«Льодовиковий період» у Мінекології
Під тиском громадськості уряд розпочав службове розслідування щодо скандального призначення заступником голови відомства Віктора Канцурака
Останні кадрові ротації у Міністерстві екології та природних ресурсів обурили та схвилювали експертів та активістів. Нагадаємо, 20 квітня за дорученням Кабміну заступником міністра екології став Віктор Канцурак. З 2010 по 2014 рік він працював у відомстві в команді Едуарда Ставицького та Миколи Злочевського, також був помічником-консультантом народних депутатів від «Партії регіонів».
Присутність Канцурака у міністерстві запам’яталась екоспільноті махінаціями з тендерами, нелегальними рубками у лісах, закупівлями непотрібного для заповідників обладнання, нецільовим використанням бюджетних коштів на наукові дослідження. Скандалом обернулося проведення тендеру щодо закупівлі супутникових знімків території України в австрійської фірми Austroplan Austrian Engineering GMBH за 50 мільйонів гривень, тоді як Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова пропонував ці фото за 250 тисяч гривень. Віктор Канцурак тоді входив до тендерного комітету.
За подібні махінації та занепад заповідної справи (за чотири роки присутності Канцурака у міністерстві був створений лише один нацпарк) цей період екологи назвали «льодовиковим». Чи не повториться ситуація з поверненням пана Канцурака у відомство?
ВІД ПЕРЕСТАНОВКИ КАДРІВ КАРТИНКА НЕ ЗМІНИЛАСЬ
Кілька десятків природоохоронних організацій разом з дев’ятьма депутатами Верховної Ради підготували звернення до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, щоб скасував урядове розпорядження про призначення одіозного посадовця. Голова уряду пообіцяв звернутися до Національного антикорупційного бюро, щоб провело відповідну перевірку, а міністрам зауважив, що мають уважніше підбирати команду, призначати людей «нескомпрометованих».
«Корупція знаходиться на рівні заступників міністра та начальників департаментів, туди ставлять довірених осіб, які знають, де «пиляти» кошти. Має бути система відбору та фільтрації при подібних призначеннях», - вважає народний депутат Ігор Луценко.
Міністр екології Остап Семерак підтримав звернення прем’єр-міністра до НАБУ. А згодом на сайті Мінекології з’явилось повідомлення, що Віктор Канцурак відсторонений від виконання обов’язків на час проведення службового розслідування. Натомість ще одним заступником міністра та керівником апарату уряд призначив Віктора Вакараша. Свого часу він працював в органах виконавчої влади Києва, і йому приписують чимало скандалів із землею. Зокрема, досі незрозуміло, як змінили цільове призначення 97 гектарів лісу у Макарівському районі Київської області. Тож від перестановки кадрів у міністерстві загальна картинка не змінилась.
«ДИРЕКТОРАМИ СТАВАЛИ «СВОЇ» ДЛЯ МІНІСТЕРСТВА ЛЮДИ»
Тепер вимога активістів – звільнити з міністерства обох скандальних заступників. Оскільки розбір польотів спочатку стосувався Віктора Канцурака, свої зусилля активісти спрямували на його відсторонення. Остап Семерак навіть звернувся до екологів, щоб надали йому факти, які свідчать про корупційні дії чиновника – пообіцяв, що усі їх ретельно перевірять та вивчать під час службового розслідування. Що ж, в активістів доказів своїх звинувачень вистачає.
Начальник відділу екоосвіти Національного природного парку «Голосіївський» Андрій Хрутьба розповідає, що за п’ять років існування парку змінилось шість директорів, закуповували непотрібну та дорогу техніку, приміром, бульдозери чи пожежні машини, котрі зараз простоюють без роботи. На сотні тисяч гривень придбали програмне забезпечення, яке в очі ніхто не бачив. І така схема працювала не лише у Голосіївському нацпарку.
«Після приходу Канцурака у більшості заповідників та нацпарків тендерні закупівлі почали вигравати фірми «Еверест-М» або «Еверест-Діоніс», між якими розпилювались кошти. А розслідування прокуратури нічого не дали, - продовжує Петро Тєстов, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина». – Закупівлі проходили за завищеними цінами. Так, наприкінці 2014 року вісім нацпарків заключили договори на придбання лісопатрульних автомобілів, і кожна машина обійшлась у 155 тисяч гривень, а насправді це були «Ниви» з мигалками, котрі коштували тоді тисяч 80. Директорів призначали поза конкурсом, щоб отримати цю посаду, треба було стати «своїм» для міністерства. А потім їх змушували при тендерах обирати певну фірму. Наприклад, Кременецький ботанічний сад, маючи пропозиції шести тернопільських компаній, чомусь обирає київську із завищеними цінами. Або ж будівництво у національному парку «Синевир» реабілітаційного центру для ведмедів – це робив міністр Злочевський. Виявилось, будувати це приміщення обрали житомирську фірму, хоча були пропозиції місцевих компаній. Потім цій фірмі виділили без конкурсу ще мільйон гривень, бо треба було докупити якихось матеріалів».
«ПОЛОВИНА ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ ВТЯГНУТА У КОРУПЦІЙНІ СХЕМИ»
Загалом Віктору Канцураку приписують занепад та розвал заповідної справи. Саме за його каденції у відомстві ліквідували Державну службу заповідної справи, суттєві скорочення відбулись у Департаменті заповідної справи, в областях розформували територіальні підрозділи міністерства.
«Більше не було кому займатись заповідною справою. Знаючи, що лише в обласних підрозділах є оригінали документів на всі об’єкти природно-заповідного фонду, міністерство не зробило нічого, щоб їх зберегти, тому зараз є максимум 10% документів на об’єкти ПЗФ, - розповідає Олексій Василюк, еколог МБО «Екологія – Право – Людина». – Знизились темпи створення об’єктів ПЗФ, почалась стрімка ротація на посадах керівників нацпарків, при чому звільняли професіоналів. Наприклад, керівника парку «Прип’ять-Стохід» звільнили, бо принципово відмовився виконувати корупційні вказівки керівництва Мінприроди».
Богдан Проць, експерт Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні, припускає, що за останні роки у тендерні махінації втягнули 40-50% об’єктів природно-заповідного фонду, у вибудувані схеми вплутані як рядові співробітники, так і вище керівництво. Зараз ці люди не бояться говорити вголос про неприпустимі речі, що відбуваються на територіях заповідних об’єктів. Це – можливість для нового міністра розібратись у ситуації. Бо інакше незрозуміло, як з такою кадровою політикою розвивати заповідну справу. Невдовзі Україна отримає від уряду Німеччини 14 мільйонів євро допомоги на розвиток національних природних парків та заповідників. Важливо, щоб ці кошти пішли за призначенням.
«СПОЧАТКУ ЗВІЛЬНЕННЯ, ПОТІМ – УСЕ ІНШЕ»
Також вкрай важливо набрати у міністерство досвідчених, чесних та професійних людей. На цьому, між іншим, наголошував сам міністр екології Остап Семерак. Вимога екологів – ця команда має не дерибанити ресурси, а зберігати природу.
«Друзі! Міністр може зробити так, як це любив робити Микола Злочевський: зараз нам всім по черзі будуть дзвонити, питати порад, запрошувати на зустріч і навіть на роботу, - звернувся у соцмережах до своїх колег Олексій Василюк. – Жодних переговорів, поки Канцурак і Вакараш не звільнені. Єдині переговори, які можна собі дозволити, це озвучення принципової позиції: спочатку звільнення, потім – усе інше».
Інформацію про зловживання Віктора Канцурака активісти планують передати до Національного антикорупційного бюро. Вірять, що службове розслідування пройде успішно.
Author
Інна ЛиховидРубрика
Суспільство