Пацієнти – за «відкриті» ліки. А чиновники?

Восени в Одесі запрацював незвичний інтернет-ресурс liky.odesa.ua.  На цьому сайті будь-який пацієнт може перевірити, чи є потрібний йому препарат у певній лікарні Одеської області. Ресурс містить дані з 88 медичних закладів. Інформація оновлюється щотижнево, за півроку послугою скористалися майже 12 тисяч громадян. Ці ж списки препаратів дублюються безпосередньо у медзакладах, на вході до реєстраційних та приймальних відділень. Створення онлайн-сервісу з відкритими списками ліків ініціював благодійний фонд «Пацієнти України». Одеські чиновники зголосились на експеримент і самі долучились до його реалізації. Тепер пацієнтські організації мізкують, як поширити одеський досвід на інші області.

«ВІДКРИТІ СПИСКИ – ЦЕ СПОСІБ ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ»

Щороку з державного бюджету виділяють кошти на закупівлю ліків, зокрема тих, які медики прописують хворим. Відповідно, ці препарати пацієнти повинні отримувати безкоштовно. Однак через корупційні схеми та недобросовісність деяких лікарів хворі майже не отримують придбані державою препарати, а купують їх в аптеках.

 «Корупція в медицині завжди існувала на двох рівнях: під час закупівлі ліків Міністерством охорони здоров’я та під час отримання цих ліків пацієнтами. Корупцію  на державному рівні ми змогли побороти, коли передали функцію закупівлі ліків міжнародним організаціям. Побороти схему, коли лікарі повторно продають хворим препарати, закуплені державним коштом, можна єдиним способом – зробити відкритими списки залишків ліків, що є в кожній лікарні. Завдяки політичній волі в Одесі ми змогли втілити цю ініціативу за кілька місяців. Тепер важливо розповсюдити цю практику на всю Україну, щоб кожен пацієнт мав доступ до безкоштовних медикаментів», - зазначила під час круглого столу, присвяченого одеському проекту, Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України».

АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ ВЛАДИ

Щоб система відкритості працювала, пацієнт має стати вимогливішим. Адже нечасто на прийомі у лікаря запитують, що з медикаментів можна отримати безпосередньо у лікарні. Також на співпрацю має погодитись головний лікар медичного закладу – саме він володіє повною інформацією про наявність тих чи інших препаратів, а також контролює їх постачання та видачу.

Не факт, що така система викорінить корупцію у медицині остаточно, та для пацієнтів  вона однозначно буде корисною. Щоб поширювати одеський досвід в інші регіони, експерти БФ «Пацієнти України» створили алгоритм збору та публікації інформації про залишки медикаментів в лікувальних закладах області. З ним можна ознайомитись на сайті організації (patients.org.ua), де розписано, хто і як має провести відповідну нараду на рівні області, де краще розміщувати інформацію про ліки та хто нестиме відповідальність за роботу такого сервісу.

До речі, у разі відмови лікаря видавати препарати, що офіційно є на складах медзакладу, експерти радять пацієнтам вимагати письмових пояснень. Чиновникам та медикам лишається взяти це до відома та почати працювати.

ЛУЦЬК ПІДТРИМУЄ ВІДКРИТІСТЬ

Одночасно з пілотним проектом в Одеській області аналогічна система запрацювала у Луцьку. Як розповіла одна з ініціаторів, президент благодійного фонду «СТОПРАК» Марія Адамчук,  ще три роки тому їх організація домоглась відкритих списків від Волинського обласного онкологічного диспансеру. У жовтні почали перемовини з міською радою, щоб розповсюдити цей досвід в інших медичних закладах міста.

«Не думайте, що ми прийшли до головного лікаря чи міського голови, і вони відразу погодились на нашу пропозицію. Був певний тиск громадськості. У нашому випадку ми просто поговорили і пояснили, що рано чи пізно ці списки будуть відкриватись, і краще зробити це зараз, не допускаючи неприємних моментів. Колеги у регіонах мають бути наполегливішими, - ділиться досвідом Марія Адамчук. – Наша мета була не так змінити фінансові показники, бо онкологія фінансується на 20-30%, як показати пацієнту, де можна взяти ліки, щоб він звернув увагу: можливо, потрібні йому препарати є в лікарні. За неофіційною інформацією, головні лікарі не завжди чесно використовують закуплені державою медикаменти, і треба, щоб вони знали: тепер над ними є контроль».

БЮРОКРАТИЧНІ ПЕРЕПОНИ

Коли Марія Адамчук згадувала, що рано чи пізно лікарням доведеться відкривати списки ліків, мала на увазі наказ МОЗ, виданий 2013 року. Документ зобов’язує усі медичні установи публікувати інформацію про залишки ліків на офіційних веб-ресурсах структурних підрозділів з питань охорони здоров’я. Чому цього не зроблено досі – певно, питання до обласних органів влади. За три роки існування наказу пілотні проекти з’явились лише у двох регіонах – і те, під тиском громадськості. На думку експертів, впровадженню ініціативи часто заважає бюрократія.

Досвід Вінниччини, де пропозицію активістів перейняти досвід Одещини чи Луцька поки що відхиляють, це яскраво ілюструє. Жителі Вінниці надіслали міському голові Сергію Моргунову звернення із запитанням, коли ж у місцевих лікарнях стане доступна інформація про ліки, придбані бюджетним коштом. Мер відповів, що міський департамент охорони здоров’я з радістю вивчить досвід двох пілотних регіонів, але є нюанси.

На сайті Вінницької міськради наводять відповідь Сергія Моргунова, де зазначено: «Важливо розуміти, яким чином і як часто ці списки оновлюються та актуалізуються, як вказується інформація щодо їх використання тощо. Надрукувати списки – не проблема, потрібно, щоб це була не разова акція, а системне рішення. Тому поки що дивимось, як цей процес буде налагоджуватись у інших, і паралельно відпрацьовуємо свої варіанти інформування вінничан щодо наявності та використання безкоштовних ліків».

Наразі жодних зрушень у питанні Вінниця не зробила.