Індекс медичних змін

Будь-які зміни у медицині треба орієнтувати на інтереси пацієнта. Про це неодноразово зазначали «Дню» експерти, коментуючи перебіг медичної реформи в Україні. Тож результати дослідження «Індекс здоров’я. Україна» – це хороші маркери для Міністерства охорони здоров’я, щоб розуміти, як редагувати план реформи саме заради пацієнтів.

Дослідження вже третій рік поспіль проводять спільно Міжнародний фонд «Відродження», Київський міжнародний інститут соціології та Школа охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». Його мета – щорічно визначати фактичний рівень задоволеності громадян України медичною допомогою, фіксувати їхній досвід і поведінку в ситуаціях, пов’язаних із здоров’ям. «Індекс Здоров’я. Україна» розроблений за прикладом Європейського індексу споживачів охорони здоров’я.

Цього року загальноукраїнське значення індексу здоров’я склало 62,2 бали (2017 року – 62 бали, 2016 – 55 балів). До його параметрів входять задоволеність медичною допомогою, звернення до лікаря та попередження хвороб, витрати на ліки та відмова від звернення до лікаря через відсутність коштів, вакцинація дітей, знання симптомів інсульту, самооцінка стану здоров’я та наявність надлишкової ваги або ожиріння. В опитуванні взяло участь понад десять тисяч осіб.

За результатами дослідження, 76% українців задоволені дільничним терапевтом чи сімейним лікарем. Це зрозуміло, бо кожен з нас мусив підписати декларацію з тим лікарем, який найбільше до душі. Ще 56% опитаних задоволені медичною допомогою в стаціонарі, 71% зверталися по медичну допомогу в останньому випадку хвороби. До речі, цього року від госпіталізації через брак коштів відмовилося лише 9% опитаних (для порівняння – у 2017 році таких було 12%, у 2016 – 32%). Мабуть, ці дані втішать найбільше лікарів, що потроху спрацьовує пересторога не займатися самолікуванням.

Щоправда, коли респондентів запитали, наскільки було складно знайти кошти, щоб покрити всі витрати (формальні і неформальні), пов’язані зі стаціонарним лікуванням, то 48% відповіли, що їм було складно або неможливо знайти кошти. Утім, два роки тому ці значення були ще вищими – 58%.          

Дослідження показало, що лікуватися в Україні – недешево. Приблизно по 500-600 гривень довелося витрачати українцям на ліки протягом останнього місця. Також соціологи з’ясували, що 76% респондентів не відмовлялися від звернення до лікаря через відсутність коштів, що іноді є найпоширенішою причиною, чому відмовляються іти до лікаря та лягати в лікарню.

Як бальзам на душу Мінздоров’ю будуть дані, що 78% українців не відмовлялися від вакцинації для своїх дітей. Хоча під час спалаху кору в країні ці цифри могли б бути і вищими. Традиційно у ході опитування з’ясовують, як українці оцінюють свій стан здоров’я. Цього року 48% людей зазначило відповідь «добре» або «дуже добре».

«Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка. Однак варто пам’ятати, що принцип «гроші йдуть за пацієнтом» є основою реформи фінансування охорони здоров'я. Тому саме така суб’єктивна оцінка й визначатиме, в який медичний заклад врешті-решт прийде пацієнт. Очевидно, у той, яким він задоволений найбільше», - коментує Тетяна Степурко, координатор дослідження та доцент Школи охорони здоров’я.

Ірина Литовченко, керівник Директорату стратегічного планування Міністерства охорони здоров’я України, зауважила, що міністерство обов’язково врахує результати дослідження для майбутніх управлінських рішень. «Індекс здоров’я. Україна» дає приводи і для радості , і для смутку, приміром, недостатня довіра пацієнтів до щеплень.

«Це виклик, з яким ми будемо працювати наступного року. Загалом дослідження показало, що там, куди ще не дійшли наші руки, люди відзначають проблеми, – додала Литовченко. –  23 мільйони українців вже вибрали свого сімейного лікаря. Регіони, де кількість декларацій є високою, більше відчувають просування реформи. Але з 2019 року відмовляємося від медичної субвенції, первинка буде отримувати гроші тільки від Національної служби здоров’я України. Проте рівень підтримки цих змін високий, і це нас радує.  Непокоїть, що досі 47% дорослих займається самолікуванням. Попри це нам важливо мати такі індикатори, щоб розуміти, як реформа просувається, як люди відчувають це на власному досвіді».