. Але треба не боятися помилок і продовжувати роботу після невдач, вдосконалюючи ідею. До речі, ви ще встигаєте послухати про проблеми, що можуть чекати на стартаперів, а також дізнатися про успішні українські розробки і побачити деякі з них – просто приходьте на другий день Startup Kultur 2017 в IZONE.